05 березня 2021 року Справа № 160/13984/20
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кадникова Г.В., розглянувши позовну заяву з доданими документами ОСОБА_1 до відповідача-1: ОСОБА_2 , відповідача-2: Покровського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа-1, без самостійних вимог: Полк патрульної поліції в місті Кривому Розі, третя особа-2, без самостійних вимог: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:
- визнання протиправними дій державного виконавця Покровського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Дніпро) Івашиної Дар'ї Вікторівни (далі - Івашина Д.В., відповідач-1), щодо відкриття виконавчого провадження ВП №62944785 та незаконного стягнення 1'135грн. 85коп. (борг - 850грн.00коп., виконавчий збір - 85грн.00коп., витрати виконавчого провадження - 200грн.85коп.) з позивача;
- стягнення з Покровського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції(м. Дніпро) (далі - відповідача-2), 1'135грн.85коп. матеріальної шкоди та 25'000грн.00коп моральної шкоди на користь позивача.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 КАС України зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків.
Ухвалами суду продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви
Позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Разом із заявою про усунення недоліків позивач просить про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Щодо поновлення строку звернення до суду слід зазначити наступне.
Частиною 1 статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно частиною другою статті 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, вищевказаними нормами встановлено спеціальні строки звернення до суду з оскарженням рішення та дій виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби.
Слід зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Позивач в поданому адміністративному позові просить скасувати постанову відповідача-1 від 04.09.2020 про відкриття виконавчого провадження.
Позивач звернувся із позовною заявою до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 29.10.2020.
У своєму пояснені позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивач зазначає, що дізнався про оскаржуване рішення 20.10.2020, але не надає належних доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також позивач зазначає, що підтвердженням того, що він дізнався про порушення своїх прав є виписка з банку по картці/рахунку позивача. Однак зі вказаної банківської виписки від 18.02.2021 неможливо встановити факт того, що позивач дізнався про порушення прав та оскаржуване рішення саме 20.10.2020
Отже, позивачем не дотримано строк звернення до суду, який визначено ст.287 КАС України, та не надано доказів поважності причин пропуску вказаного строку.
Слід зазначити, що Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі №706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини."
Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 у справі №907/50/16, зокрема вказав, що позовна давність не є інститутом процесуального права і не може бути відновлена. Позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.
Окрім цього, за приписами ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України установлено що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Також, слід зазначити, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 17.09.2020 по справі № 640/12324/19 звертає увагу на те, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Крім того, позивач так і не усунув інші недоліки позовної заяви, які вказані в увалі суду про залишення позовної заяви без руху та увалах суду про продовження строків для усунення недоліків позовної заяви
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За наведених обставин, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.123, 161, 241, 243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача-1: ОСОБА_2 , відповідача-2: Покровського відділу Державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), третя особа-1, без самостійних вимог: Полк патрульної поліції в місті Кривому Розі, третя особа-2, без самостійних вимог: Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати разом з оригіналом позову та додатками до нього:
- позивачу за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 КАС України та може бути оскаржена в строки, передбачені ст.295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова