Справа № 420/14927/20
08 квітня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення №155250009621 від 17.12.2020 року про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання здійснити призначення та виплату пенсії за вислугу років відповідно до п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 11.09.2020 року,-
До Одеського окружного адміністративного суду 24 грудня 2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення №155250009621 від 17.12.2020 року про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання здійснити призначення та виплату пенсії за вислугу років відповідно до п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 11.09.2020 року.
Ухвалою від 29 грудня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 11 вересня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років, надавши всі необхідні документи для призначення пенсії, однак відповідно до рішення № 155250009621 від 17.12.2020 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років з підстав того, що позивачу не зараховано до спеціального стажу, який дає право на призначення пільгової пенсії періоди роботи з 12.10.1994 року по 29.03.1995 року в ДП «Одеський морський торговельний порт» та з 04.07.1995 року по 19.11.1999 року в ООО «Олімпекс Купе Інтернейшнл», оскільки відповідно до довідки від 19.06.2020 року №30/03 одночасно працював в НДУ «Український науковий центр екології моря» з 08.06.1990 року по 19.11.1999 року за основним місцем роботи, що підтверджено актом перевірки відділу контрольно-перевірочної роботи № 1 від 02.12.2020 року за № 9074 та законодавством обумовлено, що робота на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років має мати місце повний робочий день та умовою є те, що робота повинна мати основний характер та робота за сумісництвом права на призначення пенсії за вислугу років не дає.
Так, позивач зазначив, що враховуючи записи у трудовій книжці стаж роботи на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років на посадах докера-механізатора становить 24 роки 7 місяців 8 днів та на підтвердження вказаного періоду роботи повний робочий день на посаді докера-механізатора, який дає право на пенсію за вислугу років, відповідачу надавались довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.02.2020 року №02-7/70 видана ДП «Одеський морський торговельний порт», довідка на підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07 лютого 2020 оку №39/19к та довідка від 07.02.2020 року №39/20к, видані ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 23.01.2020 року №3 видана ТОВ «Новотех-Термінал», довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.03.2-2- року №1157, видана ТОВ «Новолог».
Таким чином, позивач вважає, що ним надано всі докази на підтвердження його стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. г ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
До суду 18 січня 2021 року (вхід. № 2443/21) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що позивачу відповідно до рішення №1552500009621 від 17.12.2020 року було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років за відсутності необхідного пільгового стажу.
Позивач не надав відповідь на відзив.
Ухвалою, занесеною до протоколу підготовчого засідання 09 лютого 2021 року закінчено підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті на 04 березня 2021 року.
Позивач на відкрите судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить розписка, до суду 04 березня 2021 року (вхід. № ЕП/5784/21) надійшла заява про розгляд справи за відсутності особи.
Представник відповідача на відкрите судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином та завчасно, про що свідчить розписка.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З цих підстав, суд постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання від 04 березня 2021 року, про продовження розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 (а.с.6-8).
Так, матеріалами пенсійної справи підтверджено, що 11 вересня 2020 року позивач звернувся із заявою до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду у м. Одесі за призначенням /перерахунком пенсії, в якій просив призначити пенсію за вислугу років. До заяви, серед іншого додано довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників на 12 арк. (а.с.64-65).
Рішенням № 155250008992 від 18.09.2020 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії, з посиланням на те, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 04.07.1995 року по 31.05.2008, з 29.03.2010 по 11.10.2017 року в ООО «Олімпекс Купе Інтернейшнл», оскільки в цей період є робота у НДУ «Український науковий центр екології моря» з 15.04.1992 по 19.11.1999 року на ДП «Одеський морський торгівельний порт».
Також у цьому рішенні зазначено, що для вирішення права на призначення пенсії за вислугу років зроблено запит щодо перевірки пільгових довідок № 18188/03-16 від 24.09.2020 року до відділу контрольно-перевірочної роботи, та після отримання відповіді право на призначення пенсії за віком буде переглянуто (а.с. 58-59).
Також, матеріалами пенсійної справи підтверджено, що 10 грудня 2020 року позивач повторно звернувся із заявою до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду у м. Одесі за призначенням /перерахунком пенсії, в якій просив призначити пенсію за вислугу років. До заяви, серед іншого додано довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників на 12 арк. (а.с.67-68).
