09 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1105/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача: Кропивницького районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), вул. Преображенська,2, м. Кропивницький,25006
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Первозванівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області, вул. Гагаріна,1, с. Первозванівка, Кропивницький р-н, 27652
про скасування постанови,
Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1) визнати протиправною та скасувати постанову Кропивницького районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 18.02.2021 про закінчення виконавчого провадження №64269595.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що оскаржувана постанова є протиправною оскільки фактично рішення суду не виконано, а тому підстави для закінчення виконавчого провадження відсутні.
Ухвалою суду від 23.03.2021 відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.
Зазначеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву з відповідними доказами в їх обґрунтування.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Судом встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 року, яке залишено без змін постановою Третього ААС від 28.09.2020 року в справі №1340/1055/20 визнано протиправним та скасовано рішення Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 20.12.2019 року за №1076 про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, на підставі заяви від 09.04.2019 року та зобов'язано Первозванівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області на найближчій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з урахуванням висновків викладених в судовому рішенні.
Позивачем отримано виконавчий лист та направлено його до примусового виконання.
Постановою Кропивницького районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 27.01.2021 року відкрито виконавче провадження №64269595.
Постановою Кропивницького районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 18.02.2021 р. виконавче провадження закінчено, в зв'язку з виконанням судового рішення, відповідно до положень п. 9 ч.1 ст.39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".
Підставою для закінчення виконавчого провадження стало рішення Первозванівської сільської ради від 29.01.2021р. №184, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Судом встановлено, що рішенням від 29.01.2021р. №184 "Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею до 2,00 га для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 ", позивачу надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою, орієнтовною площею до 0,0100 га.
На думку позивача, наведене свідчить що третя особа, вчергове відмовила йому у відведенні земельної ділянки у власність, на підставі його заяви від 09.04.2019 р., тим самим відмовившись виконувати рішення суду.
Позивач вказує, що, маючи намір отримати земельну ділянку у власність, звернувся до Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності на території Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.
При цьому, приймаючи рішення №184 від 29.01.2021 р., яким надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею - 0,0100 га третя особа відмовила позивачу у наданні дозволу, на підставі його заяви від 09.04.2019 р., орієнтовною площею 2,00 га, без будь якого належного обґрунтування. Позивач вказує, що у вказаному рішенні не зазначено про невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку та необґрунтовано надано лише 0,0100 га.
Ухвалою суду Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.02.2021 року визнано протиправними дії Первозванівська сільська рада Кропивницького району Кіровоградської області щодо не виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 р., скасовано рішення Первозванівської сільської ради №184 від 29.01.2021року (а.с.24-29).
Отже, рішення Первозванівської сільської ради від 25.02.2021 року за №184, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, визнано протиправним та скасовано.
Наведені обставини, стали підставою для звернення до суду з вказаними позовними вимогами.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та норми законодавства.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII встановлено, що рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, підлягають примусовому виконанню відповідно до цього Закону.
За змістом частини першої статті 13 Закону №1404-VIII, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Судом встановлено, що рішенням Кіровоградського ОАС від 03.06.2020 р., яке залишено без змін постановою Третього ААС від 28.09.2020р., зобов'язано Первозванівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області на найближчій сесії повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, з урахуванням висновків, викладених у судовому рішенні.
На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист, який пред'явлено до примусового виконання.
Відповідно до відповіді Первозванівської сільської ради №06-24/243 від 02.02.2021 року наданої на адвокатський запит, встановлено, що 29.01.2021 р. відбулась позачергова 4 сесія 8 скликання Первозванівської сільської ради, на якій розглянута заява ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Повідомлено про прийняте рішення №184 від 29.01.2021 р., яким ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 0,0100 га (а.с.24-29).
При цьому, ухвалою суду від 25.02.2021 року (справа №340/1055/20), яка розглянута в межах ст.383 КАС України, серед іншого: Визнано протиправним та скасовано рішення Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 29.01.2021 №184; зобов'язано Первозванівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області протягом тридцяти днів з дати отримання цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 року (а.с.24-29).
Судом встановлено, що підставою для закінчення виконавчого провадження ВП№64269595 від 18.02.2021 року стало рішення Первозванівської сільської ради від 29.01.2021р. за №184 (а.с.30), яке скасовано ухвалою суду від 25.02.2021р.
Отже враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови Кропивницького районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 18.02.2021 про закінчення виконавчого провадження №64269595 підлягають задоволенню.
Відтак, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до положень, закріплених статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Як зазначено в частині 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно частини 1-3 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач не довів правомірність оскаржуваного рішення, відповідно таке рішення підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 908,00 грн.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 КАС України ("Витрати на професійну правничу допомогу") витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
У розрахунку до договору про надання правової допомоги від 04.06.2020р. наведений такий опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та їх вартість: надання ОСОБА_1 правової інформації адвокатом, консультацій і роз'яснень з питань порядку виконання судових рішень, підстав закінчення виконавчого провадження та порядку оскарження рішень, дій та бездіяльності державного виконавця (1 год.) - 500 грн.; опрацювання адвокатом матеріалів, опрацювання законодавства , судової практики з питань виконання рішень судів та складення від імені ОСОБА_1 позовної заяви (3год.) - 2500 грн.; представництво інтересів ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні та судовому засіданні Кіровоградського ОАС (фіксована) - 2500 грн. (а.с.35-35).
З огляду на складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, співмірність витрат, суд вважає розумним, справедливим та доведеним розмір винагороди в сумі 1500 грн.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 271, 287, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративним позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Кропивницького районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 18.02.2021 про закінчення виконавчого провадження №64269595.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) в особі Кропивницького районного відділу ДВС на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) в особі Кропивницького районного відділу ДВС на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 1500 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 10-денний строк, установлений статтею 287 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко