ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
31 березня 2021 року м. Київ № 640/15422/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
при секретарі судового засідання Дьяченко О.В.,
за участю представників сторін:
представника позивача: Пущука М.В.,
представника третьої особи: Дворніченка Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача - приватного нотаріуса ОСОБА_1 про закриття провадження в адміністративній справі
за позовомГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві
доПриватного нотаріуса ОСОБА_1
третя особаФонд гарантування вкладів фізичних осіб
провідміну державної реєстрації
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 31 березня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДПС у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до приватного нотаріуса ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просить відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи ПАТ «БГ БАНК» (код ЄДРПОУ 20717958) (запис від 29 січня 2019 року №12241110009088446).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Ухвалою від 16 листопада 2020 року суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі по тексту - третя особа, Фонд).
У подальшому, ухвалою від 04 лютого 2021 року суд перейшов до розгляду справи № 640/15422/20 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
16 лютого 2021 року від відповідача - приватного нотаріуса ОСОБА_1 надійшла заява про закриття провадження в адміністративній справі, яка обґрунтована тим, що спір у даній справі не відповідає критеріям публічно - правового спору.
25 лютого 2021 року від позивача - ГУ ДПС у м. Києві надійшли письмові пояснення по справі у яких зазначено, що дослідженню у цій справі підлягають владні, управлінські рішення відповідача щодо державної реєстрації припинення юридичної особи, прийняті ним, як суб'єктом владних повноважень, а тому заява про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви про закриття провадження у справі.
Представник третьої особи у судовому засіданні при вирішенні вказаної заяви покладався на розсуд суду.
Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Положеннями пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
У своїй постанові від 29 травня 2019 року Велика Палата Верховного Суду у справі № 823/355/17 (провадження № 11-229апп19) зазначила, що публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Аналогічні правові позиції викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 та постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року по справі № 826/4870/14.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить відмінити державну реєстрацію припинення юридичної особи ПАТ «БГ БАНК», проведену приватним нотаріусом ОСОБА_1.
Крім того, у цій справі дослідженню підлягають виключно владні, управлінські рішення та дії Державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_1, яка у межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.
Згідно із приписами пункту 1 частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав (частина перша статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
У силу приписів статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Якщо суб'єкт владних повноважень порушує права чи законні інтереси, зокрема, юридичної особи, що спричиняє спір саме у сфері публічно-правових відносин, така юридична особа вправі звернутися до суду адміністративної юрисдикції й очікувати судового захисту від цього суду, позаяк саме цей суд є тим судом, юрисдикція якого поширюється на справи в публічно-правових спорах юридичної особи із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення, дій чи бездіяльності.
Наведене відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду України, викладеній у постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 243/4405/17, яка в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 238, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
У задоволенні заяви відповідача - приватного нотаріуса ОСОБА_1 про закриття провадження в адміністративній справі №640/15422/20 відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення за правилами, встановленими статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст ухвали складено 09 квітня 2021 року.
Суддя Є.В. Аблов