Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
09 квітня 2021 р. № 520/1761/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо видачі позивачу довідки №04-52\212 від 28.02.2020 встановленого зразка про суддівську винагороду, станом на 18 лютого 2020 року, для перерахунку та обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу - 63060 грн, доплати за вислугу років - 31530 грн та відмови у видачі довідки від 15.01.2021 про суддівську винагороду станом на 18.02.2020 для перерахунку та обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням регіонального коефіцієнту;
- зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області видати позивачу довідку встановленого зразка про суддівську винагороду, станом на 18 лютого 2020 року, для перерахунку та обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу з врахуванням регіонального коефіцієнту 1.25 по м. Харкову що дорівнює 78825 грн та доплати за вислугу років 36412 грн;
- судовий збір стягнути з відповідача.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем протиправно видано довідку про розмір грошового забезпечення судді для перерахунку щомісячного довічного утримання судді у відставці без врахування регіонального коефіцієнту.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому вказано про відсутність підстав для врахування у щомісячному довічному грошовому утриманні судді у відставці посадового окладу регіонального коефіцієнта, оскільки такий застосовується до базового розміру посадового окладу суддів, які здійснюють правосуддя. Також вказує на те, що суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу. Регіональний коефіцієнт - є доплатою за додаткове навантаження судді до базового розміру посадового окладу, яка залежить від кількості населення, де розташований суд, у якому здійснює суддя правосуддя. Покликаючись на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.01.2019 по справі №804/3609/18, зазначає, що умовою застосування регіонального коефіцієнта є фактичне здійснення правосуддя, відтак передбачені ч.4 ст.135 Закону №1402-VIII положення, на думку відповідача, на позивача не поширюється.
Третя особа надала пояснення до адміністративного позову, в яких підтримала правову позицію відповідача та просила в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
З матеріалів справи встановлено, що позивач отримав довідку №04-52/212 від 28.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, видану Територіальним Управлінням Державної Судової адміністрації України у Харківській області, яка не містила в собі усіх складових суддівської винагороди, а саме - розміру регіонального коефіцієнту.
Судом встановлено, що позивач 06.01.2021 звернувся із заявою до відповідача з проханням надати довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 18.02.2020 з урахуванням відповідного регіонального коефіцієнту.
15.01.2021 та 22.01.2021 відповідач листами №07-04/Г-1/9/2021 та №06-16/160/20 повідомив позивача, що розмір посадового окладу в довідці №04-52/212 від 28.02.2020 зазначений з урахуванням положень листа Державної судової адміністрації України від 27.02.2020 №10-4086/20 "Про розмір суддівської винагороди". 02 березня 2020 року Голова Державної судової адміністрації України Холоднюк З. листом за вих. №10-4290/20 відкликав вищезазначений лист від 27.02.2020. На звернення територіального управління до Державної судової адміністрації України щодо надання роз'яснень по застосуванню регіонального коефіцієнту при видачі вищезазначених довідок, 17.04.2020 за вих. №10-7849/20 Державна судова адміністрація України повідомила про направлення звернення до Комітету Верховної Ради України з питань правової політики щодо надання відповідних роз'яснень по застосуванню регіонального коефіцієнту при видачі довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. У зв'язку із чим, відповідач зазначив, що після отримання роз'яснень стосовно зазначеного питання позивача буде проінформовано додатково.
Зі змісту наданої позивачу довідки №04-52/212 від 28.02.2020 встановлено, що станом на 18.02.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 94590,00 грн, у тому числі: посадовий оклад - 63060,00 грн; доплата за вислугу років (50%) - 31530,00 грн. Отже, до посадового окладу, який входить до складу суддівської винагороди, відповідачем не застосовано регіональний коефіцієнт.
Вважаючи бездіяльність ТУ ДСА України в Харківській області щодо ненадання позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із застосуванням регіонального коефіцієнта станом на 18.02.2020 незаконною, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом своїх прав.
По суті заявлених вимог суд зазначає, що виходячи з положень ч.4 ст.142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1402-VIII), чинного на час призначення позивачеві щомісячного довічного грошового утримання, у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше при значеного щомісячного довічного грошового утримання.
Так, згідно частин 1, 2 статті 135 Закону №1402-VIII, суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Частиною 3 статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Згідно частини 4 статті 135 Закону №1402-VIII, до базового розміру посадового окладу, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п'ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду.
Частиною 10 статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу.
Згідно частини 3 статті 142 Закону №1402-VIII, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Таким чином, розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці залежить від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Складовою суддівської винагороди є посадовий оклад.
При цьому, частиною 3 статті 135 цього Закону визначено поняття базового розміру посадового окладу та частиною 4 статті135 цього ж Закону встановлена можливість застосування до базового розміру посадового окладу регіональних коефіцієнтів. Зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат. При цьому, посадовий оклад судді складаються з базового розміру посадовою окладу судді та застосованого до нього відповідного регіонального коефіцієнту.
