Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
08 квітня 2021 року № 520/18703/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул.Академіка Богомольца, буд.10, м.Київ, 01024, код ЄДРПОУ00032684) третя особа: Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул.Жон Мироносиць, буд.5, м.Харків, 61002, код ЄДРПОУ08592313) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним рішення, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Міністерство внутрішніх справ України, третя особа: Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним рішення, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України, яка полягає у незатвердженому висновку Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області від 10.03.2020 року про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-XII « Про міліцію » складений на підставі матеріалів працівника міліції ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати протиправним рішення Міністерства внутрішніх справ України, яке полягає у поверненні матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на доопрацювання до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у відповідності до вимог Наказу № 850 від 21.10.2015 року;
- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 840 гривень 80 копійок;
- стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 , зареєстрований АДРЕСА_2 судові витрати, а саме витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 03.03.2020 року він звернувся до Голови ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із установлення інвалідності, що настала внаслідок захворювання, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Висновком Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області від 21.10.2020 року, позивачу призначено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ у розмірі 315300 грн. 00 коп. Листом №12955/15-2020 від 22.04.2020 матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги повернуті на доопрацювання до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області, у зв'язку з висловленням зауважень до медичних документів.07 серпня 2020 року Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області за Вих. №322/119/05/29 - 2 - 2020 після доопрацювання на адресу Міністерства внутрішніх справ України направлений висновок про призначення одноразової грошової допомоги разом з додатками у відповідності до вимог Наказу №850 від 21.10.2015. 11 листопада 2020 року висновок разом з додатками про призначення одноразової грошової допомоги без затвердження повернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області за Вх. №3838. Позивач вважає, що неприйняття рішення МВС щодо виплати одноразової грошової допомоги є протиправним, адже він має усі законні підстави для її отримання.
Відповідач, Міністерство внутрішніх справ України, подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що оскільки окремі медичні документи оформлено з порушенням законодавства України, то їх необхідно доопрацювати, після чого буде прийнято рішення. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити.
Третя особа, Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, надала письмові пояснення, в яких зазначила, що відповідачем документів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України були висловлені зауваження до медичних документів ОСОБА_1 . Наявність зазначених недоліків унеможливила прийняття відповідачем рішення за надісланими матеріалами ОСОБА_1 , внаслідок чого вони були повернуті на доопрацювання. Відтак, на думку третьої особи, відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.
Позивачем надано до суду відповідь на відзив на позов, в якій підтримав вимоги та доводи заявленого позову.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що у період з 28.09.1993 року по 25.08.2015 року ОСОБА_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ України. Звільнений з ОВС згідно Наказу №433 о/с від 25.08.2015 року.
Відповідно до виписки з акта огляду від 21.02.2020 року серія 12ААА № 989855 обласної медико - соціальною експертної комісії, ОСОБА_1 визнаний інвалідом третьої групи. Згідно довідки серія 12ААА №013714 ступень втрати професійної працездатності ОСОБА_1 складає 50% з 18.02.2020 року. Також, комісією встановлено, що дане захворювання пов'язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
03.03.2020 року позивач звернувся до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із установлення інвалідності, що настала внаслідок захворювання, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Висновком Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області від 10.03.2020 року, позивачу призначено одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ у розмірі 315300 грн. 00 коп.
Вказаний висновок направлено до Міністерства внутрішніх справ України для затвердження в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції".
Листом №12955/15-2020 від 22.04.2020 матеріали про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги повернуті на доопрацювання до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області, у зв'язку з висловленням зауважень до медичних документів.
07.08.2020 року Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області за Вих. №322/119/05/29 - 2 - 2020 після доопрацювання на адресу Міністерства внутрішніх справ України направлений висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги разом з додатками.
Листом МВС України від 04.11.2020 року висновок разом з додатками про призначення одноразової грошової допомоги повернутий до Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Харківській області на доопрацювання. При цьому МВС України посилалось на те, що при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися, що унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно порядку.
Позивач не погоджуючись з такими діями МВС України звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".
Водночас, п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію" закріплено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Статтею 23 Закону України "Про міліцію" встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).
Підпунктом 2 п. 2 Порядку №850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно з п. 3 Порядку №850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ.
Відповідно до п. 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акту розслідування нещасного випадку та акту, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пунктом 8 Порядку №850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
Відповідно до п. 9 Порядку №850, МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Отже, вказаним Порядком встановлено певний порядок дій відповідних органів при призначенні одноразової допомоги, натомість, чинним законодавством України не встановлено повноважень відповідача щодо повернення документів на доопрацювання.
Таким чином, повернення МВС України документів позивача без прийняття рішення про призначення чи відмову у призначенні одноразової грошової допомоги суперечить зазначеним нормам Порядку № 850.
Відтак, МВС України, як суб'єктом владних повноважень, не доведена правомірність та обґрунтованість вчинених ним дій по направленню документів щодо призначення одноразової грошової допомоги позивача на доопрацювання, з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.
В зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Міністерства внутрішніх справ України, щодо повернення матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової допомоги на доопрацювання.
Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправним рішення МВС України яке полягає у поверненні матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги позивачу на доопрацювання, суд не вбачає підстав для їх задоволення, оскільки під час розгляду справи встановлено, що фактично рішення відповідачем не приймалося.
Крім того, суд, задовольняючи позов в частині визнання протиправними дії МВС України, щодо повернення матеріалів для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової допомоги на доопрацювання, виходячи з пов'язаності позовних вимог, вважає за необхідне, зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та за результатами розгляду прийняти відповідне рішення.
Щодо вимог про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн., суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
За приписами п.1 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).
На підтвердження витрат сплати правової допомоги, наданої протягом розгляду справи, представником позивача надано до матеріалів справи: договір про надання професійної правничої допомоги № 04/05/20 від 15.05.2020р., додаткова угода №1 до Договору 04/05/20 про надання професійної правничої допомоги від 13.05.2020 року (загальна вартість всіх робіт 5000 грн..), акт про надання правової допомоги від 18.12.2020 року (загальна вартість всіх робіт 5000 грн.), копії квитанцій ПАТ КБ Приват Банк про сплату послуг за правову допомогу в сумі 5000,00 грн.
У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Беручи до уваги наведене, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу, надану протягом розгляду справи у суді в розмірі 5000,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України .
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул.Академіка Богомольца, буд.10, м.Київ, 01024, код ЄДРПОУ00032684) третя особа: Ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ08592313) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України, щодо повернення матеріалів про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги на доопрацювання.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та за результатами розгляду прийняти відповідне рішення.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.