05 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/337/21
Суддя Кіровоградського окружний адміністративний суду Притула К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати протокольне рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 17 від 12 листопада 2020 року в частині зняття підполковника запасу ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та перебувають па обліку у військовій частині НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 за № 1005 від 12 листопада 2020 року "Про затвердження протоколу житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 17 від 12.11.2020 «в частині щодо зняття підполковника запасу ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання»;
- зобов'язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити підполковника запасу ОСОБА_1 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та перебувають на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 з 12.11.2003, а також з 23.09.2019 - у списках осіб, які мають право на позачергове отримання житлових приміщень з метою подальшої реалізації його права на одержання житла з державного житлового фонду або за його бажанням грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходячи військову службу у Збройних силах України, з 12.11.2003 перебував на квартирному обліку військової частини НОМЕР_1 , а також з 23.09.2019 - у списках осіб, які мають право на позачергове отримання житлових приміщень. Службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання та грошовою компенсацією за належне отримання жиле приміщення за рахунок Міністерства оборони не забезпечувався. Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 12.11.2020, яке оформлено протоколом № 17, ОСОБА_1 знято з обліку та виключено зі списків військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.
Позивач вважає зняття його з квартирного обліку незаконним та таким, що порушує його конституційні права.
05 лютого 2021 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.1)
19.03.2021 (вх. № 7285/21) на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що на адресу Військової частини НОМЕР_1 був надісланий лист №2386 від 11.11.2020 року Квартирно-експлуатаційним відділом міста Кропивницький про те, що на квартирній черзі є військовослужбовці, які не правомірно перебувають на обліку громадян які потребують поліпшення житлових умов.
Також, на думку відповідача, заявлені позивачем вимоги щодо скасування протоколу засідання житлової комісії №17 від 12.11.2020 року є необґрунтовані, оскільки сам по собі протокол не є правовим актом індивідуальної дії, а тому не може бути предметом оскарження.
Дослідивши наявні в справі матеріали та всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд зазначає наступне.
Згідно ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав. Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).
Судом встановлено, що Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №363 від 19.09.2019 підполковник ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення на підставі наказу начальника Головного управління персоналу - заступника начальника Генерального штабу Збройних сил України (по особовому складу) від 21 серпня 2019 року № 265 про звільнення у запас відповідно до п. "а" (у зв'язку з закінченням строку контракту) пункту другого частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", з вислугою у календарному обчисленні 25 років 1 місяць 18 днів, пільгова - 25 років 3 місяці 8 днів (а.с.16).
ОСОБА_1 являється учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням НОМЕР_2 від 10.03.2016 та ветеран військової служби, відповідно до посвідчення НОМЕР_3 (а.с.14, 15.).
Постійним житлом від Міністерства оборони України не забезпечувався. Службовим житлом від Міністерства оборони України не забезпечувався.
Проходячи військову службу у Збройних силах України, позивач з 12.11.2003 перебував па квартирному обліку військової частини НОМЕР_1 , а також з 23.09.2019 - у списках осіб, які мають право на позачергове отримання житлових приміщень. Службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання та грошовою компенсацією за належне отримання жиле приміщення за рахунок Міністерства оборони не забезпечувався.
Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 12.11.2020, яке оформлено протоколом № 17, ОСОБА_1 знято з обліку та виключено зі списків військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (а.с.22).
Протокол № 17 було затверджено Наказом №1005 від 12.11.2020 (а.с.23).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Пунктом 14 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачене право учасників бойових дій на першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Згідно із ч. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.06 № 1081 затверджено Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями (Порядок), який визначає механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського, старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях (далі - військові частини) після звільнення (далі - військовослужбовці) та членів їх сімей.
Згідно п. 22 Порядку, облік військовослужбовців, які потребують поліпшення житлових умов (далі - облік), ведеться у військових частинах та квартирно-експлуатаційних органах.
У відповідності до п.24 Порядку, військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини. Датою зарахування на облік вважається день, коли житловою комісією військової частини винесено рішення про зарахування військовослужбовця на облік.
Згідно до пункту 32 Порядку черговість надання житла визначається за часом зарахування на облік (включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень).
