08 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/5451/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
за участю секретаря Гариги Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України Головного управління Національної поліції у м. Києві управління інформаційно-аналітичної підтримки, третя особа - Солом'янське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просить:
визнати бездіяльність Національної поліції України Головного управління Національної поліції у м. Києві управління інформаційно-аналітичної підтримки, щодо нездійснення дій по видаленню інформації про розшук належного йому автомобіля марки «TESLA MODEL S» державний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 з інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" протиправною;
зобов'язати Національну поліцію України Головного управління Національної поліції у м. Києві управління інформаційно-аналітичної підтримки вчинити дії, а саме видалити з інформаційної підсистеми "Гарпун" інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України" за категорією «розшук ТЗ у зв'язку з незаконним заволодінням» інформацію про розшук належного ОСОБА_1 на праві власності автомобіля марки «TESLA MODEL S» державний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
У судове засідання, призначене на 10:00 год. 08.04.2021 позивач не з'явився, представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.
20.11.2020 ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою судді від 18.01.2021 продовжено строк підготовчого провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні на 16.02.2021 о 10:00 год.
25.02.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті о 14:00 год. 25.03.2021.
Про судове засідання, призначене на 14:00 год. 25.03.2021, телефонограмою було повідомлено адвоката позивача, але ні позивач, ні його представник у засідання не з'явилися, заяв та клопотань до суду не подавали.
Ухвалою судді від 25.03.2021 розгляд справи відкладено на 08.04.2021 о 10:00 год., але позивач у судове засідання знову не з'явився, був повідомлений належним чином, адже у матеріалах справи є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме: повістки про виклик разом з ухвалою від 25.03.2021 (а. с. 114).
Таким чином, позивач належним чином повідомлений про місце, дату та час судового засідання, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавалися, причини неявки суду не повідомлені.
Відповідно до частини 5 статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
З огляду на приписи наведеної статті процесуальним законодавством передбачено випадки, коли адміністративний суд має право розглянути справу за відсутності позивача - у разі надходження від нього заяви про розгляд справи за його відсутності або коли неявка позивача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Суд вважає, що неявка позивача у судові засідання, призначені на 25.03.2021 та 08.04.2021 перешкоджає розгляду справи, оскільки характер спірних правовідносин передбачає його участь у судовому засіданні.
Загальнообов'язкові процесуальні правила статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України є певною формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, які спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті прописують наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Відповідно до частини 2 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з частиною 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
У розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду. Отже, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Аналогічна правова позиція висловлена і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 800/482/17 (провадження №11-267заі18), висновки якої, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, позивач був належним чином повідомлений судом про призначення судових засідань та не з'являвся до суду, заяви про розгляд справи у його відсутність не подав, а також не повідомив суду причини неявки.
Також, суд встановив, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів поважності причин неявки позивача у судові засідання.
Водночас, суд звертає увагу позивача на той факт, що процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності адміністративного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні особисто, він може брати участь у судовому процесі через представника (скористатися правовою допомогою адвоката).
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 22.05.2019 у справі № 310/12817/13 (провадження №61-36375св18).
Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, враховуючи повторне неприбуття позивача, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 08.04.2021, а також неподання ним заяви про розгляд справи у його відсутність, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 240 КАС України.
Суд звертає увагу позивача на положення частини 4 статті 240 КАС України, за змістом якої особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Керуючись статтями 9, 240, 241, 242, 243, 248, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Національної поліції України Головного управління Національної поліції у м. Києві управління інформаційно-аналітичної підтримки, третя особа - Солом'янське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, передбачені статтями 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Заяць