08 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/12384/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мачульського В.В,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 28.04.2020 про результати розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.04.2020 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру»; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII, у редакції Закону №2663-ІІІ від 12.07.2001, що діяла на час виникнення права на отримання пенсії, з 01.03.2019, виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Волинської області від 10.04.2020 за № 18-167 вих.20, без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 25.07.1994 отримує пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка набрала чинності 06.09.2017, внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та відбулись зміни в оплаті праці працівників прокуратури, а саме збільшено розміри посадових окладів та надбавки до посадових окладів за класні чини, внаслідок чого, як вважає позивач, виникли підстави для перерахунку його пенсії та зумовило його звернення до відповідача з відповідною заявою щодо перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019 у справі № 3-209/2018(2413/18, 2807/19). Проте, за результатами розгляду вказаного звернення, відповідачем перерахунок його пенсії проведено не було з посиланням на те, що право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненнями, що надходять починаючи з 01.12.2019, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019, а також зазначаючи, що підстави для перерахунку пенсії на підставі поданої довідки відсутні, оскільки розмір заробітної плати зазначено на 06.09.2017 року. Зазначене рішення позивач вважає протиправним, а подальші внесені зміни до Закону України «Про прокуратуру» такими, що звужують і обмежують зміст та обсяг прав пенсіонерів з числа працівників прокуратури, а тому не можуть бути застосовані до позивача в частині зниження відсотків при перерахунку пенсії та обмеження суми пенсії максимальним розміром.
З врахуванням викладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою суду від 23.09.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.33).
Ухвалою суду від 23.09.2020 зупинено провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №560/2120/20 (а.с.34-35).
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав (а.с.37-41). В обґрунтування цієї позиції вказав, що з 13 грудня 2019 року є чинною норма щодо перерахунку пенсії працівникам прокуратури, закріплена в частині 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру». Згідно з погодженим з Міністерством соціальної політики запропонованим порядком дій, перерахунок пенсії провадиться у разі прийняття нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Отже однією з необхідних умов для проведення перерахунку пенсії є підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури після 13 грудня 2019 року. Таких нормативно-правових актів, про підвищення заробітної плати, після набрання законної сили рішення Коституційного Суду України прийнято не було, а отже у позивача відсутні підстави для проведення такого перерахунку з 01 січня 2019 року.
Також зазначає, що відсутні підстави для виплати пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру, оскільки на законодавчому рівні дане питання врегульоване та встановлено максимальний розмір пенсії, що підлягає до виплати (частина 18 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» щодо обмеження максимального розміру пенсії є чинною).
З урахуванням наведеного відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою суду від 22.03.2021 провадження у справі поновлено.
Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 25.07.1994 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії) у розмірі 90 % від суми заробітної плати.
10.04.2020 прокуратурою Волинської області позивачу видана довідка про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій №18 -167 вих - 20, згідно з якою розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами чинними на 06.09.2017 за відповідною (прирівняною) посадою прокурора прокуратури становить 28 822,64 грн. (а.с.9).
22.04.2020 позивач звернувся із заявою про проведення перерахунку пенсії за вислугою років у розмірі 90% від розміру заробітної плати (а.с.43).
За результатами розгляду заяви відповідачем листом від 28.04.2020 № 0300-0311-8/10420 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» (а.с.10).
Вказану відмову мотивовано тим, що право на перерахунок пенсії виникає для осіб за зверненнями, що надходять починаючи з 01.12.2019, для яких момент виникнення права на перерахунок пенсії настав не раніше 13.12.2019, а також зазначено, що підстави для перерахунку пенсії на підставі поданої довідки відсутні, оскільки розмір заробітної плати зазначено на 06.09.2017 року, а перерахунок пенсії проводиться у разі зміни розмірів посадових окладів для працівників прокуратури після 13.12.2019, які є підставою для перерахунків пенсії за вислугу років.
Також судом встановлено, що Відділом з питань перерахунків пенсій №10 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області прийнято рішення №9071201119756 від 28.04.2020 про відмову в перерахунку пенсії (а.с.42).
Вважаючи, порушеним своє право на перерахунок пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
Враховуючи вимоги частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише своїх владних повноважень.
Зі змісту частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
На час призначення позивачу пенсії (1994 рік) особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» :
прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);
обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);
призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).
До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
14.10.2014 ухвалено новий Закон України «Про прокуратуру» (Закон №1697-VІІ). Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: «Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Розділ XII «Прикінцеві положення» Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року.
Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).
01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни: частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»; частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року «Про прокуратуру» №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Отже, починаючи з 1 січня 2015 року в Україні: жоден закон не визначав ані умов (підстав), ані порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру», законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 (справа №826/8546/18) звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на уряд. Суди у зазначеній справі визнали протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено частиною 20 статті 86 Закону України «Про прокуратуру» та зобов'язали Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Проте, рішення суду фактично Кабінетом Міністрів України не виконано.
Відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури зумовило неможливість проведення органами Пенсійного фонду України перерахунку зазначених пенсій, у тому числі, пенсії позивача.
