Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 квітня 2021 р. Справа№200/1234/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії -
03 лютого 2021 року, засобами поштового зв'язку, до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про:
- визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області, щодо не виключення з інтегрованої картки ОСОБА_1 даних про наявність недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 10866,41 грн. за період з другого кварталу 2018 року по другий квартал 2019 року.
- зобов'язання Головного управління ДПС у Донецькій області внести зміни до інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення даних про наявність недоїмки з єдиного соціального внеску у розмірі 10866,41 грн. за період з другого кварталу 2018 року по другий квартал 2019 року.
На обґрунтування своїх вимог, позивач посилається на те, що на численні звернення підприємства до податкового органу щодо приведення відомостей в ІКП у відповідність до встановлених обставин, відповідачем не були відкориговані дані в ІКП позивача, хоча коригування помилкових даних у ІКП прямо передбачено пунктом 6 Розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року № 422.
24 лютого 2021 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов в якому позивач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву зазначив, що позивач з січня 2019 року звільнений від сплати єдиного внеску як особа що отримує пенсію по інвалідності, однак 08.01.2020 року до відповідача поданий річний звіт з єдиного внеску №184 на суму зобов'язань 4590,30 грн., за період з січня 2019 року по травень 2019 року. Відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №435 від 14.04.2015 року у разі самостійного визначення платником бази нарахування єдиного внеску, сплата єдиного внеску здійснюється на загальних підставах. Таким чином Головним управлінням ДПС було проведено поновлення раніше скасованих нарахувань у сумі 2754,18 грн.. З огляду на вищевикладене недоїмка зі сплати єдиного внеску складає 10866,41 грн.. Дана сума утворилась у зв'язку із несплатою самостійно визначених зобов'язань з єдиного соціального внеску за період з 2 кварталу 2018 року по 2 квартал 2019 року, згідно самостійно поданих річних звітів від 08.01.2019 року; 338 та від 08.01.2020 року №184.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача копії та докази.
Ухвалою суду від 16 лютого 2021 року заяву Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи №200/1234/21-а за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданого 07 вересня 2001 року, РНОКПП НОМЕР_2 . Позивач є фізичною особою-підприємцем (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В01 №181336) та перебуває на обліку у Головному управлінні ДФС у Донецькій області, Бахмутське управління, Бахмутська ДПІ (м.Бахмут), про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з 01 січня 2012 року по теперішній час перебуває на спрощеній системі оподаткування, що не є спірним між сторонами.
Як вбачається з довідки Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №409 від 27.06.2019 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності третьої групи від загального захворювання з 17.12.2018 року по 29.02.2020 року.
Відповідно до довідки Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області №433 від 03.02.2020 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні та отримує пенсію по інвалідності третьої групи від загального захворювання з 01.02.2020 року по 31.01.2023 року.
Заявою від 19 листопада 2020 року про проведення коригування даних(показників) інтегрованої картки позивач просив провести коригування даних (показників) інтегрованої картки платника - ФОП ОСОБА_1 з урахуванням рішень Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року по справі №200/3449/19-а, від 07 серпня 2019 року по справі №200/7939/19-а, від 23 січня 2020 року по справі №200/13284/19-а, постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2020 року по справі №200/3761/20-а та платежів здійснених протягом періоду з 19.12.2018 року по 19.06.2019 року.
Листом від 21 січня 2021 року №1017/6/05-99-04-24 Головне управління ДПС у Донецькій області зазначено, що 08.01.2020 року поданий річний звіт з єдиного внеску №184 на суму зобов'язань 4590,30 грн., за період з січня 2019 року по травень 2019 року. Відповідно до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування №435 від 14.04.2015 року у разі самостійного визначення платником бази нарахування єдиного внеску, сплата єдиного внеску здійснюється на загальних підставах. Таким чином Головним управлінням ДПС було проведено поновлення раніше скасованих нарахувань у сумі 2754,18 грн.. З огляду на вищевикладене недоїмка зі сплати єдиного внеску складає 10866,41 грн.. Також зазначило, що рішення Донецького окружного адміністративного суду та Першого апеляційного адміністративного суду не скасовує обов'язків платника єдиного внеску щодо сплати єдиного внеску, а дає можливість тимчасово - на період проведення антитерористичної операції, не виконувати їх у встановлені строки та в повному обсязі.
