ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
05 квітня 2021 року м. Київ № 640/8001/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., ознайомившись із скаргою ОСОБА_1 та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1 звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва зі скаргою, в якій просить суд: скасувати завідомо неправдиву та завідомо незаконну і необґрунтовану постанову державного виконавця Шахотіна О.П. від 22.12.2020 року про закінчення виконавчого провадження.
Суд розглянувши дану скаргу та додані до неї матеріали, зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, суд звертає увагу, що згідно п.п. 8, 9 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Частиною другою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заявами по суті справи є, зокрема, позовна заява.
У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування (ч. 1 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України). Вимоги до позовної заяви встановлено ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, з вказаних вище норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що у разі звернення до адміністративного суду, за захистом свого порушеного права, така особа подає позов у формі позовної заяви, яка має відповідати вимогам ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, п. 2 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва зі скаргою на дії державного виконавця, що не відповідає вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно подати до суду позов, у формі, яка відповідатиме вимогам Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд також зазначає, що згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У той же час, зі змісту позовних вимог позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.
Відповідного до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Частиною першою статті четвертої Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", установлено у 2021 році прожитковий мінімум працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2270 гривні.
Ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Отже, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 908,00 грн.
А тому, позивачу необхідно надати докази сплати судового збору у 908, 00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду:
1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;
2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Так, зі змісту позовної заяви встановлено, що позивач просить суд, скасувати постанову державного виконавця Шахотіна О.П. від 22.12.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 63430355.
У той же час, суд звертає увагу, що з даним позовом позивач звернувся до суду 21.03.2021 року, тобто з пропущенням встановленого строку звернення до суду.
Одночасно позивачем заявлено клопотання про поновлення процесуального строку на звернення з даним позовом до суду.
Дане клопотання обґрунтовано тим, що оскаржувану постанову позивач отримав 22.12.2020 року, та в той же день звернувся до державного виконавця Шахотіна О.П. з заявою, в якій просив надати йому докази законності оскаржуваної постанови. Втім, у зв'язку з тим, що державним виконавцем Шахотіним О.П. ненадано позивачу відповідних доказів, останній звернувся до суду з даним позовом.
А тому, як зазначає ОСОБА_1 , ним пропущено строк на оскарження постанови державного виконавця Шахотіна О.П. від 22.12.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 63430355, з поважних причин, атому просить суд його поновити.
Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску зазначеного строку, суд враховує, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 121 КАС України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
При цьому суд зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Водночас незвернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 640/12324/19.
З аналізу поданої позивачем заяви про поновлення пропущеного строку, судом встановлено, що останнім не вказано жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про поважність причин пропуску строку на оскарження постанови державного виконавця Шахотіна О.П. від 22.12.2020 року про закінчення виконавчого провадження № 63430355.
При цьому, суд відхиляє посилання представника позивача в обґрунтування поважності причин пропуску строків на звернення до державного виконавця щодо надання йому доказів законності оскаржуваної постанови, оскільки факт такого звернення не перешкоджав йому на звернення до суду з даною позовною заявою.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного суд визнає неповажними підстави, на які посилається позивач в обґрунтування поважності причин пропуску строку для звернення до суду з відповідною позовною заявою та надає позивачеві строк для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом.
Відтак, з огляду на вказане позивачу належить зазначити причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до частини першої та другої ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:
- доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908,00 грн.;
- уточненої позовної заяви, яка відповідатиме вимогам Кодексу адміністративного судочинства України
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.
Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.М. Погрібніченко