Суд встановив, що ГУПФУ в Одеській області рішенням №1552500009621 від 17.12.2020 року про відмову у призначенні пенсії відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії у відповідності до п.2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пункту «г» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п. 5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з відсутністю необхідного стажу.
Відповідно до рішення до спеціального стажу не зараховано періоди роботи з 12.10.1994 року по 29.03.1995 року в ДП «Одеський морський торговельний порт» та з 04.07.1995 року по 19.11.1999 року в ООО «Олімпекс Купе Інтернейшнл», оскільки відповідно до довідки від 19.06.2020 року №30/03 одночасно позивач працював в НДУ «Український науковий центр екології моря» з 08.06.1990 року по 19.11.1999 року за основним місцем роботи, що підтверджено актом перевірки відділу контрольно-перевірочної роботи № 1 від 02.12.2020 року за № 9074. Законодавством обумовлено, що робота на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років має мати місце повний робочий день та умовою є те, що робота повинна мати основний характер та робота за сумісництвом права на призначення пенсії за вислугу років не дає.
Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з п. «г» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту «б» частини першої статті 13 цього Закону. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту «б» частини першої статті 13 цього Закону.
Відповідно до абз.абз.3-13 п. «б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.
Згідно з ч.2 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Згідно з ч.3 та ч.6 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується також: а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків; б) творча діяльність осіб, передбачених пунктом «в» статті 3 цього Закону. При цьому творча діяльність членів Спілки письменників України, Спілки художників України, Спілки композиторів України, Спілки кінематографістів України, Спілки театральних діячів України, інших творчих працівників, які не є членами творчих спілок, але об'єднані відповідними професійними комітетами, до введення в дію цього Закону зараховується в стаж роботи незалежно від сплати страхових внесків. У цих випадках стаж творчої діяльності встановлюється секретаріатами правлінь творчих спілок республіки починаючи з дня опублікування або першого публічного виконання чи публічного показу твору даного автора; в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; г) служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв'язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі; е) тимчасова непрацездатність, що почалася у період роботи; є) час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду; ж) час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку; з) період проживання дружин осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів і військовослужбовців надстрокової служби з чоловіками в місцевостях, де була відсутня можливість їх працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років. При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Згідно з ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.
Так, суд встановив, що відповідно до оскаржуваного рішення, відповідач відмовив у призначенні пільгової пенсії позивачу, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу.
Відповідно до оскаржуваного рішення, страховий стаж позивача складає 37 років 9 місяців, стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пенсію за вислугу років складає 17 років 1 місяць.
До спеціального стажу не зараховано періоди роботи з 12.10.1994 року по 29.03.1995 року в ДП «Одеський морський торговельний порт» та з 04.07.1995 року по 19.11.1999 року в ООО «Олімпекс Купе Інтернейшнл», оскільки відповідно до довідки від 19.06.2020 року №30/03 одночасно позивач працював за основним місцем роботи в НДУ «Український науковий центр екології моря» з 08.06.1990 року по 19.11.1999 року, що підтверджено актом перевірки відділу контрольно-перевірочної роботи №1 від 02.12.2020 року №9074. Законодавством не обумовлено, що робота на посадах, які дають право на призначення пенсії за вислугу років має мати місце повний робочий день. Умовою є те, що робота повинна мати основний характер. Робота за сумісництвом прав на призначення пенсії за вислугу років не дає.
Суд не погоджується з такими доводами відповідача, з огляду на таке.
Так, суд встановив, що на підтвердження періоду роботи на посаді докера-механізатора, який дає право на пенсію за вислугу років до відповідача надавались довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.02.2020 року №02-7/70, видана ДП «Одеський морський торговельний порт», довідка на підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 07 лютого 2020 оку №39/19к та довідка від 07.02.2020 року №39/20к, видані ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 23.01.2020 року №3, видана ТОВ «Новотех-Термінал», довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 10.03.2-2- року №1157 видана ТОВ «Новолог».
