Справа № 420/12580/20
07 квітня 2021 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (з урахуванням ухвали суду від 23.12.2020 року) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії з 77 процентів на 70 процентів грошового забезпечення;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача починаючи з 01.01.2018 року, виходячи з основного розміру пенсії 77 процентів грошового забезпечення.
Ухвалами суду від 23.11.2020 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); від 23.12.2020 року: залучено до участі у справі другого відповідача; від 16.01.2021 року: вирішено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження; від 15.02.2021 року: продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів.
07.04.2021 року (дата призначеного підготовчого засідання у справі), керуючись ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, суд з'ясував, зокрема, що:
- 25.03.2021 року від відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання ухвали до суду надійшли витребувані документи;
- 07.04.2021 року від позивача до суду надійшло клопотання, вхід. № ЕП/9398/21, в якому останній у зв'язку з отриманням від відповідача додаткових пояснень, просить зупинити провадження по справі для ознайомлення з цими поясненнями та надання обґрунтованої відповіді.
Судом також встановлено, що:
- згідно з рішенням Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 20 березня 2021 року, затверджено рішення про перегляд рівнів епідемічної небезпеки поширення COVID-19, відповідно до якого з 00:00 години 23 березня 2021 р. «червоний» рівень встановлено, зокрема, у Одеській області;
- наказом голови Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року № 8-ОС/Д/С «Про особливості роботи Одеського окружного адміністративного суду на період запровадження в Одеській області «червоного» рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19» наказано, зокрема:
1. Встановити в Одеському окружному адміністративному суді з 24 березня 2021 року на період запровадження в Одеській області «червоного» рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 такі особливості роботи:
- припинити розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу, крім окремої категорії адміністративних справ, на які поширюються правила обчислення строків, установлених статтею 270 КАС України;
- здійснювати судовий розгляд справ у порядку письмового провадження або в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів учасниками судових справ;
- обмежити доступ осіб до будівлі суду;
- постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 104 від 17.02.2021) до 30 квітня 2021 р. на території України продовжено дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 року № 1645-III карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 32 цього Закону обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб.
Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі захворювання учасника справи, підтвердженого медичною довідкою, що перешкоджає прибуттю до суду, якщо його особиста участь буде визнана судом обов'язковою, - до одужання.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, рішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.
Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов'язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.
При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов'язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов'язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.
Отже у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне, застосувавши аналогію положення закону п. 1 ч. 2 ст. 236 КАС України, що є найбільш приближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України, Одеської області та у місті Одесі, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, задля захисту життя та здоров'я учасників справи та працівників суду, зупинити провадження по справі до певної дати, у якій з'ясувати питання щодо наявності/відсутності обставин, які перешкоджають розгляду справи у відкритому судовому засіданні за участю учасників справи або щодо наявності/відсутності підстав для розгляду справи в режимі відеоконференції або у письмовому провадженні тощо.
Керуючись ст. ст. 7, 205, 236, 248, 256, 294, 295, Перехідними положеннями КАС України, суд -
ухвалив:
Зупинити провадження у справі до 22 квітня 2021 року на 09 год. 30 хв.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому п. 15.5 ч. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України, та у строк, встановлений ст. 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України.
Суддя М.Г. Цховребова