Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 квітня 2021 р. Справа № 641/8959/20
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження за процедурою письмового провадження клопотання представника відповідача про виклик сторін у судове засідання по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про виключення даних з державного реєстру та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерство юстиції України (вул. Городецького, буд. 13,м. Київ,01001), в якому просить суд:
- виключити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, дані про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, внесені згідно постанови Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.12.2018 року по справі №641/5991/18;
- зобов'язати Міністерство юстиції України внести зміни до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, шляхом виключення з нього даних щодо ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі відповідно до ст. 262 КАС України без виклику сторін.
08.04.2021 на адресу суду представник відповідача надав відзив, в якому зокрема, просить суд слухати справу за участю представника Міністерства юстиції України.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та клопотання представника відповідача, суд зазначає наступне.
Частиною 3 ст.166 КАС України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
З огляду на характер, зміст та сутність спірних правовідносин, а також те, що справа була відкрита у спрощеному провадженні, суд доходить до висновку про можливість розгляду поданої заяви за процедурою письмового провадження без виклику сторін.
Частиною першою ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Відповідно до положень ч.5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно п.2 ч.6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Оскільки для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування в даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, зворотного представником відповідача не наведено, клопотання останнього про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу представника відповідача, що виходячи із змісту статті 159 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для відповідача є відзив та заперечення.
Відповідно до частини третьої статті 79 КАС України відповідач має право подати докази разом із поданням відзиву.
Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України").
Аналогічна правова позиція викладене в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2019 року у справі №820/5121/18.
Представник відповідача не обґрунтував, які є перешкоди для об'єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи з викликом сторін у судове засідання цьому сприятиме.
Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41, зокрема, зазначено, що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого представником відповідача клопотання та розгляду даної справи в судовому засіданні.
Керуючись положеннями ст. ст. 248, 256, 262 КАС України, суд, -
Клопотання представника відповідача про виклик сторін у судове засідання по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про виключення даних з державного реєстру та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М.Тітов