Відповідно до довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 11.02.2020 року №02-7/70, виданої ДП «Одеський морський торговельний порт», у період роботи з 12.10.1994 року по 29.03.1995 року позивач виконував вантажно-розвантажувальні роботи у морському торговельному порту за професією посадою докер -механізатор комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у морському торговельному порту, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. г ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до довідки вих. № 39/20 к від 07.02.2020 року, виданої ООО «Олімпекс Купе Інтернейшнл», позивач у період з 04.07.1995 року по 29.03.2010 року позивач працював на посаді докера-механізатора, заступником бригади, бригадиром докерів-механізаторів комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах.
Таким чином, суд встановив, що позивачем надано докази на підтвердження стажу робот на посаді механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, що дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. г ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Щодо тверджень відповідача стосовно того, що робота повинна мати основний характер, відхиляються судом, оскільки згідно з п. «г» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за вислугу років мають механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач працював механізатором (докером-механізатором) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, у довідках зазначено, що робота, яку виконував позивач дає право на призначення пенсії відповідно до п. г ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб».
Одночасна робота позивача за основним місцем роботи в НДУ «Український науковий центр екології моря» з 08.06.1990 року по 19.11.1999 року не спростовує факту наявності у позивача стажу роботи на посаді механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, у спірний період, яка надає право на призначення пенсії за вислугу років.
У свою чергу, суд зазначає, що системний аналіз положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» доводить, що до стажу роботи зараховується будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків (ч.3 та ч.6 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»), тобто заявник має право вибору серед наявного трудового стажу.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, враховуючи вище встановлені судом обставини, суд вважає, що на час звернення із заявою про призначення пенсії позивач надав відповідні докази на підтвердження спеціального стажу роботи на посаді механізатора (докера-механізатора) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, який передбачений п. «г» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тому відповідачем не обґрунтовано відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років відповідно до рішення №155250009621 від 17.12.2020 року.
У зв'язку з цим, суд доходить висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення №155250009621 від 17.12.2020 року є правомірними та належать задоволенню.
Щодо решт позовних вимог про зобов'язання здійснити призначення та виплату пенсії за вислугу років відповідно до п. «г» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 11.09.2020 року, суд доходить висновку, що вони є правомірними та належать задоволенню, з таких підстав.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Матеріалами справи підтверджено, що на час звернення із заявою про призначення пенсії позивач надав відповідні докази на підтвердження спеціального стажу роботи на посаді механізатора (докера-механізатора) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, який передбачений п. «г» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які є достатніми для прийняття рішення. Доводи відповідача щодо неврахування вказаних довідок судом відхилені.
Таким чином, суд доходить висновку, що для прийняття відповідного рішення виконано всі умови, а тому наявні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про зобов'язання здійснити призначення та виплату пенсії за вислугу років відповідно до п. «г» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 11.09.2020 року.
Із встановлених судом обставин вбачається, що вперше 11 вересня 2020 року позивач звернувся із заявою до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду у м. Одесі за призначенням /перерахунком пенсії, в якій просив призначити пенсію за вислугу років. До заяви, серед іншого додано довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників на 12 арк. (а.с.64-65).
Відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач, заперечуючи проти позову з посиланням на відповідні докази, не довів правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Приписами ч. 1 ст. 371 КАС України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Оскільки, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення належить негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Тому належить стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 840,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, Одеса, вул. Канатна, 83) про визнання протиправним та скасування рішення №155250009621 від 17.12.2020 року про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання здійснити призначення та виплату пенсії за вислугу років відповідно до п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 11.09.2020 року,- задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, Одеса, вул. Канатна, 83) №155250009621 від 17.12.2020 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65012, Одеса, вул. Канатна, 83) призначити та здійснити виплату ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії за вислугу років відповідно до п. «г» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на підставі заяви № 7154 від 11.09.2020 року, з 11 вересня 2020 року.
Рішення суду в частині стягнення пенсії за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: 65107, м. Одеса, вул. Канатна, буд. 83) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України, п. 3 Розділу VI Прикінцеві положення КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення складено та підписано « 08» квітня 2021 року з урахуванням перебування головуючого судді на лікарняному з « 22» березня 2021 року по « 07» квітня 2021 року.
Суддя Л.Р. Юхтенко