ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
08 квітня 2021 року місто Київ №640/9147/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., ознайомившись із позовною заявою
за позовомОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
провизнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд ознайомившись із позовною заявою встановив, що до неї не додано квитанцію про сплату судового збору.
Як вбачається з з тексту позовної заяви, позивачем наведено підстави звільнення його від сплати судового збору, зокрема, останній посилається на пункт 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", відповідно до якого від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, серед іншого, позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Тобто, позивач вважає, що індексація грошового забезпечення входить до складу грошового забезпечення, яке, в свою чергу, є заробітною платою у розумінні положень законодавства, відповідно, на його переконання, він звільнений від сплати судового збору за звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Дослідивши матеріали позовної заяви, в тому числі і доводи позивача щодо звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Стаття 5 цього Закону встановлює пільги щодо сплати судового збору.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
При цьому, статтями 1, 2 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
У преамбулі Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» зазначено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Згідно зі статтями 1,2 цього Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, вказані правові норми свідчать про те, що індексація не є оплатою праці, тобто не є складовою заробітної плати.
Водночас, Верховний Суд у своїй постанові від 09 листопада 2020 року у справі №552/1092/17 дійшов висновку, що оскільки індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист, враховуючи що задовольнив позовні вимоги про включення до складу грошового забезпечення, з якого призначається (обчислюється) пенсія, індексації.
Тобто, індексація грошового забезпечення, хоча і має систематичний характер та має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, але не є оплатою праці у розумінні вимог Закону, а тому позивач не має пільг, встановлених статтею 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно, має надати суду документ про його сплату або інші докази, що підтверджують звільнення від сплати його сплати.
Та, ставки сплати судового збору встановлено частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установити у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2 270, 00 грн.
Враховуючи, що позивачем заявлено 2 (дві) вимоги немайнового характеру, які між собою є похідними, останньому необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908, 00 грн.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків позову. Позивачу необхідно усунути названі недоліки.
Керуючись, статтями 160-161, 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Залишити позовну заяву без руху .
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвала оскарженню не підлягає відповідно до статей 293-294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іщук І.О.