КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
08 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду у м. Києві, матеріали за апеляційними скаргами захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22 березня 2021 року, відносно
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у Республіці Узбекістан, має базову середню освіту, неодружений, офіційно не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
за участю: прокурора захисників підозрюваного - ОСОБА_8 , - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , - ОСОБА_7 ,
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , та застосовано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14 травня 2021 року.
На переконання слідчого судді, на день розгляду клопотання, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що підтверджується матеріалами, долученими слідчим до клопотання, а докази та обставини, на які посилається слідчий у своєму клопотанні, дають достатні підстави вважати, що існують ризики можливості переховуватися від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подали апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Захисник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Як вказують захисники, ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, постановленою з грубим порушенням норм кримінального процесуального закону.
Захисники зазначають, що 22 березня 2021 року слідчим СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 одночасно із врученням ОСОБА_7 клопотання про застосування запобіжного заходу, також вручено повідомлення про підозру, датоване 04 березня 2021 року, що є суттєвим порушення процесуальних норм. Окрім цього, під час судового розгляду клопотання було встановлено, що примірники клопотання про застосування запобіжного заходу, надані суду та стороні захисту, суттєво різняться.
Апелянти вказують, що прокурором не були доведені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, встановленим ст. 177 КПК України. Також, стороною обвинувачення не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий спосіб втручання у права та свободи особи.
Сторона захисту зауважує, що слідчий суддя під час вирішення питання про застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не перевірив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування виняткового запобіжного заходу, а зазначені у клопотанні обставини не підтверджені достатніми даними та матеріалами, що додані до клопотання, та досліджені слідчим суддею у судовому засіданні поверхнево.
На думку захисника ОСОБА_5 , слідчий суддя протиправно відмовив у задоволенні клопотання про допит свідка ОСОБА_10 , чим порушив право на захист. Під час судового засідання судом першої інстанції не було встановлено та враховано важливих даних про особу підозрюваного, а саме: факт утримання малолітньої дитини, цивільної дружини, матері-інваліда, підтвердження наявності міцних соціальних зв'язків.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали подані апеляційні скарги і просили її задовольнити, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги захисниківне підлягають задоволенню.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Подільським УП ГУНП в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12021100070000343 від 21 лютого 2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
04 березня 2021 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було повідомлено про підозру у даному кримінальному провадженні.
10 березня 2021 року слідчий СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 12 березня 2021 року надано дозвіл на затримання ОСОБА_7 , з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
22 березня 2021 року ОСОБА_7 було затримано та доставлено до суду. Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22 березня 2021 року задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , та застосовано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14 травня 2021 року
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183, КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Так, з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись під час розгляду клопотання. При цьому, було вислухано думки прокурора, підозрюваного та захисників, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність підстав, зазначених у клопотанні слідчого, для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваного до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, а також інші дані про особу ОСОБА_7 в їх сукупності.
Слідчий суддя в ухвалі зазначив, що підозра у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення є обґрунтованою та підтверджується вагомими доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.
На об'єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду сукупність всіх даних, зазначених в ухвалі слідчого судді, дає достатні підстави вважати обґрунтованою підозруОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що є підставою для застосування до підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у яких її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених Главою 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозриОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане правопорушення.
Таким чином, твердження сторони захисту про те, що слідчим суддею не надано належної оцінки вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, є безпідставними.
Посилання захисників в апеляційних скаргах на те, що повідомлення про підозру, датоване 04 березня 2021 року, було вручено ОСОБА_7 22 березня 2021 року, тобто з порушенням правової процедури, не знайшло свого підтвердження. Після дослідження матеріалів судової справи встановлено, що 04 березня 2021 року повідомлення про підозру було вручено за місцем реєстрації ОСОБА_7 його батьку - ОСОБА_11 о 18 год. 30 хв., про що міститься відповідна відмітка з його підписом (а.с. 58), тобто колегія суддів не вбачає у цьому процесуальних порушень та визначених законом підстав для скасування ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Колегією суддів встановлено, що як слідчим у клопотанні, так і прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які дають підстави для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Як правильно вказав в ухвалі слідчий суддя, з чим погоджується і колегія суддів, підозрюваний ОСОБА_7 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків та потерпілого.
Колегія суддів також враховує, що у контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі викладеного, а також, враховуючи дані про особу підозрюваного в їх сукупності, зокрема вік, стан здоров'я, його соціальні зв'язки, сімейний стан, те, що ОСОБА_7 офіційно не працює, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи характер вчиненого злочину, застосування іншого, більш м'якого, запобіжного заходу не забезпечить належної поведінки підозрюваного та може потягнути за собою настання негативних наслідків.
Твердження сторони захисту про відсутність ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_7 є необґрунтованими, оскільки наявність ризиків, передбачених кримінально процесуальним законом, перевірена слідчим суддею і вони дають підстави для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та підтверджують недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.
Отже, вимоги апеляційних скарг захисників в цій частині не є достатньо переконливими.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки специфіка вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та суворість можливого покарання за вчинений злочин не дає підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Дані, на які посилаються у своїх апеляційних скаргах захисники, не є такими, які б унеможливлювали перебування підозрюваного ОСОБА_7 під вартою.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення, відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
Таким чином, зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких захисники підозрюваного просять скасувати ухвалу суду, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Крім того, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності з вимогами п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, - не вбачається.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , даних про його особу, застосував відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не має.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 22 березня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 , погоджене прокурором Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_8 , та застосовано відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 14 травня 2021 року, - залишити без змін, а апеляційні скаргизахисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ ______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/2434/2021
Єдиний унікальний номер справи - 758/2988/21
Категорія: ст. 183 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_12
Доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1