ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
Вн. №27/544
08 квітня 2021 року м. Київ № 640/18739/20
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
прозобов'язання вчинити дії
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в м.Києві про зобов'язання відповідача провести з 01.01.2016 року перерахунок пенсії в розмірі 59% згідно Довідки № 46705 від 22.03.2018 року та виплачувати пенсію без обмеження максимального розміру пенсії; зобов'язання відповідача провести виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії однією сумою.
Ухвалою суду від 25.08.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в письмовому провадженні згідно ст. 263 КАС України.
25.11.2020 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву.
Ознайомившись з матеріалами справи, суд, -
ОСОБА_1 з 07.11.2015 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Станом на час призначення пенсії її розмір становив 5953, 05 грн. (протокол за пенсійною справою від 07.11.2015 р.) - 59% грошового забезпечення.
23.12.2015 р. було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей" від 23.12.2015 р. № 900-VIII, згідно з р. ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого п. 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 40-41, ст. 379) доповнити абзацами другим і третім такого змісту:
"За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
З 07.11.2015 р. набув чинності Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 р. № 580-VIII, згідно з п. 15 Прикінцевих та перехідних положень якого Працівники міліції, які на день набрання чинності цим Законом мали календарну вислугу не менше 5 років та продовжили службу в Міністерстві внутрішніх справ України або поліції (їх територіальних органах, закладах та установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями (а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах), після досягнення вислуги років, що дають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", мають право на пенсійне забезпечення згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
За колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
22.03.2018 р. Ліквідаційною комісією Головного управління МВС України в м. Києві підготовлено довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів МВС (міліції) від 22.03.2018 р. №46705, згідно з якою розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 визначено 30 946, 4 грн.
21.02.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ у м. Києві з заявою про здійснення перерахунку його пенсії, починаючи з 01.01.2016 р., виходячи з основного розміру призначеної пенсії 59% грошового забезпечення та з виплатою пенсії без обмеження її максимального розміру згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення від 22.03.2018 р. №46705.
Листом від 20.03.2020 р. за №4768-4472/Г-2600/20 позивачу повідомлено про те, що обмеження розміру пенсії до виплати здійснюється на підставі Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VI, постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. №103 "Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам".
Позивач - ОСОБА_1 вважає протиправними дії відповідача щодо обмеження максимального розміру пенсії порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на наявність законних підстав для обмеження максимального розміру пенсії.
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.
Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам з числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами в процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцем в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №848-VIII від 24.12.2015 р. ч. 5 ст. 43 доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Рішенням Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, а саме: частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №1774-VІІІ від 06.12.2016 р., вперше опублікований в газеті "Голос України" 27.12.2016 р. та набрав чинності відповідно до прикінцевих положень з 01 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України №1774-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20 грудня 2016 року дозволяє стверджувати, що у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.
Даний висновок узгоджується із позицією, що викладена в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 по справі №127/4267/17, від 16.10.2018 по справі №522/16882/17, 31 січня 2019 у справі №638/6363/17, 15 квітня 2019 у справі №522/16973/17, 08 серпня 2019 у справі №522/3271/17.
Крім того, згідно з висновками мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 р. № 4-рп/2016 (п. 7) Конституційний Суд України зауважує, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є "обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені" (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України).
В будь-якому випадку відповідні обмеження запроваджені до 31.12.2017 р., тоді як позовні вимоги заявлені про перерахунок пенсії з 01.01.2016 р.
За таких обставин обмеження максимального розміру пенсії, передбачені ст. 43 Закону № 2262-XII, не підлягають до застосування при визначенні розміру пенсії позивача.
Щодо посилання на Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 р. № 3668-VI суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Згідно з п. 1, 2 р. ІІ Закону "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3668-VI цей Закон набирає чинності з 1 жовтня 2011 року, крім абзацу одинадцятого підпункту 11 та абзацу сто тридцять восьмого підпункту 17 пункту 6 розділу II цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року.
Обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, до позивача як до особи, якій пенсія призначена після набрання чинності Законом № 3668-VI, застосовуються ст. 2 Закону № 3668-VI, згідно з якою передбачено обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії були чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.
Подібна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 06 березня 2017 року в справі № 490/5309/16-а, Верховного Суду від 14 березня 2018 року в справі № 183/342/17 та від 03.04.2018 по справі №361/4922/17 та відповідає правовій позиції, висловленій в постанові Верховного Суду, ухваленій у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року по справі № 580/234/19. (постанова Верховного Суду від 08.07.2020 р. у справі №607/7115/17 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/90264546).
З 01.01.2018 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 року № 2246-VІІІ, прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність встановлено в розмірі 1373,00 грн.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 р." від 23.11.2018 р. №2629-VIII установлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2019 року - для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 р. № 294-IX установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2020 року - 1638 гривень, з 1 липня - 1712 гривень, з 1 грудня - 1769 гривень.
Таким чином, розмір пенсії позивача, в тому числі, і з 01.01.2016 р., визначається з врахуванням вказаних обмежень.
За таких обставин у суду відсутні підстави для висновку про протиправне застосування до позивача обмеження максимального розміру пенсії, починаючи з 01.01.2016 р., оскільки вони передбачені Законом № 3668-VI.
Щодо позовних вимог в частині перерахунку відсоткового розміру пенсії (у розмірі 59%) згідно Довідки № 46705 від 22.03.2018 суд зазначає, що згідно з матеріалами справи підставою для обмеження максимального розміру пенсії було не зменшення процентного відношення грошового забезпечення, а положення Закону № 3668-VI.
Згідно з нормами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З врахуванням викладеного у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем вказаних вимог під час визначення розміру пенсії позивачу.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-263, 295 КАС України, суд, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
3. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Головань
Повний текст рішення
виготовлено і підписано 08.04.2021 р.