про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
07 квітня 2021 року м. Рівне №460/2795/21
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., після одержання позовної заяви
ОСОБА_1
до Головного державного виконавця Радивилівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Бречко Ігоря Кириловича
провизнання бездіяльності протиправною та скасування постанов,
05.04.2021 до Рівненського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Радивилівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Бречко Ігоря Кириловича.
Згідно з позовною заявою ОСОБА_1 просить:
1.Визнати незаконною бездіяльність головного державного виконавця Радивилівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (М.Львів) Бречко І.К. в частині не направлення на її адресу оспорюваних постанов за виконавчими провадженнями №63976808; №63975793; №63976053; №63976630;
2.Визнати протиправними та скасувати постанови головного державного виконавця Радивилівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (М.Львів) Бречко І.К.:
2.1. по виконавчому провадженню №63381210:
2.1.1. постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.10.2020;
2.1.2.постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 23.10.2020;
2.1.3. постанову про стягнення виконавчого збору від 23.10.2020;
2.1.4. постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.12.2020;
2.1.5. постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 21.12.2020;
2.1.6 постанову про стягнення виконавчого збору від 21.12.2020 в зв'язку з закінченням виконавчого провадження);
2.2. по виконавчому провадженню №63381154:
2.2.1. постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.10.2020;
2.2.2. постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 23.10.2020;
2.2.3 постанову про стягнення виконавчого збору від 23.10.2020;
2.2.4. постанову про закінчення виконавчого провадження від 21.12.2020;
2.2.5. постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 21.12.2020;
2.2.6. постанову про стягнення виконавчого збору від 21.12.2020 в зв'язку з закінченням провадження;
2.3. по виконавчому провадженню №63976808 :
2.3.1. постанову про стягнення затрат виконавчого збору;
2.4. по виконавчому провадженню №63975793:
2.4.1. постанову про стягнення виконавчого збору;
2.5. по виконавчому провадженню №63976053:
2.5.1. постанову про стягнення витрат виконавчого провадження;
2.6. по виконавчому провадженню №63976630:
2.6.1. постанову про стягнення виконавчого збору;
3. Повернути сплачений виконавчий збір в сумі 20933,20 грн.
Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
В той же час, за частиною другою вказаної статті, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, Закон України «Про виконавче провадження» встановлює спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції саме адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.
В решті ж діє загальне правило: рішення, дії чи бездіяльність виконавця оскаржуються до того суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 лютого 2019 року по справі № 927/769/16.
Зокрема, за правилами статті 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. А відповідно до частини першої статті 448 Цивільного процесуального кодексу України, така скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Таким чином, вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов головного державного виконавця Радивилівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (М.Львів) Бречко І.К. про відкриття виконавчого провадження №63381210 від 23.10.2020 та про закінчення цього виконавчого провадження від 21.12.2020, як і про відкриття виконавчого провадження №63381154 від 23.10.2020 та про закінчення цього виконавчого провадження від 21.12.2020, підлягають розгляду Радивилівським судом Рівненської області за правилами Цивільного процесуального кодексу України, позаяк саме цей суд видав обидва виконавчі листи на виконання судового рішення від 22.01.2016 у справі №568/1212/15-ц, ухваленого за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
В решті, вимоги ОСОБА_1 підсудні Рівненському окружному адміністративному суду.
Відповідно до частини першої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою.
Але разом з тим, частина шоста цієї статті прямо забороняє об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Також частиною першою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Але за частинами четвертою, п'ятою статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом, та, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку щодо неможливості об'єднання позивачами в одне провадження позовних вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства та за правилами виключної підсудності різним судам.
Також за правилами пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, належить відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов головного державного виконавця Радивилівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (М.Львів) Бречко І.К. про відкриття виконавчого провадження №63381210 від 23.10.2020 та про закінчення цього виконавчого провадження від 21.12.2020, про відкриття виконавчого провадження №63381154 від 23.10.2020 та про закінчення цього виконавчого провадження від 21.12.2020, через те, що ця частина заявлених позовних вимог не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 241, 243, 248, 256, 287, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного державного виконавця Радивилівського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Бречко Ігоря Кириловича про визнання протиправними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №63381210 від 23.10.2020, постанови про закінчення виконавчого провадження №63381210 від 21.12.2020, постанови про відкриття виконавчого провадження №63381154 від 23.10.2020 та постанови про закінчення виконавчого провадження №63381154 від 21.12.2020.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали складений 07.04.21
Суддя Н.В. Друзенко