26 березня 2021 року Справа № 160/2648/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2021 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області, щодо визначення розміру окладів за посадою та спеціальним званням, які були зазначені у довідці №1804 про розміри грошового забезпечення та надані в січні 2020 року до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області;
- зобов'язати Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області здійснити з 08.01.2020 року перерахунок розмірів посадових окладів за посадою та за спеціальним званням з урахуванням додаткових щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та його премії щодо Постанови №704 та Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ, з зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (01.01.2020 рік - 2102,00 грн. встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік) та множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти та зобов'язати відповідача направити відповідну довідку про розміри його грошового забезпечення до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області для перерахунку його пенсії з 08.01.2020 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у нього, як пенсіонера МНС України, на якого розповсюджується дія Постанови № 704, з 30 січня 2020 року, з дати набрання законної сили рішення Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 826/6453/18 виникли законні підстави для перерахунку пенсії відповідно до пункту 4 Постанови №704 у зв'язку із збільшенням з 1 січня 2020 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також мінімальної заробітної плати (50 %) по зрівнянню з 1 січня 2018 року. Таким чином, розміри окладів за посадою та спеціальним званням, які були включені відповідачем до довідки про розмір грошового забезпечення позивача, на підставі якої Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області в квітні 2018 року, потім у січні 2020 року, провело перерахунок пенсії позивача, істотно відрізняються, в менший бік, від розмірів окладів за посадою та військовим званням, які повинні були би включені до довідки про розмір грошового забезпечення позивача, внаслідок чого останній щомісячно недотримував певну частину своєї пенсії без її повернення та компенсації. Враховуючи викладене, позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх майнових прав та інтересів.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На виконання вимог ухвали суду 19.03.2021 року відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області при видачі довідки від 08.01.2020 року №1804 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача керувався чинною Постановою № 704 та вказаною нормою (пунктом 4), яка є обов'язковою для застосування, оскільки іншої не існує, а попередня не може бути відновлена судом. А отже, розрахунковою величиною є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, як не визначено пунктом 4 Постанови №704 (згідно зі змінами, внесеними Постановою №103). Постановою № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року. Зважаючи на викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
До суду 25.03.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач, жодним чином не спростував його докази та аргументи стосовно порушень по відношенню до нього, норм Конституції України та Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 р. №5207-VІ (далі - Закон №5207-VІ) та гарантоване статтею 1 першого протоколу Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» право позивача мирно володіти своїм майном. Відповідачем у відзиві було проігноровано, як надані позивачем аргументи, правової позиції, викладена в рішенні ЄСПЛ по справі "Суханов та Ільченко проти України" від 26.06.2014 (за заявою №68385/10 та №71378/10), згідно з якою, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання". Крім того, як аргумент своєї правоти, правові висновки Рішення Верховного суду у зразковій справі №240/6263/18 від 13.03.2019 р. стосовно того, що Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови, порядок та розміри пенсійних виплат при перерахунку пенсії військовослужбовців, а саме перерахунок пенсії військовослужбовцям здійснюється із урахуванням трьох складових, але відповідачем умисно замовчується, той факт, що у даному спорі, який розглядається судом за позовом позивача (справа №160/8327/19) обставинами на фоні яких відбувається спір є те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 р. по справі №826/3858/18 - 05.03.2019 р. були визнанні протиправними та нечинними саме ці норми підзаконних актів Постанови №103 та Постанови №45. Таким чином, позивач просив суд позов задовольнити в повному обсязі, з викладених у ньому підстав.
Керуючись приписами ст.263 КАС України, суд ухвалив розглянути адміністративну справу без повідомлення учасників справи, у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є пенсіонером ДСНС України (МНС України) та перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262-ХІІ.
01 березня 2018 року набрала чинності Постанова КМУ № 704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», зі змінами (далі - Постанова №704), якою збільшено грошове забезпечення військовослужбовців, у зв'язку з чим, а також на підставі Постанови КМУ №103 від 21 лютого 2018 року «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, на підставі довідок наданих Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснило з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії військових пенсіонерів, у тому числі і було проведено перерахунок пенсії позивача за пенсійною справою № 0404002131 від 01.01.2018 р.
Не погодившись з перерахунком пенсії, позивач подав позов щодо перерахунку своєї пенсії із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2019 pоку по справі № 160/8347/19, яке набрало законної сили 08 січня 2020 року, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій надало до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області направило оновлену довідку за №1804 від 08.01.2020 року, із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 р. перерахунку основного розміру пенсії позивача.
Так, рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасований пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Позивач 05.01.2021 року звернувся з заявою до відповідача з вимогою підготувати оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення та надати її до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області для проведення перерахунку пенсії позивача з 08.01.2020 року, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01.01.2020 року та множенням на відповідні тарифні коефіцієнти.
Своїм листом від 20.01.2021 року за вих.№ К-11/01-27, відповідач повідомив, що у нього відсутні підстави для задоволення заяви позивача, оскільки пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року № 774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01.01.2017 року, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Не погодившись із вказаною відповіддю, позивач, 26.01.2021 року, повторно звернувся з заявою на адресу відповідача з вимогою підготувати оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення та надати її до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області для проведення перерахунку пенсії позивача з 08.01.2020 року, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (станом на 01.01.2020 р. - 2 102 грн., коли була підготовлена довідка №1804 від 08.01.2020 р.) на відповідні тарифні коефіцієнти.
Своїм листом від 05.02.2021 року №К-40/0127 відповідач повторно відмовив позивачу у видачі оновленої довідки, оскільки Постановою КМУ від 30.08.2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлені розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, і 14 (Пункт 4 в редакції Постанови КМУ від 21.02.2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб»). Крім того зазначив, що інших законодавчих актів стосовно нових посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням на теперішній час не встановлено.
Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина третя статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) визначені умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
У преамбулі Закону № 2262-ХІІ зазначено, що Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частина вісімнадцята статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлює, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до положень статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
30.08.2017 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018 р., та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Постановою № 704 зокрема затверджено:
- тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1;
- схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції до 24.02.2018 р.) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 р. № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018 року) до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Згідно з пунктом першим Примітки до Додатку 1 Постанови № 704 (у редакції, чинній до 03.11.2020 р.) посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
Відповідно до Примітки до Додатку 14 Постанови № 704 (у редакції, чинній до 03.11.2020 р.) оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.
«Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. № 45 (далі - Порядок № 45).
Пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (пункт 1 Порядку № 45).
Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону (пункт 4 Порядку № 45).
Суд зазначає, що за встановленим загальним порядком особи, на яких покладено обов'язок надання довідок для перерахунку пенсії, надають таки довідки за запитом органів пенсійного фонду.
При цьому, відповідно до правових висновків суду касаційної інстанції, особа, яка вважає наявними підстави для видачі довідки для перерахунку пенсії у разі відсутності такого запиту органу пенсійного фонду, має право безпосереднього звернення до відповідного органу із заявою про видачу такої довідки.
Позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає, що відповідачем протиправно було використано показник «прожиткового мінімуму працездатних осіб за 2018 рік», а не показник «прожиткового мінімуму працездатних осіб за 2020 рік» відповідно до Постанови № 704, під час складання довідки у 2020 році, у зв'язку із чим просить суд зобов'язати відповідача направити відповідну довідку про розміри грошового забезпечення до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для перерахунку пенсії позивача з 08.01.2020 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Пунктом 6 Постанови № 103 вносились зміни до постанов Кабінету Міністрів України, згідно із додатком.
Пунктом 3 додатку до Постанови № 103 внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704 та викладено його в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким було внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704.
Саме з огляду на ці обставини позивач вважає, що з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка була чинною до зазначених змін.
Відповідно до пункту 32 Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 06 вересня 2005 року, визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом.
Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи про його скасування.
Отже, визнання нормативно-правового акта таким, що втратив чинність, не поновлює дію попереднього акту.
Відповідний підхід неодноразово застосований Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21 серпня 2018 року у справі № 807/1332/17, від 19 березня 2019 року у справі № 591/2813/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 820/601/17 від 02 жовтня 2019 року у справі № 804/215/18.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
У Рішенні від 03 жовтня 1997 року № 4-зп Конституційний Суд України також надав роз'яснення стосовно порядку набрання чинності Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами; конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному; звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього: загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше, тобто діє правило Lex posterior derogat priori - «наступний закон скасовує попередній».
Відповідний підхід, зокрема, був застосований Верховним Судом під час винесення постанови від 21 листопада 2018 року у справі № 700/668/16-а в якій суд визнав, що суб'єкт владних повноважень під час розгляду питання, пов'язаного з реалізацією особою свого права, зокрема, права на соціальний захист, зобов'язаний застосовувати той закон або інший нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення відповідних правовідносин між особою та державою, в особі її уповноважених органів.
На підставі аналізу наведених вище рішень Конституційного Суду України, що містять офіційні тлумачення положень Основного Закону стосовно дії нормативно-правового акта у часі, суд вважає, що під час розгляду справи має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності та залишається чинним на момент виникнення та припинення відповідних спірних правовідносин.
З огляду на викладене, доводи позивача про те, що скасування судом пункту 6 Постанови № 103 відновлюють раніше діючий порядок є безпідставними, оскільки чинне законодавство України не передбачає жодних випадків поняття «відновлення» в силі законів чи окремих їх норм, які у встановленому порядку втратили чинність.
Таким чином, пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність 29 січня 2020 року, проте сама Постанова № 704 викладена в редакції Постанови № 103, де в пункті 4 зазначено: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1. 12. 13 і 14».
З огляду на викладене відповідач при видачі довідки від 08.01.2020 року №1804 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача керувався чинною Постановою № 704 та вказаною нормою (пунктом 4), яка є обов'язковою для застосування, оскільки іншої не існує, а попередня не може бути відновлена судом.
А отже, розрахунковою величиною є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, як не визначено пунктом 4 Постанови №704 (згідно з змінами, внесеними Постановою №103). Постановою № 704 (в редакції Постанови № 103) розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року.
За таких обставин суд не вбачає протиправності в діях відповідача щодо визначення розміру окладів за посадою та спеціальним званням, які були зазначені у довідці №1804 про розміри грошового забезпечення та надані в січні 2020 року до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області.
З урахуванням вище викладеного, у відповідача відсутні правові підстави підготувати та надати до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області оновленої довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії із визначенням розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Оскільки, судом не встановлено у діях відповідача протиправності, суд відмовляє у задоволенні вимог про зобов'язання відповідача здійснити з 08.01.2020 року перерахунок розмірів посадових окладів за посадою та за спеціальним званням з урахуванням додаткових щомісячних видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та його премії щодо Постанови №704 та Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ, з зазначенням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (01.01.2020 рік - 2102,00 грн. встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік) та множенням даного показника на відповідні тарифні коефіцієнти та зобов'язання відповідача направити відповідну довідку про розміри його грошового забезпечення до Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області для перерахунку його пенсії з 08.01.2020 року з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно з пунктом 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v.Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
В силу пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної заяви слід відмовити з викладених вище обставин.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 263 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (вул.Короленка, 4, м.Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 38598371) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Судовий збір не стягується.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Суддя К.С. Кучма