Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 квітня 2021 року № 520/3623/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022 м.Харків, майнад Свободи, Держпром, 3 під.. 1 пов., к.58. код ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . ідентифікаційний податковий номер ( НОМЕР_1 ) у розмірі 90% від суддівської винагороди на підставі довідки Територіального управляння Державної судової адміністрації України у Харківській області від 28.02.2020 року №04-52/228 про суддівську винагороду, починаючи з 19.02.2020 року.
- Визнати протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022 м.Харків майдан Свободи.5 Держпром, 4 під'їзд 1-й поверх ЄДРПОУ 14099344) щодо зменшення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання з 90% до 60% при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 . на підставі Довідки про суддівську винагороду дія обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управляння Державної судової адміністрації України у Харківській області від 28.02.2020 року №04-52 228 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 року , з урахуванням раніше виплачених сум та компенсації на час виплати перерахунку, відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
- Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.
- Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 957 (девятьсот пягесят сім ) грн.20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5. Держпром. під. 3. пов. 2. м. Харків. 61022. код ЄДРПОУ 14099344).
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач не наділений повноваженнями самостійно, на свій розсуд, зменшувати відсотковий розмір щомісячного грошового утримання (з 90% до 60%) при проведені його перерахунку з 19.02.2020 року згідно з довідкою про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управляння Державної судової адміністрації України у Харківській області від 28.02.2020 року №04-52 228.
Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з жовтня 2019 року ОСОБА_1 отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди, призначеної відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VІ. в редакції чинної на час виходу у відставку .
28.02.2020 року позивач отримав в Територіальному управління ДСА у Харківській області довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2020 року звернувся з вказаною довідкою до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області дія здійснення перерахунку.
Рішенням відділу з питань перерахунків пенсій №20 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №15 від 02.03.2020 року позивачу відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Вважаючи зазначене рішення протиправним позивач звернувся до суду з позовом.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2020 року у справі .№520/13066/20 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №15 від 02.03.2020 року про відмову у проведенні перерахунку судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області від 28.02.2020 року №04- 52/228 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022 м.Харків, майнад Свободи, Держпром, 3 під., 1 пов., к.58, код ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області від 28.02.2020 року №04-52/228 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 19.02.2020 року.
З наявної в матеріалах справи копії витягу з електронної пенсійної справи вбачається, що відповідач під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 19.02.2020 року зменшив процент розрахунку довічного грошового утримання з 90% до 60%.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач 04.01.2021 року та 08.02.2021 року звертався до відповідача із заявами в яких проси пояснити причини зменшення процентів довічного утримання.
Відповідачем на відповідні заяви були направлені листи від 15.03.2021 року №2000-0222-8//37891, від 01.03.2021 року №2000-0222-8/29695, від 22.01.2021 року №681-21/Б-02/8-2000/21, в яких були відсутні роз'яснення щодо причин зменшення процентів довічного грошового утримання ОСОБА_1 .
Не погоджуючись із діями відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.
Статтею 130 Основного Закону України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
30.09.2016 набрав чинності Закон України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (надалі - Закон №1402-VIII), статтею 142 якого регламентовано порядок виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Частиною четвертою та п'ятою статті 142 Закону №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".
Пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIIІ було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень №1402-VIII).
Пунктом 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII (з урахуванням змін, внесених згідно із Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII та у редакції Закону України від 21.12.2016 № 1798-VIII) було визначено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41 - 45, ст. 529; 2015 р., №№ 18 - 20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Разом з тим, Законом України від 16.10.2019 №193-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій та статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування", який набрав чинності 07.11.2019, виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII, якими було передбачено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом; що до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".
Рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Мотивуючи дане Рішення Суд зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).
Запровадження Законом №1402-VIII правил, згідно з якими зміна складових грошового забезпечення працюючого судді є підставою для перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, покликане забезпечити єдність статусу судді у відставці зі статусом судді, який здійснює повноваження з відправлення правосуддя.
З урахуванням наведеного, Конституційний Суд України дійшов висновку, що запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
Отже, зазначені вище положення пункту 25 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII втратили чинність з 18.02.2020.
Позивач перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області та отримував щомісячне довічне грошове утримання судді у розмірі 90 %, що не заперечувалось відповідачем.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Харківській області на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.11.2020 року по справі №520/13066/2020 здійснено перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці позивача згідно довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 28 лютого 2020 р. №04-52/227/2020, виданої Територіальним управління ДСА у Харківській області.
При цьому, при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді позивача було визначено відсоток довічного грошового утримання судці у розмірі 60%, що підтверджується витягом з пенсійної справи позивача.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що стаж роботи судді позивача, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 25 років 06 місяць 19 дні.
Відповідно до частини 1 статті 142 Закону №1402-VIII суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Згідно з частиною третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Таким чином, частиною третьої статті 142 Закону №1402-VIII визначено розмір виплати щомісячного довічного грошового утримання, а не розмір її призначення, нарахування або перерахунку.
Вищевказане спростовує, посилання позивача на те, що показник передбачений частиною 3 статті 142 Закону № 1402-VIII стосується призначення нового щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а не перерахунку раніше призначеного.
Конституційний Суд України в рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує повноважний суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності.
Отже, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 №2-р/2020 Закон №1402-VIII не містить норм, які б по-різному визначали порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
За таких обставин, з 19.02.2020 на порядок обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці поширюються положення частини третьої та четвертої статті 142 Закону №1402-VIII.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правової підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача, як судді у відставці, в розмірі 90% від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно положень частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII.
Суд вважає, що розрахунок щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці не може бути здійснений одночасно із застосуванням двох різних законів, а саме щодо відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді по Закону №2453-VI, а розмір суддівської винагороди по Закону №1402-VIII, з огляду на те, що такий перерахунок ставить суддів, які вийшли у відставку по Закону №1402-VIII, у нерівне становище з тими суддями, які вийшли у відставку за Законом №2453-VI, так як Закон №2453-VI передбачав, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 80 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді за 20 років, а Закон №1402-VIII - 50 відсотків за 20 років суддівського стажу.
Частина третя статті 142 Закону №1402-VIII не визнавалась Конституційним судом України не конституційною.
Отже, до спірних правовідносин застосуванню підлягають норми одного Закону №1402-VIII.
При цьому, визначення відсотку розміру довічного грошового утримання позивача від суддівської винагороди працюючого судді на підставі норм Закону №1402-VIII не призводить до порушення ст. 22 Конституції України, оскільки розмір довічного грошового утримання, на який має право позивач згідно норм Закону №1402-VIII, не є меншим ніж той, який був забезпечений позивачу на підставі положень Закону від 07.07.2010 року №2453-VI.
Крім того, судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено обмеження максимальним розміром довічного грошового утримання судді у відставці позивача.
Таким чином, відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно та в межах повноважень визначених законодавством, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання протиправними дій та рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бідонько А.В