09 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1254/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Головне управління ПФУ у Волинській області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області (далі - третя особа) та, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо підготовки та направлення до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області подання на повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна та зобов'язання подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області подання про повернення 5 370,30 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого з операції купівлі-продажу нерухомого майна відповідно до квитанції №024810019 від 26.12.2019.
В обгрунтування позову вказала, що 26.12.2019 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу вперше придбала житло, а саме квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в сумі 5 370,30 грн, що підтверджується квитанцією №024810019 від 26.12.2019.
При цьому, вказує, що не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в розумінні пункту 9 статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 №4 00/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР), оскільки придбала житло вперше, а тому сплачений нею збір підлягає поверненню.
В листопаді 2020 року позивач звернулася до Головного управління ПФУ у Волинській області із заявою з проханням сформувати та подати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5 370,30 грн.
Проте, листом від 10.12.2020 №0300-0503-8/42185 Головне управління ПФУ у Волинській області відмовило у такому проханні з посиланням на те, що позивачем не надано інформації про перебування на черзі на одержання житла та у зв'язку із відсутністю офіційного джерела інформації, яке підтверджувало б обставину придбання житла вперше.
Позивач зазначає, що довести ту обставину, що вона купувала житло вперше вона не має можливості, оскільки в Україні відсутній механізм перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість, не існує єдиної бази, за допомогою якої можна визначити первинне придбання нерухомого майна особою, а також не існує органу, компетентного видавати довідки на підтвердження обставин первинного придбання житла.
Вказує на те, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України, як уповноваженого суб'єкта владних повноважень, зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше.
Відсутність можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше, не може ставитись в провину особі, оскільки не визначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами.
Тому, відмова відповідача у повернені безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна вперше є такою, що суперечить положенням чинного законодавства та порушує її права. З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) (а.с.22).
У відзиві на позов від 22.02.2021 №0300-0802-7/8835 відповідач позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що відповідно до статті 4 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” №400/97-ВР від 26.06.1997 та пункту 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1740 від 03.11.1998 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1% від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержанням житла або придбавають житло вперше.
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували твердження ОСОБА_1 про придбання житла нею вперше чи перебування у черзі на одержання житла, не надано. Крім того, Пенсійний фонд України та його органи у зв'язку із відсутністю в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та доступу до неї не може встановити факт придбання майна вперше.
Враховуючи відсутність доказів про придбання позивачем житла вперше чи перебування у черзі на одержання житла, підстав для повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 5 370,30 грн, згідно з квитанцією №024810019 від 26.12.2019, немає.
З наведених підстав відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
У відповіді на відзив позивач зазначає що житло придбала вперше, отже Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області безпідставно відмовило у підготовці та оформленні подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області для повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
На підставі наведеного позивач просить задовольнити позов в повному обсязі.
У поясненнях на адміністративний позов від 12.02.2021 №04-08-10/820 третя особа зазначила, що процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних i позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні І (місцеві) гарантії (далі - платежі) визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 і (далі - Порядок № 787).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання в довільній формі подається і платником до відповідного органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету. На кожен помилково сплачений платіж контролюючий орган надає окреме подання.
Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 “Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету” (далі - Постанова № 106). Відповідно до Постанови №106 органом, що контролює справляння надходжень бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 24140500 “Збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна” покладено на Пенсійний фонд України.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 26.12.2019 між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким позивач придбала квартиру АДРЕСА_1 . Продаж квартири за домовленістю сторін вчинений за 537 025,00 грн (пункт 2.1 договору) (а.с.11-12).
Договір посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Палецькою І.Ю. та зареєстрований в реєстрі за №636 (а.с.12 зворот).
Під час нотаріального посвідчення зазначеного договору позивач сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% вартості нерухомого майна, що становить 5370 грн 30 коп. Вказане підтверджується квитанцією №024810019 від 26.12.2019 (а.с. 10).
З позовної заяви вбачається, що в листопаді 2020 року ОСОБА_1 , вважаючи, що помилково сплатила збір на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні квартири вперше, звернулася до Головного управління ПФУ у Волинській області із заявою, у якій просила сформувати та подати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області про повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 5370,30 грн.
Листом від 10.12.2020 №0300-0503-8/42185 Головне управління ПФУ у Волинській області відмовило ОСОБА_1 у поверненні сплачених коштів та повідомило про те, що питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року №1740. Відповідно до п. 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. Із загального правила про обов'язковість сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування при придбанні нерухомого майна законодавством встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182.
