про залишення позовної заяви без руху
07 квітня 2021 року Справа № 480/2816/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевченко І.Г., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області в якій просить:
1) визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену в листі від 12.12.2019 № 18-20271/16- 19-СГ, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га на території Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту;
2) зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га на території Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту.
Позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням ст.ст.160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Так, відповідно до ч.1,2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1); для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2).
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Із змісту даних норм слідує, що суд, який вирішує публічно-правовий спір, повинен перевірити коли дізнався позивач про порушення своїх прав чи повинен був дізнатися, чи не пропущено позивачем встановлений строк звернення до суду, якщо так, то чи є в матеріалах позову докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з позовної заяви, позивач оскаржує лист відповідача від 12.12.2019 №18-20271/16- 19-СГ. При цьому, з позовом до суду звернувся 02.04.2021.
В той же час, заяви про поновлення строку на звернення з позовом до суду, а також доказів на підтвердження того, що позивач не міг звернутись за захистом порушених прав раніше, до суду надано не було.
Також, згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).
Як вбачається з позову, позивачем, крім іншого, заявлено позовну вимогу про визнання протиправною відмови Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладеної в листі від 12.12.2019 № 18-20271/16- 19-СГ.
Однак, вказаними вище приписами КАС України передбачено можливість оскарження нормативно-правового акта чи окремих його положень, а також індивідуального акта чи окремих його положень.
Водночас, лист Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, який просить скасувати позивач, не є у розумінні КАС України нормативно-правовими актами чи індивідуальними актами.
При цьому, суд зауважує, що до позовної заяви позивачем додано копію наказу Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 12.12.2019 № 18-20271/16- 19-СГ, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га на території Стецьківської сільської ради Сумського району Сумської області за межами населеного пункту, що у розумінні вказаних вище норм КАС України є актом індивідуальної дії.
Відповідно до ч.7 ст.161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку (ч.1 ст. 123 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 132, 133, 160, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунені позивачем протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку на звернення з позовом, а також доказів на підтвердження того, що позивач не міг звернутись за захистом порушених прав раніше;
- позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, приведеної у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині уточнення позовних вимог про скасування листа Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 12.12.2019 № 18-20271/16- 19-СГ.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась з позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя І.Г. Шевченко