Тобто, передбачений частиною 4 статті 135 Закону №1402-VIII регіональний коефіцієнт є складовою частиною посадового окладу судді, а не доплатою.
Суд також звертає увагу на висновки Конституційного Суду України (далі - Суд) у рішенні № 11-р/2018 від 04.12.2018, де суд, для цілей застосування положень ч.1 ст.55, ч.8 ст.56, ч.ч.1, 2 ст.89, ч.3 ст.82, ч.ч.6, 7 ст.147 Закону №1402-VIII, встановив невідповідність Конституції України положень ч.10 ст.133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №2453-VI від 07.07.2010 у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015, згідно якої суддя, який не здійснює правосуддя (крім випадків тимчасової непрацездатності, перебування судді у щорічній оплачуваній відпустці), не має права на отримання доплат до посадового окладу. Аналогічного змісту норма встановлена ч.10 ст.135 Закону №1402-VIII.
Надаючи оцінку конституційності частини 10 статті 135 Закону №2453-VI, Конституційний Суд вказав, що випадки, коли суддя не здійснює правосуддя поділяються на дві категорії. До першої категорії належать випадки, коли нездійснення правосуддя обумовлене поведінкою самого судді, зокрема відсторонення судді від посади у зв'язку з притягненням до кримінальної відповідальності, застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді тимчасового відсторонення від здійснення правосуддя. Друга категорія охоплює випадки, коли суддя не здійснює правосуддя через обставини, що не залежать від нього особисто або не обумовлені його поведінкою. Наприклад, згідно Закону №1402-VIII нездійснення суддею правосуддя у зв'язку з неможливістю здійснення правосуддя у відповідному суді, припиненням роботи суду у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами та із неприйняттям, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про його відрядження до іншого суду (ч.1 ст.55); з обов'язковим проходженням підготовки для підтримання кваліфікації у Національній школі суддів України (ч.8 ст.56, ч.ч.1, 2 ст.89); з неприйняттям, з незалежних від судді причин, у встановлені строки рішення про переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді (ч.3 ст.82, ч.ч.6, 7 ст.147).
Таким чином, судді у відставці не є суб'єктами правового регулювання частини 10 статті 135 Закону №1402-VIII, що свідчить про відсутність будь-яких підстав для застосування вказаної норми під час визначення права позивача на належне щомісячне довічне грошове забезпечення як судді у відставці.
Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 143 цього Закону, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці саме у відповідному процентному співвідношенні до суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Отже, будь-які обмеження щодо врахування регіонального коефіцієнта при визначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відсутні.
Відтак, оскільки розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначається відповідно до розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, то вказаний регіональний коефіцієнт повинен також враховуватися при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
З наявної в матеріалах справи копії штатного розпису Дзержинського районного суду м. Харкова на 2021 рік, затвердженого 14.01.2021 ТУ ДСА, судом встановлено, що посадовий оклад працюючого судді становить 78825,00 грн, тобто з врахуванням регіонального коефіцієнта 1,25.
Проте, у виданій відповідачем довідці про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці вказано посадовий оклад на рівні 63060,00 грн.
Відтак, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області щодо видачі позивачу довідки №04-52\212 від 28.02.2020 встановленого зразка про суддівську винагороду, станом на 18 лютого 2020 року, для перерахунку та обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу - 63060 грн, доплати за вислугу років - 31530 грн та відмови у видачі довідки від 15.01.2021 про суддівську винагороду станом на 18.02.2020 для перерахунку та обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням регіонального коефіцієнту та зобов'язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області видати ОСОБА_1 довідку встановленого зразка про суддівську винагороду, станом на 18 лютого 2020 року, для перерахунку та обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу з врахуванням регіонального коефіцієнту 1.25 по м. Харкову що дорівнює 78825 грн та доплати за вислугу років 36412 грн.
Відповідно до статей 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на те, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до приписів ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корп. 2, м. Харків, 61050, ЄДРПОУ 26281249), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корп. 2, м. Харків, 61050, ЄДРПОУ 26281249) щодо видачі позивачу довідки №04-52\212 від 28.02.2020 встановленого зразка про суддівську винагороду, станом на 18 лютого 2020 року, для перерахунку та обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу - 63060 грн, доплати за вислугу років - 31530 грн та відмови у видачі довідки від 15.01.2021 про суддівську винагороду станом на 18.02.2020 для перерахунку та обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з врахуванням регіонального коефіцієнту.
Зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) довідку встановленого зразка про суддівську винагороду, станом на 18 лютого 2020 року, для перерахунку та обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу з врахуванням регіонального коефіцієнту 1.25 по м. Харкову що дорівнює 78825 грн та доплати за вислугу років 36412 грн.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, буд. 36, корп. 2, м. Харків, 61050, ЄДРПОУ 26281249) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн 00 копійок).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Горшкова