Заявою від 04.07.2019 року вх.96074/10 (отримано Головним управлінням ДПС у Донецькій області 04.04.2019 року) позивач попередив, що не має можливості приймати добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, отже просить врахувати, що з 01.01.2019 року не є платником ЄСВ.
Заявою від 05 лютого 2020 року вх..16812/10 (отримано Головним управлінням ДПС у Донецькій області 05.02.2020 року) позивач попередив, що не має можливості приймати добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Ст. 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI), Інструкцією про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 №508/26953 (далі - Інструкція № 449).
За приписами пунктів 3, 5 частини 1 статті 14 Закону № 2464, органи доходів і зборів зобов'язані, зокрема: здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону; здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру страхувальників Державного реєстру.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом №2464, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом № 449 Міністерства фінансів України 20.04.2015.
Відповідно до п. 10 розділу ІV Інструкції обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється на підставі актів документальної перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органу доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.
Отже, за положенням статті 9 Закону № 2464 та Інструкції № 449, ДФС мало право нарахувати внесок, прийнявши вимогу про його сплату, на підставі: акту перевірки; звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів; бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) нараховується внесок.
Відповідно до п. 2 розділу VI Інструкції, у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.
За приписами п. 3 розділу VI зазначеної вище інструкції, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо, зокрема, платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску.
Відповідно до пункту 61.1. ст. 61, підпунктів 62.1.1 та 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України (далі ПК України), податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Згідно зі статтею 71, підпункту 72.1.1 пункту 72.1. статті 72 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
За приписами Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року № 422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
Працівники підрозділів адміністративного/судового оскарження органу ДФС, до компетенції яких належать розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, в установленому порядку відповідно до вимог регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів зазначених інформаційних систем із записами підсистеми, що відображає результати КПР.
Відображенню в інформаційній системі органів ДФС підлягають матеріали, які зареєстровані в інформаційних системах, що забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, та мають безпосередній зв'язок з матеріалами, внесеними до підсистеми, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи в ході виконання її функцій.
Залежно від інформації, яка завантажена в інформаційну систему органів ДФС з інформаційних систем, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскарження, в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, одночасно змінюється статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску та в ІКП відображається така інформація щодо оскарження донарахованих сум та прийнятих рішень відповідними органами, зокрема, інформація з рішення суду, прийнятого по суті.
Статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску змінюється відповідно до суті рішення (постанови) ("Скасовується в судовому порядку"/ "Вручено, судовий розгляд"/ "Анульовано").
У підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та рішень щодо єдиного внеску змінюється на "Скасовується в судовому порядку"/"Вручено, судовий розгляд"/ "Анульовано" при частковому скасуванні.
У разі якщо за результатами судового оскарження донарахована/зменшена сума з урахуванням її складових (платіж, санкція, пеня) у повному обсязі скасовується (статус повідомлень-рішень/рішень/вимог та/або рішень щодо єдиного внеску в підсистемі, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи, змінюється на "Скасовується в судовому порядку"), то в ІКП відображення облікових показників (операцій) щодо донарахування/зменшення суми не проводиться.
Відповідальні працівники підрозділів, які проводять контрольно-перевірочні заходи, щоденно опрацьовують інформацію, завантажену в підсистему, що забезпечує відображення результатів контрольно-перевірочної роботи з інформаційних систем органів ДФС, які забезпечують відображення результатів адміністративного та/або судового оскаржень.
Системний аналіз Податкового кодексу України та Порядку № 422 свідчить про те, що ведення контролюючим органом інтегрованої картки платника (далі - ІКП), відображення у ній певної інформації під час здійснення оперативного обліку податків, зборів, митних та інших платежів до бюджету, не обумовлює само по собі виникнення для платника податків будь-яких грошових зобов'язань, оскільки останні встановлюються та оформлюються виключно в порядку встановленому Главою 4 Розділу ІІ ПК України шляхом прийняття відповідного рішення та врученням платнику податкової вимоги.