Реалізація його права була забезпечена саме рішенням Конституційного Суду від 13.12.2019.
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13.12.2019 №7-р(II)/2019 та вирішив таке: визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Зазначене рішення Конституційного Суду України стало підставою для звернення позивача, який отримує пенсію відповідно до Закону України «Про прокуратуру» за отриманням довідки про заробітну плату та згодом до органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії.
У цій справі пенсійний орган відмовив заявнику у задоволенні заяви про перерахунок пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.
Тобто, фактично пенсійний орган погоджується з наявністю у заявника права на перерахунок пенсії, проте зазначає про відсутність нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.
У відзиві на позовну заяву відповідач додатково зазначає, що позивач набуде права на перерахунок пенсії виключно у разі прийняття після 13.12.2019 відповідного рішення про підвищення заробітку діючих прокурорів.
Таким чином, відповідач фактично відмовив позивачу у перерахунку пенсії з підстав відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури, які враховуються для перерахунку пенсій. При цьому, така відмова не стосувалася відсоткового розміру грошового забезпечення позивача з урахуванням якого призначено пенсію та відмови у його застосуванні при перерахунку пенсії для позивача або обмеження її максимальним розміром.
Натомість, позивач просить здійснити перерахунок його пенсії з урахуванням норм постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 «Про внесення змін до деяких постанови Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка жодних обмежень, щодо перерахунку пенсій працівникам прокуратури, не містить.
Твердження пенсійного органу про той факт, що для реалізації пенсіонерами права на перерахунок пенсії, визначеного статтею 86 Закону №1697-VІІ (у редакції, що діє з 13.12.2019), обов'язковою умовою є прийняття урядом нової постанови про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, є хибним з огляду на те, що на момент прийняття Конституційним Судом України зазначеного рішення вже існувала суттєва різниця в оплаті праці діючих працівників прокуратури та розмірі заробітних плат, з яких розраховані пенсії прокурорських пенсіонерів. І така нерівність має усуватись Пенсійним Фондом України шляхом беззастережного (відносно дати ухвалення рішення про збільшення заробітку діючих працівників прокуратури) задоволення заяв пенсіонерів про перерахунок пенсії, поданих після 13.12.2019.
Окрім того, судом встановлено, що постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування. Таке рішення уряду є рішенням про «підвищення заробітної плати прокурорським працівникам».
Таким чином, з урахуванням приведених положень законодавства та фактичних обставин справи суд прийшов до висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII на підставі довідки прокуратури Волинської області від 10.04.2020 за № 18-167 вих.20.
Щодо дати, з якої пенсійний орган зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивача, то суд зазначає, що первинна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697 до 13.12.2019 (дата ухвалення Конституційним Судом України рішення №7-р(II)/2019) не набирала чинності та не застосовувалася, оскільки Законом № 76-VIII цю первинну редакцію з 01.01.2015 було змінено на речення «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України», - тобто ці зміни було внесені в текст статті 86 Закону №1697-VІІ ще до дати набрання нею чинності (15.07.2015).
Тому частина двадцята статті 86 Закону № 1697 (в первинній редакції, якою визначено умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років працівникам прокуратури) на підставі рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 набрала чинності 13.12.2019 та підлягає застосуванню починаючи з цієї дати. Отже, після тривалої перерви (01.01.2015-12.12.2019) в Україні з'явилася/набрала чинності норма Закону, що визначає умови та порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначеної на підставі Закону України «Про прокуратуру».
Враховуючи, що частина 20 статті 86 Закону № 1697-VII, набрала чинності з 13.12.2019, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Відділу з питань перерахунків пенсій №10 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №9071201119756 від 28.04.2020 про відмову позивачу у перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 13.12.2019. Поширення дванадцяти місячного періоду або будь-якого іншого періоду в цьому випадку є неможливим, а тому позовна вимога щодо перерахунку пенсії з 01.01.2019 задоволенню не підлягає.
Суд зазначає, що питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
Суд зауважує, що відповідач у відповідь на заяву позивача відмовив йому у перерахунку пенсії з мотивів відсутності нормативно-правових актів про підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури. Відтак спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало. Враховуючи те, що судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Крім того, суд враховує, що підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ наразі відсутні, адже дана норма втратила чинність з 15.07.2015. Натомість, у спірних відносинах мають застосовуватись саме приписи частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VII з урахуванням Рішення №7-р(ІІ)/2019.
Щодо вимоги позивача про звернення рішення суду до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає таке.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 КАС України, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
Ураховуючи, що предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинення певних дій, та за рішенням суду не вирішується питання про стягнення конкретно визначеного розміру суми пенсії, а лише вирішується питання щодо зобов'язання відповідача вчинити дії по перерахунку пенсії, така вимога позивача не підлягає задоволенню.
Крім того, у пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Водночас відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи часткове задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 420,40 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 17.10.2020 №19 (а.с.5).
Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 263 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань перерахунків пенсій №10 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області №9071201119756 від 28.04.2020 щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області з 13 грудня 2019 року здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII на підставі довідки прокуратури Волинської області №18-167 вих-20 від 10.04.2020 з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський