08 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/11228/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач, пенсійний орган) про визнання протиправним та скасування рішень ГУ ПФУ у Волинській області від 02 та 11 червня 2020 року про результати заяви позивача від 22 травня 2020 року про перерахунок пенсії за вислугу років та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», з 01 березня 2019 року, виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячної заробітної плати (грошового забезпечення), на підставі довідки Прокуратури Волинської області від 03 березня 2020 року №18-54 вих.20 без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Волинської області з липня 1976 року по вересень 2005 року, перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ, у розмірі 90 відсотків середнього місячного заробітку за посадою начальника відділу прокуратури Волинської області, що на даний час відповідає посаді керівника структурного підрозділу прокуратури області.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7-р(ІІ)/2019 та у зв'язку з підвищенням у вересні 2017 року заробітної плати працюючих працівників органів прокуратури згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" прокуратурою Волинської області надано позивачу довідку від 03 березня 2020 року №18-54 вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій.
Позивач 22 травня 2020 року засобами поштового зв'язку надіслав до пенсійного органу заяву про перерахунок пенсії за вислугою років в розмірі 90 відсотків від заробітку зазначеного у вказаній довідці без максимального (граничного) її обмеження розміром, однак за результатами розгляду його звернення відповідач листом від 02 червня 2020 року відмовив у проведенні такого перерахунку.
Вказує, що з часу призначення йому пенсії (лютий 2005 року) до Закону України "Про прокуратуру" внесено зміни, які суттєво звужують і обмежують зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким пенсія призначена до набрання чинності новою редакцією цього Закону, а тому при проведенні перерахунку його пенсії не можуть застосовуватися обмеження максимального розміру пенсії і має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Уважає, що відмова у здійсненні перерахунку пенсії є суттєвим порушенням його права на соціальне забезпечення та права власності на матеріальні кошти, які держава гарантувала при призначенні пенсії, і на які він розраховував при звільненні з прокуратури з огляду на що просить адміністративний позов задовольнити повністю.
У відзиві на позовну заяву від 13 серпня 2020 року відповідач позовні вимоги не визнав, повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ.
Позивач 28 травня 2020 року звернувся до пенсійного органу в порядку Закону України «Про звернення громадян» із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-ХІІ згідно довідки від 03 березня 2020 року, за результатами розгляду якої листом від 11 червня 2020 року №4859-5123/Б-02/8-0300/20 йому було роз'яснено порядок і підстави перерахунку призначених пенсій прокурорським працівникам.
Вказує, що з 13 грудня 2019 року підвищення заробітної плати відповідним категоріям прокурорських працівників не проводилося, а тому відсутні підстави для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Звертає увагу, що позивач не звертався за перерахунком пенсії згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058, норми якого є обов'язковими для всіх видів пенсійного забезпечення.
Щодо вимоги провести перерахунок без обмеження пенсії максимальним розміром, зазначає, що відповідно до пункту 18 статті 86 чинного Закону України "Про прокуратуру", максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.
З урахуванням викладеного представник відповідача просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 26-27).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 21).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 31 липня 2020 року дану справу визнано типовою та зупинено провадження у ній до набрання чинності рішення Верховного Суду у зразковій справі №560/2120/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії (арк. спр. 22-23).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року провадження у даній справі було поновлено (арк. спр. 47).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії) у розмірі 90 відсотків від суми заробітної плати, що підтверджується посвідченням від 05 липня 2005 року серії НОМЕР_1 (арк. спр. 12).
Прокуратурою Волинської області позивачу видана довідка від 03 березня 2020 року №18-54 вих-20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, згідно з якою розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06 вересня 2017 року за відповідною (прирівняною) посадою начальник відділу становить 40816,34 грн (арк. спр. 13).
ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою від 22 травня 2020 року про перерахунок пенсії, в якій відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року №7- р(ІІ)/2019 та постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" від 30 серпня 2017 року №657 просив провести перерахунок належної йому пенсії в розмірі 90 відсотків від суми заробітку зазначеного в довідці від 03 березня 2020 року №18-54 вих-20, без обмеження її максимальним розміром (арк. спр. 15).
ГУ ПФУ у Волинській області листами від 02 червня 2020 року №0300-0308-8/15609 та від 11 червня 2020 року №4859-5123/Б-02/8-0300/20 повідомило позивача, що право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненнями, що надходять починаючи з 01 грудня 2019 року, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13 грудня 2019 року. Отже, підстави для перерахунку його пенсії згідно із вищезазначеною довідкою відсутні, оскільки розмір заробітної плати зазначено на 06 вересня 2017 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 (арк. спр. 16-20).
Уважаючи порушеним своє право на перерахунок пенсії, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Згідно із статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
На час призначення позивачу пенсії (2005 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (далі - Закон № 1789-ХІІ):
прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);
обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);
призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).
До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи від 08 липня 2011 року №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01 жовтня року 2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
В подальшому, 14 жовтня 2014 року ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» №1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ).
Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01 жовтня 2011 року - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у тому числі стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року.
Водночас з 15 липня 2015 року втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
З 01 січня 2015 року частину двадцяту статті 86 Закону №1697-VII, відповідно до Закону України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №76-VIII), змінено і викладено у такій редакції: умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №76-VIII зобов'язано Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом, тобто до кінця січня 2015 року, забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону, у тому числі щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.
Верховний Суд в постанові від 24 квітня 2019 року у справі №826/8546/18 звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд. Суди у зазначеній справі визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" та зобов'язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Проте, рішення суду фактично Кабінетом Міністрів України не виконано.
Отже, починаючи з 01 січня 2015 року в Україні жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру», законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури (як було визначено частиною двадцятою статті 86 Закону №1697-VII (зі змінами згідно з Законом №76-VIII) зумовило неможливість проведення відповідачем відповідно перерахунку, у тому числі, пенсії позивача.
Аналогічні правові висновки були викладені у постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі №127/11766/16-а, від 14 лютого 2018 року у справі №569/5531/16-а, від 22 серпня 2018 року у справі №754/15912/16-а.
Реалізація такого права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13 грудня 2019 року.
Так, рішенням від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, якими передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Положення частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 є втрата чинності з 13 грудня 2019 року норм частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII.
Конституційний Суд України в пункті 3 вказаного рішення установив такий порядок виконання ухваленого рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції, відповідно до якої, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення позивача, який отримує пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» за отриманням довідки про заробітну плату та згодом до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії.
У цій справі пенсійний орган відмовив заявнику у задоволенні заяви про перерахунок пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Тобто, фактично пенсійний орган погоджується з наявністю у заявника права на перерахунок пенсії, проте зазначає про відсутність нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Таким чином, відповідач фактично відмовив позивачу у перерахунку пенсії з підстав відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, які враховуються для перерахунку пенсій. При цьому, така відмова не стосувалася відсоткового розміру грошового забезпечення позивача з урахуванням якого призначено пенсію та відмови у його застосуванні при перерахунку пенсії для позивача або обмеження її максимальним розміром.
Натомість, позивач просить здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанови Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", яка жодних обмежень, щодо перерахунку пенсій працівникам прокуратури, не містить.
Відтак, ключовим питанням цього спору є те, чи може вважатися постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури» рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам» та підставою для перерахунку позивачу пенсії після прийняття Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 року.
Суд враховує, що ця справа є типовою, та відповідає ознакам викладеним у рішенні Верховного Суду від 14 вересня 2020 року, що прийняте за результатом розгляду зразкової справи №560/2120/20.
В силу частини третьої статті 291 КАС України при ухваленні рішення по типовій справі, яке відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд повинен враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені в рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
У прийнятому рішенні від 14 вересня 2020 року в зразковій справі № 560/2120/20, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 січня 2021 року, Верховний Суд дійшов висновку, що на момент прийняття Конституційним Судом України рішення від 13 грудня 2019 року вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13 грудня 2019 року.
Крім того, Суд зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».
Таким чином, з урахуванням приведених положень законодавства та фактичних обставин справи суд прийшов до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону №1697-VII на підставі довідки прокуратури Волинської області від 03 березня 2020 року № 18-54 вих-20.
Щодо дати, з якої пенсійний орган зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача, то суд зазначає, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697 до 13 грудня 2019 року (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 01 січня 2015 року було змінено на речення «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», - тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15 липня 2015 року).
Тому частина двадцята статті 86 Закону №1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13 грудня 2019 року та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати.
Беручи до уваги проаналізовані норми чинного законодавства України, суд зазначає, що таке право виникло у позивача з 13 грудня 2019 року, після ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим, а тому позовна вимога щодо перерахунку пенсії з 01 березня 2019 року задоволенню не підлягає.
Також суд зауважує, що листи ГУ ПФУ у Волинській області від 02 червня 2020 року №0300-0308-8/15609 та від 11 червня 2020 року №4859-5123/Б-02/8-0300/20 за результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» за визначенням, наведеним у пункті 19 частини першої статті 4 КАС України, не є актами індивідуальної дії.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Волинській області щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки прокуратури Волинської області від 03 березня 2020 року №18-54 вих-20 та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13 грудня 2019 року.
Крім того, суд враховує, що підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ наразі відсутні, оскільки дана норма втратила чинність з 15 липня 2015 року. Натомість, у спірних правовідносинах мають застосовуватись саме приписи частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду України №7-р(ІІ)/2019.
Вказані висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, що викладені у рішенні від 14 вересня 2020 року у зразковій справі №560/2120/20.
Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати без обмеження граничного розміру пенсії, суд зазначає, що питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак, спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало, натомість судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Враховуючи передчасність вимог позивача про відсоток заробітної плати, з якого відбувається перерахунок пенсії та вимоги щодо здійснення перерахунку пенсій без обмеження їх граничного розміру, то такі вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до частин першої-другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, за результатом розгляду адміністративної справи, враховуючи доводи та аргументи позовної заяви суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Щодо вимоги позивача про звернення рішення суду до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає таке.
Вичерпний перелік судових рішень, які виконуються негайно, визначений нормами статті 371 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 КАС України суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Ураховуючи, що предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинення певних дій, та за рішенням суду не вирішується питання про стягнення конкретно визначеного розміру суми пенсії, а лише вирішується питання щодо зобов'язання відповідача вчинити дії по перерахунку пенсії, підстави для негайного виконання рішення суду відсутні.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить із того, що часткове задоволення позовних вимог зумовлене обрання судом ефективного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача протиправними діями/рішення відповідача.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок), який сплачений відповідно до квитанції від 28 липня 2020 року №105 (арк. спр. 9) та зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 50).
Керуючись статтями 139, 243, 244, 245, 246, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про прокуратуру", суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови в здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Прокуратури Волинської області від 03 березня 2020 року №18-54 вих-20.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII від 14 жовтня 2014 року на підставі довідки Прокуратури Волинської області від 03 березня 2020 року №18-54 вих-20 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 08 квітня 2021 року.