Справа № 500/228/21
09 квітня 2021 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 через представника - адвоката Дарморіс Оксану Маркіянівну звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно.
В обґрунтування позову вказано, що 04.09.2020 позивача звільнено з посади старшини автомобільної роти підвозу продовольства, речового і військово-технічного майна відповідно до наказу командира 182 окремого батальйону матеріального забезпечення (по особовому складу) від 03.09.2020 №11-РС та наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 04.09.2020 №183.
Відповідачем при звільнені не виплачено ОСОБА_1 індексації його грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
З цього приводу позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із відповідною заявою. Листом від 06.01.2021 №36 відповідач повідомив, що індексація грошового забезпечення виплачена позивачу по грудень 2015 року встановленим порядком з врахуванням останнього базового місяця (місяця, в якому відбулося збільшення доходів позивача) та з березня 2018 року по день звільнення.
Також зазначено, що на підставі вказівки директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 10.02.2016 № 248/3/9/1/108 нарахування та виплата індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 в Збройних Силах України не здійснювалася.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача щодо непроведення нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно протиправною та з метою відновлення порушених прав, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою суду від 08.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач відзив на позов не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві та відзиві на позов, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно з посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 31.03.2005, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с.9).
04.09.2020 командиром Військової частини НОМЕР_1 видано наказ №183 (по стройовій частині), згідно з яким прапорщика ОСОБА_1 , старшину автомобільної роти підвозу продовольства, речового і військово-технічного майна, звільненого наказом командира 182 окремого батальйону матеріального забезпечення від 03.09.2020 №11-РС у запас за підпунктом «б» (за станом здоров'я) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону «Про військовий обов'язок і військову службу», 05.09.2020 виключено зі списків особового складу частини, знято з усіх видів забезпечення (а.с.10).
29.12.2020 позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 із заявою щодо виплати йому індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 по дату звільнення (а.с.11).
Листом відповідача від 06.01.2021 №36 повідомлено, що індексація грошового забезпечення виплачена ОСОБА_1 по грудень 2015 року встановленим порядком з врахуванням останнього базового місяця (місяця, в якому відбулося збільшення доходів) та з березня 2018 року по день звільнення.
Також зазначено, що на підставі вказівки директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 10.02.2016 № 248/3/9/1/108 нарахування та виплата індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 в Збройних Силах України не здійснювалася. Норма, визначена вказівкою розпорядника коштів вищого ступеню, є обов'язковою до виконання, оскільки зазначене чітко регламентується бюджетним законодавством.
Вказано, що механізм виплати сум індексації у поточному році за минулі періоди Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, не передбачений. Зазначена норма також розписана в роз'ясненні Міністерства соціальної політики України від 04.07.2017 № 220/5140 (а.с.12).
Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
За змістом частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон № 1282-ХІІ).
У статті 1 Закону № 1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до змісту статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті (частини друга та третя статті 4 Закону №1282-XII).
Частинами першою та другою статті 5 Закону № 1282-XII встановлено, що підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік (частина шоста статті 5 Закону № 1282-XII).
Відповідно до пункту 11 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок №1078), підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства (абзац 8 пункту 4 Порядку №1078).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
Суд зазначає, що відповідно до законодавчого визначення індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 індексація грошового забезпечення, всупереч вимогам наведених вище нормативно-правових актів, не була нарахована та не виплачена.
При вирішенні даного спору, в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, суд враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 07.08.2019 у справі №825/694/17, відповідно до яких виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення; звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.
При цьому реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 у справі №825/874/17.
Відтак суд погоджується з аргументами позивача, оскільки згадані відповідачем у листі від 06.01.2021 №36 обставини не позбавляють його обов'язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку, що вказує на протиправність бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно.
Враховуючи вищевикладене, суд вбачає наявність підстав для зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, на підставі аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, та встановлених обставин справи, перевірених письмовими доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні, оскільки згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674 -VІ позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 72-77, 242-246, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 1 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Повний текст рішення складено та підписано 09 квітня 2021 року.
Суддя Чепенюк О.В.