Виходячи з вищевикладеного та переліку наданих ОСОБА_1 документів, вказало на те, що позивачем не надано інформації про перебування на черзі на одержання житла та у зв'язку з відсутністю офіційного джерела інформації, яке б підтверджувало обставину придбання житла вперше, немає підстав видати подання на повернення сплачених коштів з операції купівлі-продажу нерухомого майна у заявленому розмірі (а.с.9).
Вважаючи відмову у вжитті заходів щодо повернення ОСОБА_1 безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначено Законом України від 26.06.1997 №400/97-ВР “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон №400/97-ВР).
Згідно з пунктом 9 статті 1 Закону №400/97-ВР підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше. Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 8 частини статті 2 цього ж Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених пункту 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону №400/97-ВР платники збору, визначені пунктами 5-7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до загального фонду державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом №400/97-ВР врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року №1740 (далі - Порядок №1740).
Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку №1740 збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Відповідно до пункту 15-3 Порядку №1740 нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак громадяни, які придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 26.12.2019 №194955834 слідує, що він містить лише відомості про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу від 26.12.2019, посвідченого приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Палецькою І.Ю. та зареєстрованого за № 636 (а.с.13). Відомості про реєстрацію за позивачем іншого нерухомого майна, ніж те, що зазначено вище, відсутні.
У постанові від 03.07.2018 у справі №819/33/17 Верховний Суд дійшов правового висновку, що за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Цей правовий висновок підлягає застосуванню судом до спірних правовідносин в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У даному випадку будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження ОСОБА_1 про придбавання нею житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за позивачем будь-якого іншого житла та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судом не встановлено.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 (далі - Порядок №787).
Пунктом 5 розділу І Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 “Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету” (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1019) визначено, що Пенсійний фонд України здійснює контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 “Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна”.
Згідно з пунктом 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 №21-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за №988/18283, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з такою заявою та з відповідними підтверджуючими документами зверталася до Головного управління ПФУ у Волинській області у листопаді 2020 року.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.
Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах “Лелас проти Хорватії” (Lelas v. Croatia), “Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки” (PincovdandPine v. The Czech Republic), “Ґаші проти Хорватії” (Gashiv. Croatia), “Трго проти Хорватії” (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу “належного урядування”, згідно з яким державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у спірних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №819/1498/17, від 01.11.2018 у справі №819/1353/17, від 28.11.2018 у справі №813/1126/17, від 13.12.2018 у справі № 813/969/17, від 23.04.2019 у справі №802/1566/17-а та враховуються судом при вирішення даного спору відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 КАС України.
Таким чином, посилання відповідача на відсутність інформації щодо прав власності на нерухоме майно як таке, що придбане особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна є необґрунтованими.
Виконуючи завдання адміністративного суду, передбачене у ст.2 КАС України, з урахуванням вимог частини другої статті 9 КАС України суд дійшов висновку, що для належного та ефективного судового захисту порушених прав позивача необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління ПФУ у Волинській області, викладене у листі від 10.12.2020 №0300-0503-8/42185 про відмову у вжитті заходів щодо повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 5370,30 грн та зобов'язати Головне управління ПФУ у Волинській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області подання про повернення ОСОБА_1 5370,30 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією №024810019 від 26.12.2019.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем в порушення частини другої статті 77 КАС України не доведено правомірність відмови Головного управління ПФУ у Волинській області у видачі подання для повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, а тому позовні вимоги слід задовольнити повністю.
Як визначено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Перевіряючи доводи сторін та докази, якими позивач підтверджує понесені витрати, суд встановив, що сплата судового збору в сумі 908,00 грн підтверджується квитанцією від 02.02.2021 №31, тому ці витрати суд присуджує до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ у Волинській області.
Керуючись статтями 139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, викладене у листі від 10.12.2020 №0300-0503-8/42185 про відмову у вжитті заходів щодо повернення ОСОБА_1 сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування за придбання нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі-продажу, що становить 5370,30 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області подання про повернення ОСОБА_1 5370,30 грн (п'ять тисяч триста сімдесят гривень тридцять копійок) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплаченого з операції купівлі-продажу нерухомого майна згідно з квитанцією №024810019 від 26.12.2019.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судовий збір у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, будинок 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).
Третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області (43021, Волинська область, місто Луцьк, вул. Стрілецька, 4а, код ЄДРПОУ 380009371).
Суддя Т.М. Димарчук