Наказом Міністерства оборони України від 30.11.2011 року № 737, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2012 р. за № 24/20337, затверджено Інструкцію про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями (далі Інструкція), відповідно до п.1.3 якої забезпечення жилими приміщеннями здійснюється шляхом:
надання службових жилих приміщень військовослужбовцям;
надання для постійного проживання один раз протягом усього часу проходження військової служби жилого приміщення новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, які перебувають на квартирному обліку за останнім місцем проходження військової служби;
надання за згодою військовослужбовця кредиту або грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення;
участі військовослужбовців та членів їх сімей у державних цільових програмах забезпечення громадян доступним житлом відповідно до законодавства (за їх бажанням);
надання жилої площі у гуртожитках курсантам і військовослужбовцям та працівникам ЗС України;
надання місць у спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі;
оренди жилого приміщення військовослужбовцям офіцерського складу.
Військовослужбовці та члени їх сімей визнаються такими, що потребують поліпшення житлових умов, на загальних підставах відповідно до вимог чинного законодавства (п.1.5 Інструкції).
Відповідно до п.1.6 Інструкції, з метою дотримання вимог чинного законодавства під час ведення обліку військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов, розподілу жилої площі, призначеної для постійного проживання, участі в розподілі службового жилого приміщення та контролю за використанням жилого приміщення в органах військового управління, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях (далі - військові частини), гарнізонах створюються житлові комісії.
При цьому, згідно п.1.11 Інструкції, усі питання, пов'язані з перебуванням військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, на квартирному обліку, із забезпеченням їх жилою площею та розміром жилого приміщення, вирішуються за місцем проходження ними служби, перебування на обліку або в судовому порядку.
Так, повноваження житлових комісій визначені у п.п.10.1.-10.3. Інструкції.
Зокрема, житлові комісії у ЗС України створюються з метою взяття військовослужбовців на облік (зняття з обліку) осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі звільнених у запас або у відставку, що залишаються перебувати у військових частинах на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та членів їх сімей, включаючи членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли або пропали безвісти під час проходження військової служби, а також з метою контролю за розподілом жилих приміщень та надходженням жилих приміщень і погодженням розподілу відповідно до вимог чинного законодавства України (п.10.1 Інструкції).
Згідно п.10.2 Інструкції у своїй роботі житлові комісії керуються Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, Житловим кодексом Української РСР, цією Інструкцією та іншими актами законодавства України.
Відповідно до п.10.6 Інструкції, на житлові комісії (об'єднані житлові комісії) органів військового управління, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій ЗС України покладаються такі завдання:
розгляд рапортів військовослужбовців та заяв осіб, звільнених з військової служби, які потребують поліпшення житлових умов;
перевірка житлових умов;
розгляд заяв, скарг та пропозицій, прийняття рішень зі спірних питань, які виникли під час роботи житлових комісій військових частин, закладів, установ та організацій, і прийом відвідувачів з житлових питань;
надання звіту про виконану роботу не менше двох разів на рік загальним зборам військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, та радам офіцерів органів військового управління.
За правилами пункту 10.9 Інструкції, робота житлової комісії проводиться на засадах гласності, демократичності та прозорості.
На засіданні житлової комісії можуть бути присутні військовослужбовці, особи, звільнені з військової служби, та члени їх сімей, особи, питання стосовно яких розглядаються на засіданні житлової комісії, та інші особи.
Рішення приймається житловою комісією відкритим голосуванням. Голосування проводиться за наявності на засіданні житлової комісії не менше двох третин членів затвердженого складу житлової комісії. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох третин присутніх членів житлової комісії.
Рішення житлової комісії оформлюється у вигляді протоколу, який підписується головою і членами комісії, які були присутні на засіданні житлової комісії, та затверджується командиром військової частини не пізніше ніж через 10 днів з дня проведення засідання житлової комісії. Підпис командира військової частини засвідчується гербовою печаткою військової частини.
При цьому, командири (начальники) військових частин, які затверджують рішення житлових комісій, зобов'язані в межах компетенції перевіряти законність прийнятих житловою комісією рішень. Рішення житлових комісій може бути: переглянуто житловою комісією, яка прийняла це рішення, або її правонаступником з підстав, передбачених законодавством та цією Інструкцією; оскаржено до суду (п.10.15 Інструкції).
Як зазначалось судом, протокольним рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 12 листопада 2020 року (протокол № 17) ОСОБА_1 знято позивача з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання (а.с.22).
Відповідно до змісту витягу з протоколу № 17 та обставин зазначених відповідачем у відзиві на позовну заяву, судом встановлено, що підставою зняття позивача з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов стало його звільнення у зв'язку із закінченням строку контракту.
