ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
09 квітня 2021 року м. Київ № 640/683/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши заяву про закриття провадження в адміністративній справі:
за позовом Малого колективного підприємства "Мрія-2" (Ізмаїльська 39-б,Білгород-Дністровський,Одеська область,67700, код ЄДРПОУ19052330)
до Міністерства юстиції України (вул. АрхітектораГородецького, 13,м.Київ,01001, код ЄДРПОУ00015622)
треті особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ), державний реєстратор Комунального підприємства "Агенція реєстраційних послуг" Манюта Сергій Васильович (вул.Бреуса б.26 кв.5, м. Одеса,Одеська область, 65017, код ЄДРПОУ 3126710853)
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Мале колективне підприємство "Мрія-2" (далі - позивач) з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), треті особи ОСОБА_1 , державний реєстратор Комунального підприємства "Агенція реєстраційних послуг" Манюта Сергій Васильович, у якому просить:
- визнати протиправними дії Комісії з питань розгляду скарг в сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України з розгляду скарги ОСОБА_1 від 09.10.2019 року з доповненнями до неї від 14.10.2019 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України;
- визнати незаконним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 12.12.2019 року №3975/5, яким задоволено скаргу ОСОБА_1 від 09.10.2019 року з доповненнями до неї від 14.10.2019 року;
- зобов'язати Міністерство юстиції України відновити становище, що існувало до видачі незаконного наказу шляхом поновлення в державному реєстрі скасованої державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04.09.2019 року №48504481, прийняте щодо об'єкта нерухомості з реєстраційним №127827751103.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.01.2019р. відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Третьою особою ОСОБА_1 до суду подано заяву про закриття провадження у справі, в обгрунтування якої зазначає, що спір щодо визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України №3975/5 від 12.12.2019 року повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства, адже за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватно-правовий характер. Оскарження наказів Мін'юсту про скасування рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно, що внесені на підставі даних наказів безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо нерухомого майна.
Вирішуючи питання про закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
Положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України, визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовий спір, згідно п.2 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України - це спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
- хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.4 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; 5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом; 6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму; 7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації; 8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб; 10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб; 11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов'язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю; 12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень"; 13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
За таких обставин суд вважає, що даний спір є публічно-правовим.
Відтак, адміністративна справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з п.1 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав, визначених ст.238 КАС України, для закриття провадження по даній справі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 238, ст. 239, ст. 248, ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання третьої особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) про закриття провадження у справі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та може буде оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки, встановлені статтями 295-297 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська