30 березня 2021 року Чернігів Справа № 620/5161/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Непочатих В.О.,
при секретарі Борисенко А.А.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області, Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області, Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області, в якому просить:
- визнати незаконним та скасувати рішення Відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики, захисту довкілля та надання адміністративних послуг районної державної адміністрації № 05-07/52 від 09.07.2020 про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ 02.01) - 0,1000 га в межах АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Відділ житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики, захисту довкілля та надання адміністративних послуг районної державної адміністрації повторно розглянути поданий позивачем проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ 02.01) - 0,1000 га в межах АДРЕСА_1 , з урахуванням висновків суду, викладених в цій постанові.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що позиція відповідача про необхідність звернення повторно після розроблення та затвердження у встановленому порядку містобудівної документації, є безпідставною та незаконною внаслідок невірного застосування положень частини третьої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що в ході розгляду поданого позивачем проекту землеустрою було встановлено, що його положення не відповідають вимогам містобудівної документації - Генеральному плану та плану зонування (зонінг) території м. Корюківка, а саме - бажана земельна ділянка частково розташована в зоні Ж-1п (зона садибної забудови перспективна) та зоні Г-2п (другорядна громадська зона перспективна), а відповідно до положень Генерального плану м. Корюківка (ТОМ V. План зонування (зонінг) території, І. Громадські зони, II. Житлові зони) розміщення нових житлових будинків в громадських зонах не передбачається. Крім того, на райони перспективної забудови в обов'язковому порядку виконуються детальні плани території. Також зазначає, що рішенням 23 сесії 7 скликання Корюківської міської ради від 18.04.2019 № 12-23/VII позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , а на викопіюванні з плану зонування в складі проекту землеустрою земельна ділянка вказана на АДРЕСА_2 , що не відповідає наданому дозволу. Існуючі житлові будинки в зоні Ж-1 даної вулиці занумеровані по АДРЕСА_1 . Тобто, розроблений проект землеустрою не на ту земельну ділянку, на яку давала дозвіл міська рада.
Позивачем було надано відповідь на відзив, в якій вказав, що земельна ділянка, що відводиться у повному розмірі знаходиться в зоні Ж-1 не пересікає інші зони забудови. Проектом відведення земельної ділянки чітко встановлені її фактичні розміри та границі. Розробником проекту землеустрою здійснені відповідні відступи для можливості формування та розміщення в майбутньому передбаченої зони громадської забудови. Враховуючі, що земельна ділянка зони громадської забудови не сформована, її межі та розмір не визначені, то твердження про «часткове» розміщення земельної ділянки, що відводиться, в цій зоні Г-2п є необґрунтованим та не підтвердженим. Вказує, що у оскаржуваному висновку серед недоліків, які необхідно усунути зазначено лише про необхідність надати детальний план території та не вказано на невірне розташування земельної ділянки та необхідність змінити розміри, межі, координати та ступінь цих змін тощо. Також в порушення вимог цієї статті 186-1 Земельного кодексу України не зазначено розумного строку для усунення недоліків, який обов'язково повинен бути встановлений.
В наданих до суду запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначив, що висновок про те, що земельна ділянка позивача знаходиться частково в зонах Ж-1п та Г-2п, здійснено на основі викопіювання з плану зонування м. Корюківка, наданого в складі проекту землеустрою, Генерального плану м. Корюківка, на основі якого виконано план зонування та викопіювання з плану зонування м. Корюківка без зони підтоплення, надане розробником - ДП «ДІПРОМІСТО», яке було надано позивачу разом з висновком. Вказує, що вимоги щодо надання детального плану у висновку немає, а є тільки рекомендація щодо повторного звернення після затвердження детального плану, тобто вказано розумний строк для усунення недоліків, оскільки встановити точну дату немає можливості, тому що затвердження детального плану в даному випадку не відноситься до повноважень відповідача.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 03.02.2021 залучено Корюківську районну державну адміністрацію Чернігівської області до участі у справі в якості другого відповідача.
Вислухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Рішенням двадцять третьої сесії сьомого скликання Корюківської міської ради Чернігівської області від 18.04.2019 № 12-23/VII за заявою позивача від 10.04.2019 надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), (КВЦПЗ 02.01), орієнтовною площею 0,10 га, яка розташована за адресою: вул. Незалежності, м. Корюківка для подальшої передачі її безоплатно у власність (а.с. 10, 12).
Розроблений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) було погоджено Головним управлінням Держгеокадастру у Рівенській області, що підтверджується копією висновку про розгляд проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 18.11.2019 № 17011/82-19 (а.с. 14).
У подальшому, проєкт землеустрою було подано на погодження до Відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики, захисту довкілля та надання адміністративних послуг Корюківської районної державної адміністрації, яким підготовлено висновок від 09.07.2020 № 05-07/52, згідно якого позивачу було відмовлено у погодженні поданого проєкту землеустрою, оскільки його положення не відповідають вимогам містобудівної документації - Генеральному плану та плану зонування (зонінг) території м. Корюківка.
Також зазначено, що відповідно до затвердженого рішенням п'ятої сесії сьомого скликання Корюківської міської ради від 30.03.2017 (зі змінами) Генерального плану м. Корюківка та плану зонування (зонінг) території, земельна ділянка, вказана в проекті землеустрою, частково розташована у житловій зоні Ж-1п (зона садибної забудови перспективна), номер ділянки нового житлового будівництва - ІІ.4 та зоні Г-2-п (другорядна громадська зона перспективна). Додатковим підтвердженням розміщення зони «Г-2-п» та розмежування зон «Ж-1п» та «Ж-1» є фрагмент викопіювання з схеми зонування, без накладання зони підтоплення, отримане від розробника Генерального плану міста Корюківка ДП «ДІПРОМІСТО». Відповідно до положень Генерального плану м. Корюківка (ТОМ V. План зонування (зонінг) території, І. Громадські зони, II. Житлові зони) на райони перспективної забудови в обов'язковому порядку виконуються детальні плани території.
Крім того, для отримання позитивного висновку про погодження проєкту землеустрою, позивачу рекомендовано звернутися повторно після того як Корюківською міською радою буде затверджено детальний план території (а.с. 7).
Розпорядженням Корюківської районної державної адміністрації від 19.01.2021 № 7 Відділ житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики, захисту довкілля та надання адміністративних послуг Корюківської районної державної адміністрації було перейменовано на Відділ інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації (а.с. 62-65), в зв'язку з чим наявні правові підстави вважати вірною назвою відповідача саме вищезазначений відділ.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Згідно частини шостої статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина восьма статті 118 Земельного кодексу України).
Частинами першою та другою статті 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у межах населеного пункту або земельної ділянки за межами населеного пункту, на якій розташовано об'єкт будівництва або планується розташування такого об'єкта (крім проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи), подається також на погодження до структурних підрозділів районних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері містобудування та архітектури, а якщо місто не входить до території певного району, - до виконавчого органу міської ради у сфері містобудування та архітектури, а в разі, якщо такий орган не утворений, - до органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань містобудування та архітектури чи структурного підрозділу обласної державної адміністрації з питань містобудування та архітектури.
В силу вимог частин п'ятої, шостої статті 186-1 Земельного кодексу України органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
В свою чергу, частина восьма статті 186-1 Земельного кодексу України передбачає, що у висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.
З огляду на викладене, процедура погодження проекту землеустрою передбачає перевірку цього проекту на відповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації та прямо встановлює обов'язок компетентного органу здійснити одночасну перевірку дотримання всіх указаних вимог розробником проекту, при цьому, відмова у погодженні проекту землеустрою можлива виключно з підстав його невідповідності вищенаведеним вимогам та у зв'язку із неусуненням недоліків, на які було наголошено у попередньому висновку.
За встановленими судом обставинами, позивачу було відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, посилаючись на відсутність детального плану території.
Як на правову підставну для відмови відповідач зазначив абзац перший частини третьої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), який передбачає, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, в зв'язку з чим суд звертає увагу на таке.
За приписами частини першої статті 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Відповідно до абзаців першого, четвертого частини першої статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
План зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (абзац перший частини першої статті 18 Закону № 3038-VI).
Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 3038-VI детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
В силу вимог частини першої статті 25 Закону № 3038-VI режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й план зонування та детальний план територій.
Отже, відсутність розробленого та затвердженого детального плану території, за наявності чинного плану зонування території, не є підставою для прийняття уповноваженим органом висновку про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відтак, визначені відповідачем недоліки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та пропозиція їх усунити шляхом надання детального плату території не гуртуються на вимогах чинного законодавства.
Крім того, відповідач в оскаржуваному висновку, зазначає, що земельна ділянка, вказана в проекті землеустрою, частково розташована у житловій зоні Ж-1п (зона садибної забудови перспективна), номер ділянки нового житлового будівництва - ІІ.4 та зоні Г-2-п (другорядна громадська зона перспективна).
Проте, відповідачем не наведено жодних законодавчих обґрунтувань, яким чином вказана обставина впливає на неможливість погодження проекту землеустрою, враховуючи наявність схеми зонування території, на якій розташована бажана позивачем земельна ділянка.
Посилання відповідача у відзиві на те, що: бажане розташування земельної ділянки позивача частково накладається на зону Г-2п, а відповідно до положень Генерального плану міста розміщення нових житлових будинків в громадських зонах не передбачається; дозвіл на розробку проекту землеустрою виданий на земельну ділянку по АДРЕСА_1 , а на викопіюванні з плану зонування в складі проекту землеустрою земельна ділянка вказана на АДРЕСА_2 , суд не приймає до уваги в силу вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вказані обставини не були підставою для відмови в погодженні проекту землеустрою згідно оскаржуваного висновку.
Враховуючи вищевикладене, на підставі зібраних та досліджених доказів, аналізу чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування висновку Відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики, захисту довкілля та надання адміністративних послуг Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області № 05-07/52 від 09.07.2020 про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ 02.01) 0,1000 га в межах АДРЕСА_1 на території Корюківського району Чернігівської області; зобов'язання Відділ інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ 02.01) 0,1000 га в межах АДРЕСА_1 .
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Положеннями частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно частин четвертої та п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В силу частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У зазначеному рішенні підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Позивачем для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану із розглядом у цій справі в розмірі 7689,50 грн. надано суду копії: договору про надання професійної правничої допомоги № 10/10/2020 від 20.10.2020, детального опису робіт (наданих послуг) від 02.11.2020 до вказаного договору, акту про прийняття-передачі наданих послуг від 02.11.2020, рахунку № 25/20 від 02.11.2021, квитанції № 0.0.1891663699.1 від 02.11.2020 (а.с. 19-23).
Дослідивши документи та враховуючи предмет спору, суд дійшов висновку, що вартість послуг правового характеру у розмірі 7689,50 грн., що заявлена до стягнення з відповідача, є завищеною в частині часу їх виконання (7 год. 00 хв.). Вказані витрати не можна вважати такими, що є «неминучими».
Даний спір не потребував значних затрат часу, а підготовка цієї справи до розгляду у суді не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи для адвоката, зокрема, в частині складання тексту позовної заяви.
Враховуючи наведене, виходячи із конкретних обставин справи, суд вважає обґрунтованим та об'єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у сумі 5000,00 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, тому на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області судовий збір в розмірі 840,80 грн. та понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області (вул. Шевченка, буд. 60, м. Корюківка, Корюківський район, Чернігівська область, 15300, код ЄДРПОУ 04061926), Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області (вул. Шевченка, буд. 60, м. Корюківка, Корюківський район, Чернігівська область, 15300, код ЄДРПОУ 04061926) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати висновок Відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики, захисту довкілля та надання адміністративних послуг Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області № 05-07/52 від 09.07.2020 про відмову в погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ 02.01) 0,1000 га в межах АДРЕСА_1 .
Зобов'язати Відділ інфраструктури, містобудування та архітектури, житлово-комунального господарства, екології Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області повторно розглянути проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код КВЦПЗ 02.01) 0,1000 га в межах АДРЕСА_1 на території Корюківського району Чернігівської області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн. та понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09.04.2021.
Суддя В.О. Непочатих