09 квітня 2021 року Справа № 480/1821/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1821/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 просить суд:
- визнати протиправним рішення відділу перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ПФУ в Сумській області) № 28 відносно ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Сумській області зарахувати до його стажу державної служби період його служби в Збройних Сил СРСР з 12.11.1982 по 24.05.1984 (01 рік 06 місяців 12 днів), період служби в УВС Сумського облвиконкому з 13.12.1985 по 16.02.1988 (02 роки 02 місяці 03 дні);
- зобов'язати відповідача перевести його - ОСОБА_1 , на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", яку розрахувати та призначити з дня звернення 20.01.2021, згідно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідач неправомірно не зарахував йому до стажу роботи на державній службі період проходження строкової військової служби в Збройних Сил СРСР з-з 12.11. 1982 по 24.05.1984 (01 рік 06 місяців 12 днів), період служби в УВС Сумського облвиконкому з 13.12.1985 по 16.02.1988 (02 роки 02 місяці 03 дні).
Ухвалою від 09.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Вказана ухвала була направлена відповідачу та отримана ним 15.03.2021. Відзиву на позов відповідачем не надано, що не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 01.08.2019 отримує пенсію за віком та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області.
20.01.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив про переведення пенсії за віком призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про Державну службу".
Листом № 1800-0306-8/4429 від 29.01.2021 повідомлено позивача про те, що рішенням відділу перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Сумській області № 28 йому відмовлено у переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про Державну службу" у зв'язку з відсутністю 20 років державної служби станом на 01.05.2016. Станом на 01.05.2016 стаж на посадах державних службовців складає 18 років 09 місяців 02 дні.
Вважаючи, що відповідач неправомірно відмовив йому в переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про Державну службу" позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІV (далі - Закон № 1058), який набрав чинності 1 січня 2004 року.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 1058, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
В свою чергу, принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначений Законом України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі Закон № 889), який набрав чинності 1 травня 2016 року.
Статтею 90 Закону № 889 встановлено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у особи зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ (далі Закон № 3723).
Так, відповідно до частини першої статті 37 Закону № 3723, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Механізм обчислення стажу державної служби визначений Порядком обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 229 (далі - Порядок № 229).
Пунктом 4 Порядку № 229 встановлено, що стаж державної служби обчислюється відповідно до частини другої статті 46 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 № 889-VIII.
Так, статтею 46 Закону № 889 визначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема: час перебування на посаді державної служби відповідно до Закону; час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
У пункті 6 Порядку № 229 також зазначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону.
Відповідно до пункту 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889, стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом (тобто, до 1 травня 2016 року) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Системний аналіз вказаних вище норм права дозволяє прийти до висновку про те, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію, відповідно до вимог статті 37 Закону № 3723, є досягнення такими особами певного віку та наявність відповідного страхового стажу. При цьому, зазначений вік визначається положеннями статті 26 Закону № 1058.
Тобто, до 1 травня 2016 року право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Як зазначав суд раніше, після 1 травня 2016 року у відповідності до статті 90 Закону № 889, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Водночас, законодавець визначив певні умови за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону № 3723.
Так, відповідно до пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723 у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з пунктом 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723 та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, розділом ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889 передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону № 3723, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, аналізуючи зазначені норми чинного законодавства суд дійшов висновку про те, що обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії, відповідно до статті 37 Закону № 3723 після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною першою статті 37 Закону № 3723 та пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889, а саме щодо віку, стажу державної служби або стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених вище норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 822/524/18 (провадження № Пз/9901/23/18) та постанові Верховного Суду від 3 липня 2018 року у справі № 569/350/17 (провадження № К/9901/32146/18).
Матеріалами справи підтверджується, що станом на день набрання чинності Законом № 889 позивач обіймав посаду державної служби, а тому для збереження права на призначення пенсії за віком як державному службовцю згідно з статтею 37 Закону № 3723 в останнього мав бути стаж державної служби не менше ніж 10 років.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивачем досягнуто необхідного віку та у нього наявний необхідний страховий стаж.
Відповідач визнає наявність у ОСОБА_1 станом на 1 травня 2016 року стажу державної служби в розмірі 18 років 09 місяців 02 дні.
