09 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1590/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606)
про визнання протиправними та скасування рішень, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (надалі - ГУ ДФС у Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій.
Позов ФОП ОСОБА_1 мотивовано тим, що за наслідками документальної планової виїзної перевірки його діяльності встановлено заниження єдиного внеску від здійснення підприємницької діяльності за 2017 рік на загальну суму 100854, 51 грн. За наслідками цієї перевірки, оформленої актом №25/11-28-13-05/ НОМЕР_1 від 03.04.2019 року, винесено вимогу №Ф-0000191305 від 25.04.2019 року про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 100854, 51 грн., а також рішення №000251305 від 25.04.2019 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 20174,90 грн. за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Позивач не погоджується з цими рішеннями та зазначає, що він як пенсіонер, який отримує пенсію за вислугу років та у 2016 році досяг віку 60 років, звільнений від сплати за себе єдиного внеску на підставі ч.4 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Також позивач стверджує, що за наслідками перевірки контролюючий орган протиправно збільшив йому суму чистого оподатковуваного доходу за 2017 - 2018 роки, що потягло безпідставне нарахування зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. З цих підстав просив суд визнати спірні рішення протиправним та скасувати їх.
Ухвалою судді від 02.08.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що у ході планової документальної виїзної перевірки позивача встановлено завищення витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходу, за 2017 рік на суму 466 552 грн., за 2018 рік - на суму 544410, 39 грн., що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу, який є базою нарахування єдиного внеску. Позивач з 01.01.2018 року є пенсіонером за віком, тому з цього часу відповідно до статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" звільняється від сплати за себе єдиного внеску, а єдиний внесок донарахований йому лише за 2017 рік на суму 100854, 51 грн. Доводячи правомірність спірних рішень, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою від 27.09.2019 року суд на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України зупинив провадження в адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №340/1885/19.
Ухвалою від 08.04.2021 року суд поновив провадження у справі. Цією ж ухвалою суд замінив відповідача - ГУ ДФС у Кіровоградській області - його правонаступником - ГУ ДПС у Кіровоградській області.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 з 30.08.2005 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, основним видом його діяльності є вантажний автомобільний транспорт. (а.с. 40)
У березні 2019 року посадовими особами Головного управління ДФС у Кіровоградській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 31.12.2018 року, дотримання законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013 року по 31.12.2018 року, за результатами якої складено акт №25/11-28-13-05/ НОМЕР_1 від 03.04.2019 року. (а.с. 12 - 35)
Висновками акту перевірки встановлено, зокрема, такі порушення:
- пункту 177.2, підпунктів 177.4.1, 177.4.5 пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України в частині заниження податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 181973,23 грн., в т.ч. за 2017 рік в сумі 83979,36 грн., за 2018 рік в сумі 97993,87 грн.;
- частини 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в частині заниження податкового зобов'язання по єдиному внеску від здійснення підприємницької діяльності за 2017 рік на суму 100854,51 грн.
На підставі цього акту ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено зокрема такі рішення:
- вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000191305 від 25.04.2019 року, якою позивачу на підставі статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено недоїмку зі сплати єдиного внеску в сумі 100854,51 грн. (а.с. 69);
- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №000251305 від 25.04.2019 року, яким до позивача за порушення пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", на підставі частини 11 статті 25 цього Закону застосовано штрафні санкції у розмірі 20170,90 грн. (а.с. 70)
За наслідками процедури адміністративного оскарження рішенням ДФС України №26682/6/99-99-11-05-02-25 від 11.06.2019 року вказані рішення залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення. (а.с. 36 - 38)
Не погоджуючись з цими рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є зокрема фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від №1774-VIII від 06.12.2016 року, який набрав чинності 01.01.2017 року), особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" №2148-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 11.10.2017 року перше речення частини 4 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" викладено в такій редакції: "4. Особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу".
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Частиною 4 статі 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Згідно з частинами 2, 3, 4 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Обчислення єдиного внеску за минулі періоди, крім випадків сплати єдиного внеску згідно з частиною п'ятою статті 10 цього Закону, здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Згідно з абзацом 3 частини 8 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Відповідно до частин 2, 3, 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено штрафні санкції за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску - накладення штрафу у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Відповідно до частини 14 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Наказом Міністерства доходів і зборів України №449 від 20.04.2015 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 року за №508/26953, затверджено Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з підпунктом 3 пункту 2 розділу VІI цієї Інструкції (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску до 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми, а після 01 січня 2015 року - 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску. Підставою для прийняття відповідного рішення є акт перевірки платника єдиного внеску.
Як установлено судом, висновки відповідача про порушення позивачем вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в частині заниження бази нарахування єдиного внеску (п.2.4.5 акту перевірки №25/11-28-13-05/ НОМЕР_1 від 03.04.2019 року) є похідними від висновків про порушення вимог податкового законодавства при декларуванні чистого оподатковуваного доходу в деклараціях про майновий стан і доходи від провадження підприємницької діяльності (п. 2.1.2 акту перевірки).
Вказані порушення, кваліфіковані за п.177.2, пп.177.4.1, пп.177.4.5 п.177.4 ст.177 ПК України, полягали у безпідставному включенні ФОП ОСОБА_1 до складу витрат за 2017 рік та 2018 рік витрат на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення (запасні частини до вантажних автомобілів та ремонт транспортних засобів) на суму 466 552 грн. та 461 077, 06 грн. відповідно, та включенні до складу витрат за 2018 рік витрат на придбання дизельного палива на суму 83333,33 грн., які не пов'язані з отриманням доходу, що, за висновками контролюючого органу, призвело до збільшення чистого оподатковуваного доходу на суму 1 010 962,39 грн., в т.ч. за 2017 рік на 466 552 грн., за 2018 рік на 544 410,39 грн.
За наслідками перевірки ФОП ОСОБА_1 збільшено чистий оподатковуваний дохід на загальну суму 1 010 962,39 грн. та за порушення п.177.2, пп.177.4.1, 177.4.5. п.177.4 ст.177 ПК України визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 181 973, 23 грн., про що винесено податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0000961305 від 25.04.2019 року. (а.с. 114)
Позивач, не погодившись з такими висновками, у липні 2019 року подав до суду позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000961305 від 25.04.2019 року після процедури його адміністративного оскарження.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 року в адміністративній справі №340/1885/19 позов ФОП ОСОБА_1 задоволено. Податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області №0000961305 від 25.04.2019 року визнано протиправним та скасовано. (а.с. 102 - 105)
Цим судовим рішенням, яке набрало законної сили, спростовано висновки контролюючого органу про заниження позивачем сум доходу (прибутку), що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та який є базою нарахування єдиного внеску.
Частиною 4 статті 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відтак, суд погоджується з доводами позову про безпідставність висновків контролюючого органу про заниження позивачем сум чистого оподатковуваного доходу за період, що перевірявся, зокрема за 2017 рік, як бази нарахування єдиного внеску за цей період та про незаконність донарахування позивачу на цю суму єдиного внеску за ставкою, установленою статтею 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
З цих підстав суд також визнає незаконним накладення на позивача штрафу, передбаченого пунктом 3 частини 11 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску за цей період.
Тож позов про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000191305 від 25.04.2019 року та рішення про застосування штрафних санкцій №0000251305 від 25.04.2019 року слід задовольнити.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже здійснені позивачем судові витрати на сплату судового збору у сумі 1210,29 грн. (а.с. 3, 68) слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДФС у Кіровоградській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0000191305 від 25.04.2019 року.
Визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДФС у Кіровоградській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0000251305 від 25.04.2019 року.
Стягнути на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1210,29 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш