07 квітня 2021 р. Справа № 400/5883/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом:Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001
до відповідача:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
про:стягнення заборгованості в сумі 10000,00 грн.,
Головне управління ДПС у Миколаївській області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ) податкового боргу в сумі 10000,00 грн.
Ухвалою від 21.12.2020 суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у сумі 10000,00 грн. Податкве повідомлення-рішення, яким відповідачу нараховано штрафні (фінансові) санкції, оскаржено не було, а отже сума боргу є узгодженою.
Відповідач надав відзив на позов, в якому у задоволенні вимог просив відмовити. Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що податкове повідомлення-рішення фактично не отримав. Крім того, зафіксовані Актом перевірки порушення були наслідком технічних та фізичних помилок як працівників, так і техніки.
Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України.
З'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Згідно пп. 16.1.3, 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на відповідача, як на податків, покладено обов'язки подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
01.11.2018 року посадовими особами ГУ ДПС здійснено фактичну перевірку з питань дотримання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 та належить суб'єкту господарювання ФОП ОСОБА_1 .
Перевіркою встановлено реалізацію алкогольних напоїв за цінами, нижчими за рівень мінімальних дозволених цін, встановлених законодавством, чим порушено вимоги п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв".
За результатами перевірки складено Акт (довідку) від 01.11.2018 року № 218/14-29-40-01/ НОМЕР_1 (далі та раніше за текстом - Акт перевірки).
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" від 19.12.1995 року № 481/95-ВР (станом на момент виникнення спірних правовідносин), у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
14.11.2018 року, на підставі висновків Акту перевірки, ГУ ДПС сформовано податкове повідомлення-рішення № 000239, яким до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 10000,00 грн.
Податкове повідомлення-рішення було надіслано позивачу 16.11.2020 року та повернулось ГУ ДПС без вручення адресату. Підстава повернення: "за закінченням терміну зберігання".
Згідно п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 58.3 ст. 58 ПК України).
В матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до контролюючого органу із заявою щодо отримання документів через електронний кабінет.
Відповідно до п. 42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Податкове повідомлення-рішення від 14.11.2018 року № 000239 надсилалось за юридичною адресою відповідача, а саме: АДРЕСА_1 .
Доказів зміни юридичної адреси а також повідомлення про такі зміни контроюючих органів, відповідачем до суду не надано. Позивачем податкове повідомлення-рішення надіслано відповідачеві в порядку, передбачено ПК України. Рішення в порядку п. 42.5 ст. 42 ПК України вважається належним чином врученим.
Відповідач у своєму відзиві зазначив, що зафіксований Актом перевірки факт був викликаний чередою збігів а також наслідком технічних та фізичних помилок. При цьому, відповідачем факт порушення не заперечується.
Суд також звертає увагу на наступне:
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному Податковим кодексом України є податковим боргом.
Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (п. 56.1 ст. 56 ПК України).
Так, згідно п. 56.2 ст. 56 ПК України, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Також згідно п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Відповідачем доказів оскарження податкового повідомлення-рішення не надано. Отже, заборгованість є узгодженою.
Доказів сплати боргу відповідачем станом на день розгляду справи до суду не надано.
Згідно п.п. 20.1.34 ст. 20 ПК України органи контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду справи не було залучено свідків та не призначено експертиз, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 19, 139, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 43144729) заборгованість в розмірі 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07.04.2021 року.
Суддя О.В. Малих