Відповідно до п.10.11 Інструкції до повноважень житлової комісії військової частини належать, в тому числі, зарахування військовослужбовців на облік, зняття військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Водночас, за правилами пункту 30 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.06 № 1081, військовослужбовці знімаються з обліку у разі:
поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла;
засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;
звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;
в інших випадках, передбачених законодавством.
Також, згідно до п. 2.18 Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 30.11.11 № 737, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.01.2012 р. за № 24/20337, військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі:
поліпшення житлових умов у випадках, передбачених законодавством, за місцем перебування на квартирному обліку, унаслідок чого зникла потреба в наданні жилого приміщення;
отримання за рахунок житлових фондів МО України жилого приміщення для постійного проживання;
переміщення військовослужбовця до нового місця служби в інший населений пункт;
звільнення з військової служби за підставами, не зазначеними в абзаці першому пункту 2.16 цього розділу;
подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік;
звільнення в запас або відставку до досягнення 20 років вислуги на військовій службі особами, які зараховані на облік після 01 січня 2005 року (крім випадків, вказаних у пункті 2.17 цього розділу);
обрання для постійного місця проживання іншого населеного пункту особами, які звільнені у запас або у відставку;
в інших випадках, передбачених законодавством.
Військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, виключаються зі списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання жилих приміщень, у разі якщо вони були необґрунтовано включені до цих списків або втратили право на отримання жилого приміщення в пільговому порядку.
Рішення про зняття з обліку та виключення зі списків осіб, що мають право першочергового та позачергового одержання жилих приміщень, приймається житловою комісією військової частини, яка зарахувала військовослужбовця на облік, або її правонаступником. Рішення письмово доводиться до відома військовослужбовця у п'ятнадцятиденний строк із зазначенням причин зняття з обліку.
Відповідно до доводів позивача, що не були спростовані відповідачем, ОСОБА_1 звільнений із служби із виходом на пільгову пенсію за вислугою років.
Згідно з пунктом 10 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов і надання їм жилих приміщень у Українській РСР, затверджених Радою Міністрів Української РСР 11.12.1984 за № 470 (далі - Правила обліку № 470) , право громадян перебувати на квартирному обліку за місцем попередньої роботи зберігається у випадку виходу на пенсію. Відповідно до ст. 37 ЖК України, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов та залишили роботу на підприємствах, в установах та організаціях у зв'язку з виходом на пенсію беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов нарівні з працюючими на них підприємствах, в установах, організаціях громадянами.
При цьому, суд зазначає, що ОСОБА_1 є ветераном військової служби, учасником бойових дій, військовим пенсіонером та перебував на квартирному обліку військової частини НОМЕР_1 з 12.11.2003, вислуга років у Збройних Силах на момент звільнення становила 25 років 1 місяць 18 днів, на - момент звільнення він перебував на обліку для поліпшення житлових умов, тому відсутні підстави, визначені законом для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов, а отже відповідно до п.10 Правил обліку № 470, позивач мав право перебувати на обліку.
Враховуючи наведені обставини та виходячи із аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті протокольного рішення від 12.11.2020 (протокол № 17) та затверджені його Наказом від 12.11.2020 №1005, діяв не на підставі, не в межах і спосіб передбачені законодавством України, тому вони підлягають скасуванню в частині щодо зняття підполковника запасу ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.
Відповідно до частини 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи.
Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні спірних дій, діяв з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дій (прийняття рішення), з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та з дотримання принципу верховенства права.
Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ст.90 КАС України в порядку, що встановлений законодавчими приписами цього кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, позивачем надано достатні беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а відповідачі в свою чергу їх визнали в повному обсязі. Отже, за сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат судом не здійснюється, оскільки позивач згідно з п.13 ч.1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.
Відтак, судові витрати, відповідно до ст.139 КАС України, стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст.90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257-263 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати протокольне рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 № 17 від 12 листопада 2020 року в частині зняття підполковника запасу ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та перебувають па обліку у військовій частині НОМЕР_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 за № 1005 від 12 листопада 2020 року "Про затвердження протоколу житлової комісії військової частини НОМЕР_1 №17 від 12.11.2020 в частині, щодо зняття підполковника запасу ОСОБА_1 з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання.
Зобов'язати житлову комісію військової частини НОМЕР_1 поновити підполковника запасу ОСОБА_1 на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та перебувають на квартирному обліку у військовій частині НОМЕР_1 з 12.11.2003, а також з 23.09.2019 - у списках осіб, які мають право на позачергове отримання житлових приміщень з метою подальшої реалізації його права на одержання житла з державного житлового фонду або за його бажанням грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула