ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 квітня 2021 року м. Київ №640/17861/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомДепартаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Старшого інспектора відділу організації дорожнього руху Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Харковенка Василя Васильовича
провизнання дій протиправними, скасування вимоги про забезпечення безпеки дорожнього руху
встановив:
Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та Старшого інспектора відділу організації дорожнього руху Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Харковенка Василя Васильовича, у якому просив суд:
- визнати незаконними дії старшого інспектора відділу організації дорожнього руху Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Харковенко Василя Васильовича щодо складання вимоги (припису) від 23 серпня 2019 року № 1099 стосовно Директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Федорова Івана Сергійовича;
- скасувати вимогу (припис) від 23 серпня 2019 року № 1099 по забезпеченню безпеки дорожнього руху, а саме: усунення недоліків згідно акту обстеження навчальних закладів прилеглих до проїзної частини вулиць міста на території Святошинського району в утриманні дорожньої розмітки.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність дій Старшого інспектора відділу організації дорожнього руху Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 щодо складання вимоги (припису) від 23 серпня 2019 року №1099 стосовно директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Федорова Івана Сергійовича як посадової особи. Наведене пояснюється тим, що відповідно до Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 листопада 2018 року №2089, у директора Департаменту відсутні обов'язки щодо усунення недоліків вулично-шляхової мережі, виявлених під час її експлуатації. Відповідно, оскаржувана вимога (припис), якою директора Департаменту зобов'язано усунути недоліки згідно з актом обстеження навчальних закладів, прилеглих до проїзної частини вулиць міста на території Подільського району в утриманні дорожньої розмітки, винесена без дотримання вимог законодавства та врахування його посадових обов'язків.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2019 року, відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання.
Відповідачі не скористалися своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.
Розпорядженням керівника апарату суду від 25 березня 2021 року №339, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді, в провадженні якої перебувала адміністративна справа №640/17861/19 відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу за позовом Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України та Старшого інспектора відділу організації дорожнього руху Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Харковенка Василя Васильовича про визнання дій протиправними, скасування вимоги про забезпечення безпеки дорожнього руху передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями, за результатами якого визначено суддю Шейко Т.І.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2021 року справу №640/17861/19 прийнято до свого провадження суддею Шейко Т.І .
Як вбачається з матеріалів справи, 23 серпня 2019 року на підставі статей 27, 52-3 Закону України «Про дорожній рух», пункту 1.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, ДСТУ 2587-2010 Старшим інспектором відділу організації дорожнього руху Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Харковенком Василем Васильовичем стосовно директора Департаменту транспортної інфраструктури ОСОБА_3 винесено вимогу (припис) №1099, яким з метою забезпечення безпеки дорожнього руху вимагалось до 20 серпня 2019 року усунути недоліки згідно з актом обстеження навчальних закладів, прилеглих до проїзної частини вулиць міста на території Святошинського району в утриманні дорожньої розмітки.
Не погоджуючись із такою вимогою (приписом), позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.
Статтею 2 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах:
1) забезпечення публічної безпеки і порядку;
2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави;
3) протидії злочинності;
4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 24 Закону України «Про дорожній рух» власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.
При виконанні робіт по ремонту і утриманню автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів дорожньо-експлуатаційні організації у першочерговому порядку повинні здійснювати заходи щодо безпеки дорожнього руху на основі обліку і аналізу дорожньо-транспортних пригод, результатів обстежень і огляду автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, і передусім на аварійних і небезпечних ділянках та у місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод.
Власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або органи, уповноважені ними здійснювати експлуатаційне утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мають право вимагати від користувачів дотримання чинних законодавчих і нормативних актів стосовно дорожнього руху, правил ремонту і утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування дорогами і дорожніми спорудами та їх охорони.
Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, правила користування ними та їх охорони затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Закону України «Про дорожній рух» організація дорожнього руху на автомобільних дорогах, вулицях та залізничних переїздах здійснюється із застосуванням технічних засобів, інформаційно-телекомунікаційних та автоматизованих систем керування та нагляду за дорожнім рухом відповідно до правил і стандартів, а також на основі проектів і схем організації дорожнього руху, погоджених із відповідними підрозділами Національної поліції. До вказаних проектів і схем за приписами відповідних підрозділів Національної поліції можуть бути внесені зміни та доповнення.
Організація дорожнього руху здійснюється спеціалізованими службами, що створюються відповідними органами: на автомобільних дорогах, що перебувають у власності територіальних громад, - органами місцевого самоврядування; на інших автомобільних дорогах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами; на залізничних переїздах - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на залізничному транспорті.
Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Згідно з положеннями статі 52-3 Закону України «Про дорожній рух» до повноважень Національної поліції у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать:
- участь у реалізації в межах своїх повноважень державної політики у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху;
- забезпечення безпеки дорожнього руху;
- організація супроводження і забезпечення безпечного руху транспортних засобів спеціального призначення;
- погодження відповідно до вимог цього Закону, інших законодавчих актів проектів на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, залізничних переїздів, комплексів дорожнього сервісу та інших споруд у межах відведення автомобільних доріг або червоних ліній міських вулиць і доріг;
- погодження поданих у встановленому порядку пропозицій стосовно обладнання засобами організації дорожнього руху місць виконання дорожніх робіт, проектів та схем організації дорожнього руху, маршрутів руху пасажирського транспорту, маршрутів організованого руху громадян і місць їх збору, порядку проведення спортивних та інших масових заходів, які можуть створити перешкоди дорожньому руху;
- видача в установленому порядку у випадках, передбачених законом, дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні;
- здійснення контролю за безпекою дорожнього руху під час надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів, у тому числі небезпечних, додержанням законодавства у зазначеній сфері, розробленням і видачею в установленому порядку документів щодо погодження маршрутів руху транспортних засобів під час дорожнього перевезення небезпечних вантажів;
- інформування учасників дорожнього руху про фіксацію фактів правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі.
Національна поліція також здійснює контроль за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі, виконанням установлених Кабінетом Міністрів України правил паркування транспортних засобів у частині забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для паркування, а у випадках та порядку, визначених законом, тимчасово затримує і доставляє транспортний засіб, у тому числі з використанням спеціальних транспортних засобів (коли розміщення затриманого транспортного засобу суттєво перешкоджає дорожньому руху), на спеціальні майданчики чи стоянки для тимчасового зберігання, відповідно до закону тимчасово вилучає посвідчення водія.
Статтею 188-28 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, щодо усунення порушень правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, - тягне за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, оскаржувана вимога (припис) складена відносно директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Федорова І.С.
Водночас Законом України «Про дорожній рух» передбачено, що саме власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні, а не їх посадові особи.
Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198, власники дорожніх об'єктів або уповноважені ними органи, дорожньо-експлуатаційні організації зобов'язані: своєчасно і якісно виконувати експлуатаційні роботи відповідно до технічних правил з дотриманням норм і стандартів з безпеки руху; постійно контролювати експлуатаційний стан усіх елементів дорожніх об'єктів та негайно усувати виявлені пошкодження чи інші перешкоди в дорожньому русі, а за неможливості це зробити -невідкладно позначити їх дорожніми знаками, сигнальними, огороджувальними і направляючими пристроями відповідно до діючих нормативів або припинити (обмежити) рух; контролювати якість робіт, що виконуються підрядними організаціями; вирішувати питання забезпечення експлуатації дорожніх об'єктів у надзвичайних ситуаціях, за несприятливих погодно-кліматичних умов, у разі деформації та пошкодження елементів дорожніх об'єктів, аварії на підземних комунікаціях і виникнення інших перешкод у дорожньому русі й разом із спеціалізованими службами організації дорожнього руху і за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції оперативно вносити зміни до порядку організації дорожнього руху; аналізувати стан аварійності на дорожніх об'єктах, виявляти аварійно-небезпечні ділянки і місця концентрації дорожньо-транспортних пригод, розробляти і здійснювати заходи щодо удосконалення організації дорожнього руху для усунення причин та умов, що призводять до їх скоєння; разом з уповноваженим підрозділом Національної поліції брати участь в огляді місць дорожньо-транспортних пригод для визначення дорожніх умов, за яких вони склалися, та усувати виявлені недоліки; своєчасно сповіщати місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування і користувачів автомобільних доріг про строки і порядок закриття або обмеження руху транспортних засобів, стан дорожнього покриття, рівень аварійності на відповідних ділянках, гідрометеорологічні та інші умови; забезпечувати дотримання вимог техніки безпеки, а також безпеки дорожнього руху під час виконання дорожньо-експлуатаційних робіт; відшкодовувати в установленому законодавством порядку збитки власникам транспортних засобів, якщо дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок незадовільного утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів.
Пунктом 5.46 розділу 5 Положення про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.11.2018 №2089, передбачено, що Департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює реалізацію повноважень, віднесених законами України «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги», Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198.
Пунктом 10 указаного Положенням також визначено повноваження директора Департаменту, аналіз змісту якого дає підстави суду дійти висновку про відсутність у ньому обов'язку директора Департаменту щодо усунення недоліків вулично-шляхової мережі в частині утримання дорожньої розмітки згідно з актом обстеження навчальних закладів, прилеглих до проїзної частини вулиць міста.
Так, Положенням про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) передбачено, що Директор Департаменту, поміж іншого, здійснює керівництво Департаментом, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржувана вимога (припис), якою Директора Департаменту зобов'язано усунути недоліки в утриманні дорожньої розмітки згідно з актом обстеження закладів прилеглих до проїзної частини вулиць міста на території Святошинського району станом на 30.08.2019, винесена без дотримання норм чинного законодавства та врахування його посадових обов'язків, що свідчить про її протиправність, а також про протиправність дій Старшого інспектора відділу організації дорожнього руху Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частинами першою-другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Приписами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
За висновком суду позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених ним позовних вимог, в той час як відповідачі покладений на нього обов'язок доказування правомірності своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконали, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Частиною другою цієї ж статті визначено, що у разі задоволення позову суд, поміж іншого, може прийняти рішення про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
За своїм змістом оскаржувана вимога (припис) є актом індивідуальної дії, оскільки стосується індивідуально визначеної особи директора Департаменту.
Відтак, задовольняючи вимогу позивача про скасуванню цієї вимоги (припису), суд відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України уважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправною цю вимогу.
У позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідачів на його користь сплачений судовий збір у розмірі 4014,00 грн. у зв'язку із поданням до суду цього адміністративного позову.
Однак, відповідно до приписів частин першої-другої статі 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір відшкодуванню позивачу не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною другою вказаної статті Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивач є також суб'єктом владних повноважень, на користь якого задоволено позов, з урахуванням того, що свідки не залучались і експертиза не призначалась - судові витрати не підлягають розподілу.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 2,77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
Адміністративний позов Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Старшого інспектора відділу організації дорожнього руху Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Харковенка Василя Васильовича та до Департаменту патрульної поліції задовольнити.
Визнати протиправними дії старшого інспектора відділу організації дорожнього руху Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Харковенко Василя Васильовича щодо складання вимоги (припису) від 23 серпня 2019 року № 1099 стосовно Директора Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Федорова Івана Сергійовича.
Скасувати вимогу (припис) від 23 серпня 2019 року № 1099 по забезпеченню безпеки дорожнього руху, а саме: усунення недоліків згідно акту обстеження навчальних закладів прилеглих до проїзної частини вулиць міста на території Святошинського району в утриманні дорожньої розмітки.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко