ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
07 квітня 2021 року м. Київ № 640/20061/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора
третя особа Запорізька обласна прокуратура
про визнання протиправним та скасування
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), третя особа - Прокуратура Запорізької області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення "Про накладення на прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення" № 137дп-20 від 09 липня 2020 року, прийняте Кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оскаржуване рішення № 137дп-20 від 09 липня 2020 року є необ'єктивним, оскільки відповідачем не доведено наявність конфлікту інтересів на день укладення договору купівлі-продажу майна між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ; не здобуто підтвердження фактів того, що він, позивач, вчинив будь-які дії, які б порочили звання прокурора та які могли б підтвердити його не об'єктивність, упередженість та залежність.
Також позивач зазначає, що висновки Кадрової комісії ґрунтуються на фактах порушення ним, позивачем, Кодексу професійної етики, які не відповідають фактичним обставинам, та вказує на порушення відповідачем Закону України «Про прокуратуру» при прийнятті оскаржуваного рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзив на позов представник відповідача вказує, що оскаржуване рішення прийнято відповідно Порядку розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження, оскільки встановлено порушення позивачем пунктів 1, 5, 6 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру», а саме: невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності
органів прокуратури та грубе порушення правил прокурорської етики.
Запорізька обласна прокуратура у письмових поясненнях вказала, що службовим розслідуванням встановлено, що позивач вступив у позаслужбові фінансові та ділові відносини з особою, стосовно якої у кримінальному провадженні проводились негласні слідчі дії, спрямовані на документування її причетності до ряду тяжких злочинів, пов'язаних з незаконним заволодінням нерухомим майном, що й слугувало підставою для прийняття оскаржуваного рішення № 137дп-20 від 09 липня 2020 року.
17 листопада 2020 року у підготовчому засіданні без виходу до нарадчої кімнати ухвалено про залучення до участі у розгляді справи в процесуальному статусі співвідповідача Третю кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг Офісу Генерального прокурора та витребування від Третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг Офісу Генерального прокурора відео та аудіо записів засідань з розгляду висновку про наявність в діях ОСОБА_1 дисциплінарного проступку у дисциплінарному провадженні №07-444дс-164дп-20.
У відповіді на відзив позивач наголошує, що в ході розгляду скарги та проведення дисциплінарного провадження відповідачем не було встановлено жодного переконливого факту вчинення ним, позивачем, дисциплінарного проступку.
В підготовчому засіданні 02 лютого 2021 року замінено відповідача Третю кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг Офісу Генерального прокурора на Кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києві від 02 лютого 2021 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
В судовому засіданні 18 березня 2021 року змінено назву третьої особи з прокуратури Запорізької області на Запорізьку обласну прокуратуру.
Від позивача до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява про розгляд справи без його участі.
В судовому засіданні 18 березня 2021 року представники Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, Запорізької обласної прокуратури заперечували проти задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 18 березня 2021 року судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
ОСОБА_1 станом на час виникнення спірних правовідносин працював на посаді прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області.
Кадровою комісією з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора 09 липня 2020 року прийнято рішення № 137дп-20 «Про накладення на прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення».
На підставі рішення № 137дп-20 від 09 липня 2020 року Запорізькою обласною прокуратурою прийнято наказ від 28 липня 2020 року №1437к, яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Незгода позивача із рішенням Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора зумовила звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з натупного.
Порядок дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано Законом України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.
Згідно статті 43 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
1) невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків;
2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;
3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;
4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру;
5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;
6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;
7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;
8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;
9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.
На підставі частини 1 статті 44 вказаного Закону дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 45 Закону України «Про прокуратуру» дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
Право на звернення до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів розміщує на своєму веб-сайті рекомендований зразок дисциплінарної скарги.
Частинами 4 та 10 статті 46 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що після відкриття дисциплінарного провадження член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки.
Член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
У зв'язку із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі - Закон № 113-ІХ), зокрема, відповідно до підпункту 2 пункту 21 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» цього Закону члени і голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів вважаються звільненими з посади, а їх повноваження вважаються достроково припиненими.
Підпунктом 3 пункту 21 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ встановлено, що відкриті Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів на день набрання чинності цим Законом дисциплінарні провадження щодо прокурорів, стосовно яких не ухвалено рішення, передаються секретаріатом Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів відповідним кадровим комісіям для продовження їх розгляду у порядку, визначеному Генеральним прокурором. Секретаріат Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів продовжує свою роботу до завершення атестації прокурорів.
Згідно підпункту 7 пункту 22 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ установлено, що тимчасово, до 1 вересня 2021 року в Офісі Генерального прокурора, у кожній обласній прокуратурі утворюються відповідні кадрові комісії як органи для забезпечення, у тому числі розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.
Поряд з цим, слід зазначити, що відповідно до абзацу 4 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ дію абзацу першого частини дев'ятої, частин десятої і одинадцятої статті 46 Закону України «Про прокуратуру», яким встановлювалися для КДКП строки проведення перевірки відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, зупинено до 01 вересня 2021 року.
Відповідно до підпункту 8 пункту 22 Розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-ІХ наказом Генерального прокурора від 04 листопада 2019 № 266 затверджено Порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження (далі - Порядок №266). Відповідно до пункту 13 розділу І Порядку (в редакції від 04 листопада 2019 року) рішення про відкриття дисциплінарного провадження або про відмову у його відкритті приймаються членом кадрової комісії у строк, який не перевищує 15 днів з дати реєстрації скарги робочою групою кадрової комісії. Таке рішення протягом трьох днів оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) без відомостей, які мають змогу прямо чи опосередковано ідентифікувати прокурора, щодо якого прийняте рішення, та в цей же строк надсилається такому прокурору, а також особі, яка подала дисциплінарну скаргу, електронними засобами зв'язку або поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. До рішення про відкриття дисциплінарного провадження, яке направляється прокурор) додається копія дисциплінарної скарги.
Рішенням Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора від 31 березня 2020 року відкрито дисциплінарне провадження №04-444дс-164дп-20 за скаргою стосовно прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 .
Пунктом 3 розділу III Порядку передбачено, що за результатами перевірки член кадрової комісії готує висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора. Якщо за результатами перевірки член кадрової комісії встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена кадрової комісії щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
Висновок «Про наявність дисциплінарного проступку прокурора» №07-444дс-166дп-20 складено 08 травня 2020 року (далі - висновок службового розслідування).
Суд наголошує, що законодавством не передбачено строків для складання членом Кадрової комісії висновку про наявність або відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
Відповідно до пункту 5 розділу III Порядку висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали протягом п'яти робочих днів передаються на розгляд кадрової комісії та мають бути надані членам такої комісії не пізніше як за п'ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься. Таке засідання призначається у строк, що не перевищує 30 робочих днів з дня отримання комісією висновку члена кадрової комісії.
Згідно пункту 7 розділу III Порядку повідомлення про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії, на якому відбудеться розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, оприлюднюється не пізніше як за п'ятнадцять робочих днів до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) та надсилається запрошеним особам електронними засобами зв'язку або поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце проведення засідання кадрової комісії з моменту оприлюднення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
З матеріалів справи вбачається, що засідання кадрової комісії призначено на 25 червня 2020 року, про що повідомлено позивача.
В подальшому, засідання кадрової комісії призначено (перенесено) на 09 липня 2020 року, про що також повідомлено позивача.
Як зазначено вище, рішенням Кадрової комісії з розгляду скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора № 137дп-20 від 09 липня 2020 року притягнуто прокурора Бердянської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Таким чином, з огляду на законодавчі зміни, у тому числі щодо зупинення дії абзацу 1 частини 9 статті 46 Закону України "Про прокуратуру" щодо строків проведення КДКП перевірки дисциплінарної скарги та відомостей про наявність підстав про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності і утворення інших органів щодо розгляду дисциплінарних скарг, Кадровою комісією перевірка проведена у встановлений Порядком №266 строк.
Щодо наявності складу дисциплінарного проступку у прокурора ОСОБА_1 суд зазначає наступне.
Так, з матеріалів справи вбачається, що в провадженні Бердянського ВП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області перебувало кримінальне провадження № 12015080130005872 від 11 грудня 2015 року за частиною 2 статті 146, частиною 2 статті 189, частинами 1-4 статті 190 Кримінального кодексу України за фактами незаконного заволодіння нерухомим майном мешканців м. Бердянська, досудове розслідування у якому з 15 грудня 2015 року здійснювалось групою слідчих СВ Бердянського ВП ГУ НП в Запорізькій області у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , з 04 червня 2019 року старшим групи слідчих визначено ОСОБА_6 .
Крім того, з метою здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням в зазначеному кримінальному провадженні 05 червня 2019 року єдиним прокурором призначено ОСОБА_1 .
Станом на 05 червня 2019 року під час досудового розслідування кримінального провадження № 12015080130005872 встановлено достатні фактичні обставини щодо можливої причетності до вчинення злочинів мешканця м. Бердянська ОСОБА_3 , у зв'язку з чим процесуальним керівником ОСОБА_1 06 червня 2019 року особисто погоджено клопотання слідчого про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії із втручанням у приватне спілкування - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а саме, номеру мобільного телефону, який належить ОСОБА_3 та використовується ним, з метою документування злочинної діяльності.
Наявність достатніх підстав для цього перевірено 11 червня 2019 року слідчим суддею Запорізького апеляційного суду Запорізької області ОСОБА_7 під час розгляду вищевказаного клопотання органу досудового розслідування, погодженого прокурором ОСОБА_1
04 липня 2019 року ОСОБА_1 уклав з ОСОБА_3 договір купівлі-продажу будинку, відповідно до якого придбав в останнього Ѕ частину будинку по АДРЕСА_1 , іншу частину зазначеного будинку (1/2 частину) придбала громадянка ОСОБА_2 .
З огляду на викладене, відповідачі вказують, що ОСОБА_1 вступив в позаслужбові фінансові та ділові відносини з особою, стосовно якої у кримінальному провадженні № 12015080130005872 проводились негласні слідчі (розшукові) дії.
При цьому позивач про виникнення у нього потенційного конфлікту інтересів під час здійснення процесуального керівництва у вищезазначеному кримінальному провадженні керівника Бердянської місцевої прокуратури або його заступників не повідомив.
У подальшому з урахуванням отриманих під час досудового розслідування доказів підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України, у вказаному кримінальному провадженні 22 жовтня 2019 року повідомлено ОСОБА_3 та ОСОБА_8 .
Згодом матеріали вказаного кримінального провадження об'єднано з кримінальним провадженням № 12014080130000328 від 24 січня 2014 року за частинами 1, 3 статті 190 Кримінального кодексу України, у цей же день ОСОБА_1 виключено з групи процесуальних керівників.
Підозрюваний ОСОБА_3 02 грудня 2019 року звернувся до Управління Служби безпеки України в порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України із письмовим повідомленням про скоєння прокурором Бердянської місцевої прокуратури ОСОБА_1 та ОСОБА_2 злочину.
Постановою Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, від 28 серпня 2020 року кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22020080000000002 від 03 січня 2020 року за фактом заволодіння ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_2 грошовими коштами ОСОБА_3 шляхом зловживання довірою закрито у зв'язку з відсутністю в їх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України.
Факт придбання будинку по АДРЕСА_1 у ОСОБА_3 не заперечується позивачем.
При цьому позивач вказує, що підготовчими діями для придбання вказаного будинку займалась ОСОБА_2 , він, позивач, про прізвище, ім'я, по-батькові продавця будинку дізнався лише при укладанні договору купівлі-продажу.
Проте, з моменту укладання договору та обізнаності хто саме є продавцем будинку про виникнення у нього потенційного конфлікту інтересів під час здійснення процесуального керівництва у вищезазначеному кримінальному провадженні керівника Бердянської місцевої прокуратури або його заступників не повідомив.
З урахуванням наведеного, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про порушення позивачем пунктів 1, 5, 6 частини 1 статті 43 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат у порядку, визначеному статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-243, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя А.І. Кузьменко