про повернення позовної заяви
09 квітня 2021 року м. Київ № 320/4003/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії,
5 квітня 2021 р. до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Київській області (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії позивачу за період з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року згідно статей 39, 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок щомісячної доплати до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення, встановивши її на рівні мінімальної заробітної плати в розмірах, визначених в Законах України про Державний бюджет України на відповідний рік за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року включно, та за період 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р. у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю з 1 січня 2014 року по 2 серпня 2014 року у відповідності до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати однією сумою, з урахуванням раніше сплачених сум;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу із 11 вересня 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює щомісячно двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).
Частиною 1 статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за цим позовом, суд бере до уваги наступне.
У позовній заяві позивачем оскаржуються дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які були здійснені щодо позивача окремо та не пов'язані між собою.
Суд при цьому бере до уваги, що в описовій частині позовної заяви та у звернення позивача до органу ПФУ вказується про необхідність здійснення перерахунку за період з 17 липня 2018 р. і до цього часу, хоча у прохальній частині позову цього періоду не вказано.
Періоди часу, під час яких за твердженням позивача порушено його права, є різними (період з 1 січня 2014 р. по 2 серпня 2014 р., період з 17 липня 2018 р. і до цього часу, період з 11 вересня 2020 р. по цей час). При цьому за вказаний у позові період, який охоплює 7 років, мала місце зміна норм законодавства, яке регулює спірні правовідносини, зокрема і з урахуванням прийнятих рішень Конституційного Суду України, на які покликається представник позивача у позові.
Це означає, що в основу правовідносин позивача з відповідачем покладено різні підстави їх виникнення, та різна доказова база, яка обґрунтовує заявлені ним позовні вимоги.
Отже, зміст позовної заяви свідчить, що докази щодо позовних вимог позивача, об'єднаних в одній позовній заяві, не пов'язані між собою, оскільки щодо кожної необхідно встановлювати певні обставини, які будуть підтверджуватись різними доказами.
Фактично позовні вимог позивача щодо відповідача є індивідуальними та стосуються власного інтересу позивача щодо кожного з них окремо, які штучно поєднано в одній позовній заяві.
Предмет позову щодо кожної позовної вимоги є різний, як і обґрунтування позовних вимог різними доказами та різними нормами закону.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 172 Кодексу адміністративного судочинства України суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Приписи ч.2 ст.172 КАС України свідчать про можливість об'єднання справ, поданих одним і тим самим позивачем до одного й того самого відповідача, а не про об'єднання позовних вимог, оскільки це фактично окремі спори з кількома позовними вимогами у кожному з них, які не пов'язані поданими доказами і мають різні предмети спору та різні підстави їх виникнення.
Отже, суд вважає, що позивачу необхідно звернутись до суду з окремими позовними заявами, оскільки підстави виникнення позовних вимог, предмет спору та докази на обґрунтування позовних вимог у цій справі різні.
До того ж, приписами частини 2 статті 172 КАС України встановлено, що саме суду, а не позивачу, з урахуванням положень частини першої цієї статті, надано право за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ, в тому числі, за позовами одного й того самого позивача до різних відповідачів. Підставою для такого об'єднання в одне провадження декількох справ є виключно вимоги частини першої цієї статті.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з усіма доданими до неї матеріалами позивачу.
Керуючись статтями 169, 171, 172, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Повернути ОСОБА_1 позовну заяву до Головного управління пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, та додані до неї документи.
2. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Відповідно до пункту 3 розділу VI “Прикінцеві положення” Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя Журавель В.О.