м. Вінниця
08 квітня 2021 р. Справа № 120/1247/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., перевіривши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження заяву про зміну предмету позову по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на протиправну бездіяльність відповідача у ненадані в місячний строк відповіді на його клопотання від 26.11.2020 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Обухівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, кадастровий номер 0522884800:09:001:0167.
Тому з метою захисту своїх прав та інтересів, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 18.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін в порядку, встановленому ст. 262 КАС України. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено 15-ти денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву в порядку, передбаченому статтею 162 КАС України.
Також ухвалою від 18.02.2021 витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії клопотання ОСОБА_1 від 26.11.2020 із додатками до нього.
24.03.2021 від представника позивача надійшла заява про зміну предмета позову в порядку ст. 47 КАС України. Представник позивача зазначає, що 22.03.2021 він отримав наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 2-199/15-21-СГ від 17.03.2021 про відмову позивачу у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою на бажану для нього земельну ділянку, а тому виникла необхідність змінити предмет позову у цій справі. Так, представник вважає необхідним викласти прохальну частину позовної заяви в новій редакції та просить суд прийняти до розгляду наступні позовні вимоги:
"Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 17.03.2021 за № 2-199/15-21-СГ, яким відмовлено у наданні дозволу ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Обухівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, кадастровий номер 0522884800:09:001:0167.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 26.11.2020 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Обухівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, кадастровий номер 0522884800:09:001:0167"
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття заяви представника позивача про зміну предмету позову, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У контексті зазначеної норми, предметом позову слід вважати ту його частину, яка характеризує матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення, тобто спосіб судового захисту (ч. 1-3 ст. 5 КАС України). Вона опосередковується спірними правовідносинами - правом і обов'язком позивача і відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.
З аналізу положень ч. 1 ст. 47 КАС України суд доходить висновку, що зміна може стосуватися лише предмета або підстави позову. При цьому зміна позивачем одночасно як предмета, так і підстави позову є недопустимою з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про появу нового позову, а не про зміну того, що вже перебуває на розгляді у суді.
Обґрунтовуючи подану заяву про зміну позову представник позивача зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області прийняло наказ від 17.03.2021 за № 2-199/15-21-СГ (після подання позовної заяви та відкриття провадження у справі), яким відмовило позивачу у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Тому, на думку представника позивача, оскільки відповідачем прийнято відповідне рішення у формі наказу про відмову у наданні дозволу за відсутності передбачених законом підстав для цього, належним способом захисту прав буде саме скасування такого наказу.
Втім, суд зауважує, що заява представника позивача за своєю суттю є одночасно заявою про зміну предмету та підстав позову.
Зазначений висновок ґрунтується на тому, що новий предмет позову обумовлений новими фактами та обставинами, які виникли після подачі первинної позовної заяви у лютому 2021 року.
Так, в первинній редакції позовних вимог предмет позову стосувався визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не прийняття по суті рішення за результатами розгляду клопотання від 26.11.2020 і, як наслідок, зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання.
Проте, як видно з матеріалів справи, Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області розглянуло клопотання позивача та прийняло наказ від 17.03.2021 за № 2-199/15-21-СГ про відмову у наданні відповідного дозволу.
Отже, нові (змінені) позовні вимоги стосуються фактів та обставин, які на момент подачі первинного позову не існували, а тому не могли слугувати підставою для звернення до суду позивача з цим позовом.
Вказаний висновок додатково підтверджується і тим, що у заяві про зміну предмету позову представник зазначає про необхідність витребування додаткових доказів, а саме документів які стали підставою для прийняття наказу від 17.03.2021 за № 2-199/15-21-СГ.
Крім того, оскарження вищевказаного наказу закономірно означає наведення позивачем обґрунтування на підтримку відповідних позовних вимог. Адже наведені у первинній позовній заяві підстави позову не стосувалися цього спірного рішення.
З огляду на зазначене суд доходить висновку, що подана представником позивача заява про зміну предмету позову є заявою, якою одночасно змінюється як підстава, так і предмет позову, що в силу приписів ч. 1 ст. 47 КАС України не допускається та свідчить про виникнення нового позову, який має свій індивідуальний предмет та підстави, які є відмінними від предмета та підстав, визначених позивачем при зверненні до суду з первинним позовом.
Крім того, суд зазначає, що нормою ч. 1 ст. 47 КАС України надано позивачу право, у тому числі, змінити предмет позову, шляхом подання письмової заяви на визначеній у процесуальному законі стадії судового процесу.
При цьому суд зазначає, що частиною 1 ст. 47 КАС України врегульовано строк подання заяви про зміну предмету позову у разі розгляду справи в порядку загального позовного провадження - до закінчення підготовчого засідання та при розгляді справи у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання.
Однак, відповідно до ухвали від 18.02.2021 постановленої у справі, ця справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, тобто без проведення судового засідання.
У такому випадку, норми ч. 1 ст. 47 КАС України не врегульовують строків подання позивачем заяви про зміну предмету позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Тому, суд доходить висновку про наявність підстав для застосування за аналогією норми процесуального закону, що регулює строк подання заяви про зміну предмету позову при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження із проведенням судового засідання - за п'ять днів до першого судового засідання (тобто за п'ять днів до початку розгляду справи по суті).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Приписами статті 262 КАС України передбачено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчиняться протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд зазначає, що позивач звернувся до суду 16.02.2021, що підтверджується відтиском печатки про одержання позовної заяви Вінницьким окружним адміністративним судом (вх. № 8126/21).
Ухвалою від 18.02.2021 відкрито провадження у справі та відповідно до ст. 262 КАС України вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відтак, стадія розгляду справи по суті розпочинається 21.03.2021.
Тому, строк протягом якого представник позивача міг реалізувати процесуальне право на зміну предмету позову обмежується календарною датою 21.03.2021, яка є моментом початку стадії розгляду справи по суті. Натомість, як встановлено судом, заява представник позивача про зміну предмету позову у цій справі подана 24.03.2021, тобто вже на стадії розгляду справи по суті, що із урахуванням норм ст. 47 КАС України, виключає підстави її прийняття до розгляду.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити, що позивач не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом щодо нового предмета спору у загальному порядку.
Дата постановлення ухвали обумовлена, перебуванням судді у справі в період з 22.03.2021 по 05.04.2021 в щорічній відпустці на підставі Наказу від 04.03.2021 № 035-в/к.
Керуючись ст. 12, 47, 248, 262, 256, 295 КАС України, суд
Заяву представника позивача про зміну предмета позову в адміністративній справі № 120/1247/21-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії повернути заявнику.
Копію ухвали суду надіслати (надати) представнику позивача.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України. Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Богоніс Михайло Богданович