При цьому, положеннями ПК України унормовано питання як адміністративного, так і судового оскарження рішень контролюючих органів щодо визначення суми податкового зобов'язання.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 рахується недоїмка з єдиного внеску за період з 01.04.2018 по 31.12.2018 у сумі 6276,11 та з 01.01.2019 по 31.05.2019 у сумі 4590,30 грн.
Щодо вимоги позивача про внесення змін до інтегрованої картки платника податків в період з 01.04.2018 по17.12.2018 суд зазначає наступне.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду (суддя Голуб В.А.) від 07 серпня 2019 р. по справі № 200/7393/19-а з урахуванням Ухвали про виправлення описки від 14.11.2019 р. (набрало законної сили 25 жовтня 2019 року), яким визнана протиправною та скасована вимога Головного управління ДФС у Донецькій області від 14,05.2019 року № Ф-525-25 про сплату ФОП ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску у розмірі 11141,69 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду (суддя Кочанова П.В.) від 23 січня 2020 р. по справі № 200/13284/19-а (набрало законної сили 07 жовтня 2020 року), яким визнані протиправними та скасовані вимога Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 10 липня 2018 р. № Ф- 525-25-У про сплату ФОП ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску у розмірі 8693,97 грн. та вимога Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 08 липня 2019 р. № Ф- 525-25-У про сплату ФОП ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску у розмірі 9303,69 грн.
Судом встановлено, що при задоволенні адміністративного позову у вищезазначених рішеннях, суд виходив з того, що позивач звільнений від виконання обов'язків платника єдиного внеску, встановлених ч.2 ст. 6 Закону України №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, починаючи з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції. Позивач є суб'єктом правовідносин, на якого поширюється дія положень пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI.
Суд зазначає, що вищезазначеними приписами пункту 9-4 розділу VIII Закону № 2464-VI не скасовано обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування) сплачувати його, а надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Верховний Суд у зразковій справі зазначив, що Закон № 1669-VII не скасовує обов'язків платника податків (єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), а лише надає можливість на період АТО не виконувати їх у встановлені строки (своєчасно) та в повному обсязі.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі №812/838/17 та від 02 квітня 2020 року у справі № 360/1546/19.
Таку позицію підтримує Перший апеляційний адміністративний суд у своїх постановах від 03 листопада 2020 року по справі № 200/4569/20-а, від 15 вересня 2020 року по справі № 200/4619/20-а.
Отже, виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області, щодо не виключення з інтегрованої картки ОСОБА_1 даних про наявність недоїмки з єдиного соціального внеску. за період з 01 квітня 2018 року по 17 грудня 2018 року та зобов'язання Головного управління ДПС у Донецькій області внести зміни до інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення даних про наявність недоїмки з єдиного соціального внеску за період з 01 квітня 2018 року по 17 грудня 2018 року.
Щодо вимоги позивача про внесення змін до інтегрованої картки платника податків в період з 18.12.2018 року по 30.06.2019 суд зазначає наступне.
Приписами ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI визначено, що особи, зазначені у пунктах 4 та 51 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Виходячи із зазначених правових норм, право не сплачувати єдиний внесок поширюється на фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами за віком або інвалідами, які отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є пенсіонером по інвалідності, що підтверджується довідками №409 від 27.06.2019 року та №433 від 03.02.2020 року.
Також, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звільнена від сплати єдиного соціального внеску як особа, що отримує пенсію по інвалідності третьої групи від загального захворювання з 17 грудня 2018 року. Разом з тим, постановлено: адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - задовольнити частково; визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області від 10.03.2020 року № Ф-525-25 про сплату ОСОБА_1 боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 9 801,66 грн.
Згідно з правовою позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.03.2018 в справі № 805/2195/17-а відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують, відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За висновком Верховного Суду звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску можливе за наявності двох умов: по-перше, необхідно мати статус пенсіонера за віком або інваліда, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, в силу ч. 1-3 ст. 10 Закону № 2464-VI платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4, та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату). Особи, зазначені в частині першій цієї статті, подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Отже, законодавством визначено обов'язкову умову для добровільної сплати єдиного внеску фізичною особою-підприємцем, яка є пенсіонером та отримує пенсію - укладення такою особою договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Нормою ч. 4 ст. 10 Закону № 2464-VI визначено, що договір про добровільну участь набирає чинності з дня його підписання.
Матеріали справи не містять доказів укладення позивачем договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім того, позивач неодноразово надсилав заяви, в яких повідомляв, що що не має можливості приймати добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відтак, враховуючи те, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію по інвалідності та звільнений від сплати єдиного внеску в силу вимог ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI, а договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування не укладала, у неї відсутній обов'язок щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З приводу посилання відповідача на той факт, що позивач самостійно подав річний звіт з єдиного внеску № 184 від 08.01.2020 року, яким визначив базу нарахування єдиного внеску і тому має обов'язок сплатити єдиний внесок, суд вважає за необхідне наголосити на такому.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 435 звіт до органів доходів і зборів подається страхувальником або відповідальною особою страхувальника за основним місцем взяття на облік як платника єдиного внеску в органах доходів і зборів, при цьому під страхувальником Порядок № 435 розуміє платників єдиного внеску, зазначених в пункті 1 частини першої статті 4 Закону № 2464-VI, на яких покладено обов'язки нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, а також платники єдиного внеску, зазначені в пунктах 4, 5, 5-1 частини першої статті 4 Закону.
Отже, обов'язок подавати звіт виникає виключно у особи, яка має статус платника єдиного внеску, при цьому такий статус особа набуває в силу вимог Закону № 2464-VI, а не у зв'язку із поданням звітності. Помилкове подання такого звіту, не робить особу платником єдиного внеску і не тягне за собою обов'язку з його сплати.
Відповідно до п. 2 розділу І Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 7 квітня 2016 року № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за № 751/28881 (далі - Порядок № 422), інтегрована картка платника (надалі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.
З метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу. Облік нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску відображається в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система органів ДФС після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій (розділ ІІ п. 1 Порядку № 422).
З наведених норм Порядку № 422 вбачається, що ІКП позивача містить помилкові відомості про наявність у нього боргу із сплати єдиного внеску, а тому для повного захисту прав позивача, такі дані підлягають вилученню.
Таку позицію підтримує Перший апеляційний адміністративний суд у постанові від 19 січня 2021 року по справі № 200/6866/20-а.
Разом з тим судом встановлено, що недоїмка з єдиного внеску склалась по 31 травня 2019 року, тому вимога позивача щодо внесення змін до інтегрованої картки платника податків в період з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року задоволенню не підлягає. так як за даний період відсутня недоїмка з єдиного внеску.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання Головного управління ДПС у Донецькій області внести зміни до інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області, щодо не виключення з інтегрованої картки ОСОБА_1 даних про наявність недоїмки з єдиного соціального внеску. за період з 18 грудня 2018 року по 31 травня 2019 року та зобов'язання виключення даних про наявність недоїмки з єдиного соціального внеску за період з 18 грудня 2018 року по 31 травня 2019.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, при зверненні до адміністративного суду з позовною заявою, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн.
Згідно положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, судовий збір у розмірі 454,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст.2,19,139,241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області, щодо не виключення з інтегрованої картки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 даних наявність недоїмки з єдиного соціального внеску за період з 18 грудня 2018 року по 31 травня 2019 року.
Зобов'язати Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) внести зміни до інтегрованої картки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) шляхом виключення даних про наявність недоїмки з єдиного соціального внеску за період з 18 грудня 2018 року по 31 травня 2019 року.
У задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Донецькій області, щодо не виключення з інтегрованої картки ОСОБА_1 даних про наявність недоїмки з єдиного соціального внеску за період з 01 квітня 2018 року по 17 грудня 2018 року, зобов'язання Головного управління ДПС у Донецькій області внести зміни до інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення даних про наявність недоїмки з єдиного соціального внеску за період з 01 квітня 2018 року по 17 грудня 2018 та зобов'язання Головного управління ДПС у Донецькій області внести зміни до інтегрованої картки ОСОБА_1 шляхом виключення даних про наявність недоїмки з єдиного соціального внеску за період з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, 59, код ЄДРПОУ 43142826) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 454,00 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до пункту 3 розділу VІ “Прикінцевих положень” Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова