ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/479
08 квітня 2021 року м. Київ № 640/15914/20
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві
провизнання протиправним та скасування вимогу
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-247821-17-У від 15.05.2019 року на загальну суму 21 030,90 грн.
Ухвалою суду від 20.07.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
15.10.2020 р. до суду надійшов відзив на позов.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 18.04.2001 р. був зареєстрований як фізична особа-підприємець 46.49; 29.05.2020 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності.
ФОП ОСОБА_1 перебував як платник податків на обліку у Головному управлінні ДПС у м. Києві (ДПІ у Дарницькому районі).
15.05.2019 р. Головне управління ДПС у м. Києві сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-247821-17, згідно з якою ФОП ОСОБА_1 нараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 21 030, 9 грн. станом на 22.04.2020 р.
Позивач - ОСОБА_1 - вважає вказану вимогу протиправною та просить її скасувати з таких підстав.
Позивач зазначає, що вимога ним не отримувалася; інформація про її наявність отримана лише 20.06.2020 після ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження №61993286 про стягнення боргу на підставі вказаної вимоги.
Згідно з положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" 08.07.2010 р. №2464-VI необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ.
Позивач дійсно був зареєстрований як фізична особа-підприємець, проте, з березня 2012 р. по травень 2019 р. перебував у трудовим відносинах з підприємствами, які сплачують ЄСВ за нього, що підтверджується відповідними розрахунками (філія ДП "Антонов" Серійний завод "Антонов", ДП "Антонов", ТОВ "Альфа ЛЛС").
Також позивач зазначає, що згідно з положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" 08.07.2010р. №2464-VI обчислення сум єдиного внеску здійснюється платником або на підставі річних податкових декларацій (при цьому, дані для них підтверджуються бухгалтерськими та іншими документами), або за результатами перевірок, тоді як оскаржувана вимога винесена на підставі даних інформаційної системи, і походження визначеної суми невідоме.
Відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
Відповідач зазначає, що згідно з п.4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" 08.07.2010 р. №2464-VI позивач як ФОП за період з 18.04.2001 р. по 29.05.2020 р. є платником ЄСВ.
З врахуванням положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 р. № 1774-VIII такий платник зобов'язаний визначати базу нарахування, але не більше максимальної бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом №2464-VI, і не менше за розмір мінімального страхового внеску.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується, в тому числі, на підставі облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів, по факту наявності заборгованості, і проведення перевірки не вимагається.
Також у відзиві міститься посилання на дані електронної бази ІС "Податковий блок" щодо ФОП ОСОБА_1 .
Оскаржувана вимога була скерована позивача і повернулася без вручення згідно з поштовим відправленням у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, та нормами Закону № 2464-VI в частині правових та організаційних засад забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умов та порядку його нарахування і сплати та повноважень органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пп.14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою-підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст. 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VI (в редакції, чинній з 1 січня 2017 року) єдиний внесок нараховується:
2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
3) для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
З врахуванням положень Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 р. єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є, зокрема, самозайняті особи, в тому числі, фізичні особи-підприємці. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою господарської діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ.
В той же час відносини щодо адміністрування єдиного внеску при одночасному перебуванні фізичної особи в трудових відносинах та наявності у неї статусу фізичної особи-підприємця Законом № 2464-VI не врегульовано.
Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, підприємницької діяльності та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов'язок особи самостійно визначити цю базу, розмір єдиного внеску не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Наведене правове врегулювання дає підстави для висновку, що, з урахуванням особливостей форми діяльності осіб, що зареєстровані як фізичні особи підприємці, проте фактично не здійснюють та не ведуть господарську діяльність та доходи не отримують, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
В постанові Верховного Суду від 04.12.2019 р. у справі №440/2149/19 сформульовано правовий висновок, відповідно до якого особа, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, проте господарську діяльність не веде та доходи не отримує, зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем.
Інше тлумачення норм Закону № 2464-VI щодо необхідності сплати єдиного внеску особами, які перебувають на обліку в органах ДФС і зареєстровані як фізичні особи-підприємці (однак господарську діяльність не здійснюють і доходи не отримують), та які одночасно перебувають у трудових відносинах, спричиняє подвійну його сплату (безпосередньо особою та роботодавцем), що суперечить меті запровадженого державою консолідованого страхового внеску.
В даному випадку за період з 18.04.2001 р. по 29.05.2020 рр. ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець.
В матеріалах справи відсутні докази ведення ним підприємницької діяльності, подання податкової звітності.
В той же час, позивачем надано докази перебування позивача у трудових відносинах з Філією ДП "Антонов" Серійний завод "Антонов", ДП "Антонов", ТОВ "Альфа ЛЛС", що підтверджується інформацією з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування щодо ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 ), форма ОК-5.
Відповідач вказану інформацію не спростував згідно з відомостями податкової звітності роботодавця.
За таких обставин, враховуючи перебування позивача у період 2012-2019 років на посаді в якості найманого працівника та сплату ЄСВ за нього роботодавцем, у нього не виникає обов'язок сплати ЄСВ як ФОП за цей період.
Окремо суд зазначає, що оскаржувана вимога датована 15.05.2019 р., проте, в ній зазначено про формування боргу станом на 22.04.2020 р.; період виникнення заборгованості у вимозі не вказано, що позбавляє можливості визначити період нарахування заборгованості.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 257-262, 295 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві № Ф-247821-У від 15.05.2019 року про сплату боргу.
3. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) 840, 8 грн. судового збору.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 08.04.2021 р.