Спірним питанням в межах даної адміністративної справи є зарахування до стажу державної служби позивача періодів його служби в Збройних Сил СРСР з 12.11.1982 по 24.05.1984 ( 01 рік 06 місяців 12 днів) та служби в УВС Сумського облвиконкому з 13.12.1985 по 16.02.1988 (02 роки 02 місяці 03 дні).
З даного приводу суд зазначає наступне.
Суд повторює, що відповідно до пункту 6 Порядку № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889.
В свою чергу, пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом (тобто, до 1 травня 2016 року) обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Таким чином, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1994 року № 283 (далі - Порядок № 283). При цьому, суд наголошує, що тотожна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом в його судових рішеннях, зокрема, у постановах від 19 березня 2019 року в справі № 466/5138/17 (провадження № К/9901/22637/18), від 19 березня 2019 року в справі № 357/1457/17 (провадження № К/9901/29681/18), від 10 квітня 2019 року в справі № 607/2474/17 (провадження № К/9901/30673/18).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 283, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів; на посадах керівних працівників і спеціалістів апарату Національного банку України, Республіканського банку Криму, управління по місту Києву та Київській області, обласних управлінь Національного банку України.
Пунктом 3 вказаного Порядку передбачено, що до стажу державної служби включається також, зокрема, час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.
Також, частиною першою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї станом за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язані із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
У відповідності до пункту 76 розділу ІХ Положення про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 року № 193, час перебування громадян на дійсній військовій службі у лавах Збройних Силах СРСР зараховується до загального трудового стажу, а також до безперервного трудового стажу і стажу роботи за спеціальністю відповідно до діючого законодавства.
В свою чергу, статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Вказане вище кореспондується з положеннями Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII, який до 1 січня 2004 року встановлював порядок та умови обчислення стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.
Так, пунктом "в" частини третьої статті 56 вказаного Закону було передбачено, що до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба, незалежно від місця проходження служби.
Таким чином, суд констатує, що період проходження особою військової служби як в Збройних Силах СРСР, та і в УВС Сумського облвиконкому, має зараховуватися такій особі в стаж державної служби.
Аналогічна правова позиція щодо зарахування періоду проходження військової служби до стажу державної служби була висловлена Верховним Судом у постанові від 3 липня 2018 року по справа № 569/350/17 (провадження № К/9901/32146/18).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 283, документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Відповідно до запису № 11 в трудовій книжці позивача, останній у період з 12.11.1982 по 24.05.1984 проходив службу в Радянській Армії, відповідно запису № 14 у період з 13.12.1985 по 16.02.1988 проходив службу в УВС Сумського облвиконкому.
Отже, вказані вище періоди проходження позивачем військової служби, що складає 01 рік 06 місяців 12 днів та відповідно 02 роки 02 місяці 03 дні, зараховуються останньому до стажу державної служби.
Відтак, стаж державної служби позивача становить 22 роки 05 місяців 15 днів, що дає право на призначення пенсії.
З урахуванням наведеного, станом на 1 травня 2016 року у позивача був наявний стаж державної служби, що зберігає за ним право на призначення пенсії відповідно до пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889 та статті 37 Закону № 3723.
Частиною третьої статті 45 Закону № 1058 визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Так як позивач перебуває на пенсії за віком, а 20.01.2021 подав заяву про призначення (переведення) його на інший вид пенсії з усіма необхідними документами, тому враховуючи висновок суду, пенсію на підставі Закону України "Про державну службу" слід призначити (перевести) саме з 20.01.2021.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході розгляду справи не довів правомірність своєї поведінки в спірних правовідносинах.
Натомість, доводи та аргументи позивача, якими останній обґрунтовував позовні вимоги, знайшли повне підтвердження за наслідками розгляду справи по суті, а тому позовну заяву належить задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення відділу перерахунків пенсій № 2 управління пенсійного забезпечення головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 28 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах державної служби період служби в Збройних Сил СРСР з 12.11.1982 по 24.05.1984 (01 рік 06 місяців 12 днів) та період служби в УВС Сумського облвиконкому з 13.12.1985 по 16.02.1988 (02 роки 02 місяці 03 дні).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 20.01.2021.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картка платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013) судові витрати в сумі 908 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал