Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
27 квітня 2010 р. № 2а- 1113/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд у колегіальному складі:
Головуючого судді - Перцової Т.С.
Суддів - Шевченко О.В., Шляхової О.М.
секретаря - Ульященко Л.М.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2
представника першого відповідача та третьої особи -начальника Державного комітету України із земельних ресурсів Кулініча О.М. - Купріянова Б.В.,
представника другого відповідача - Куценко Н.Є.,
третьої особи, Головача А.В. -не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного комітету України із земельних ресурсів, Головного управління Держкомзему у Харківській області про скасування наказу та зобов'язання поновлення на посаді,-
Позивач -ОСОБА_1 -звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного комітету України із земельних ресурсів (надалі -Держкомзем України, перший відповідач), Головного управління Держкомзему у Харківській області (надалі -ГУ Держкомзему у Харківській області, другий відповідач), за участю третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних позовних вимог на предмет спору -начальника Держкомзему України Кулініча Олега Миколайовича, Головача Андрія Володимировича, в якому, з урахуванням уточнень, прийнятих судом, просить суд скасувати наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 17 листопада 2009 року № 812-КТ «Про звільнення ОСОБА_1 за одноразове грубе порушення трудових обов'язків»; зобов'язати Державний комітет України із земельних ресурсів та зобов'язати Державний комітет України із земельних ресурсів поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держкомзему у Харківській області, допустити негайне виконання рішення суду.
Позивач та його представник у судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити. В обґрунтування позовних вимог вказали як на відсутність самого факту одноразового грубого порушення трудових обов'язків позивачем, так і вини позивача у погіршенні стану виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 844 «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009 році». З посиланням на п.7 вказаної постанови, а також положення абз. 2, 4 п.3, п.п.4, 5, 6, 7, 8, 9 «Порядку безоплатних оформлення та видачі громадянам України у 2009 році державних актів на право власності на земельні ділянки», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 844, абз.2 п.2 «Порядку використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду для здійснення заходів з безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 844, пп.1 п.5, п.п.5, п.п. 8, 9, 10, 11 «Порядку безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 р. № 1112 «Про додаткові заходи щодо безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки»зазначили, що основними безпосередніми виконавцями заходів щодо реалізації права власності громадян на землю, які несуть персональну відповідальність за якісні показники виконання вищевказаних постанов Кабінету Міністрів України, є Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру»(надалі -ДП «Центр ДЗК») та Державне підприємство «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»(надалі -ДП «ХНДПІЗ»). Пояснили, що погіршення показників виконання вказаної Постанови Кабінету Міністрів України обумовлено об'єктивними причинами, незалежними від волі позивача: відсутністю постійного керівника в ДП «ХНДПІЗ», а також незапланованою перервою в роботі Харківської регіональної філії ДП «Центр ДЗК». Також вказали на відсутність бланків державних актів на право власності на земельну ділянку як на одну з причин погіршення показників виконання Постанови Кабінету Міністрів від 05.08.2009 р. № 844. За таких обставин, вважають посилання відповідача у спірному наказі на незадовільність кількісних показників по виконанню вищевказаної постанови як на причину звільнення позивача таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Звертають увагу суду на те, що як в період звільнення, так і в період формування показників виконання постанови Кабінету Міністрів України № 844 від 05.08.2009 р., який знаходився у полі зору першого відповідача, позивач перебував у стані тимчасової непрацездатності. Крім того, відмічають, що звільнення позивача із займаної посади в порушення ч.2 ст.36 та п.6 ч.1 ст.39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»відбулось без погодження з головою Харківської обласної державної адміністрації. Звертають увагу суду на практичну неможливість виконання спірного наказу у зв'язку з не зазначенням у ньому дати звільнення позивача та порядку розрахунку з останнім. Також зауважують, що наказ про звільнення позивача був виданий в період тимчасової непрацездатності останнього та знаходження на стаціонарному лікуванні. Підсумовуючи викладене, просять суд позовні вимоги задовольнити, скасувати спірний наказ та зобов'язати першого відповідача поновити позивача на роботі.
Представник першого відповідача та третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору -начальника Держкомзему України Кулініча Олега Миколайовича у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував у повному обсязі, просив суд відмовити у їх задоволенні. Зазначає, що кількісні показники стану виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 844 «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009 році»у Харківській області є найнижчими по Україні серед областей. Вважає, що незадовільний стан виконання рішення Уряду щодо безоплатного оформлення та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам України у Харківській області є наслідком неналежного виконання позивачем своїх посадових обов'язків. Даний факт першим відповідачем було розцінено як факт одноразового грубого порушення трудових обов'язків, що і потягло за собою звільнення позивача із займаної посади.
Другий відповідач та його представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, просили суд у їх задоволенні відмовити у повному обсязі; підтримали правову позицію першого відповідача.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних позовних вимог на предмет спору -Головач Андрій Володимирович -до судового засідання не прибув, відзив на позов не надав, свого представника не направив, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином згідно ст.35 КАС України.
Враховуючи, що вказана третя особа належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, суд вважає, що її відсутність у судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи, слід розглянути справу за відсутності третьої особи.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 17 листопада 2009 року Державним комітетом України із земельних ресурсів було винесено наказ № 812-КТ «Про звільнення ОСОБА_1І.»за одноразове грубе порушення трудових обов'язків.
27 січня 2010 р. вказаний наказ було оголошено у Головному управлінні Держкомзему у Харківській області наказом № 19-К «Про звільнення ОСОБА_1І.».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.41 Кодексу законів про працю, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний, зокрема, у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації всіх форм власності, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами.
Судом з'ясовано, що в якості одноразового грубого порушення трудових обов'язків першим відповідачем було розцінено незадовільний, на думку відповідача, стан виконання постанови Кабінету Міністрів України № 844 від 05.08.2009 р. «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України»(надалі -постанови № 844). При цьому статистичні показники, які відображають стан виконання цієї постанови, наводяться відповідачем станом на 27.10.2009 року.
Проте, слід відмітити, що з 24.09.2009 р. по 17.10.2009 р., з 19.10.2009 р. по 23.10.2009 р. (тобто, в період, дані за який беруться першим відповідачем для порівняння з показниками інших областей для визначення реального стану виконання постанови № 844), позивач перебував на стаціонарному лікуванні, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями листків непрацездатності № 405908 та 826556.
Відповідно до наказу Держкомзему України № 613-кт від 28.09.2009 р., у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та відсутністю на роботі ОСОБА_1 виконання обов'язків начальника Головного управління Держкомзему у Харківській області покладено на заступника начальника Головного управління Держкомзему у Харківській області Саранчу Василя Івановича. Як вбачається з пояснень представників сторін, останній виконував обов'язки начальника Держкомзему в Харківській області до 28.10.2009 р. -до моменту покладення цих обов'язків наказом Держкомзему України № 735-кт від 27.10.2009 р. на іншу посадову особу -начальника управління Держкомзему у Ізюмському районі Ткаченка О.П.
За таких обставин, суд вважає, що у першого відповідача відсутні підстави для покладення на ОСОБА_1 відповідальності за погіршення кількісних показників стану виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 844 «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України».
Крім того, суд не може погодитися із самим фактом одноразового грубого порушення трудових обов'язків, з наступних підстав.
Як вбачається зі спірного наказу, про незадовільний, на думку першого відповідача, стан виконання постанови № 844 свідчать ті обставини, що станом на 27.10.2009 р. у Головному управлінні Держкомзему у Харківській області зареєстровано лише 31862 заяви громадян на безоплатні оформлення та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки, що складає 10% від кількості державних актів, які мають бути видані в області відповідно до наказу Держкомзему від 16.09.2009 р. № 508. Укладено 15046 договорів на реєстрацію і виготовлення технічної документації та державних актів, що становить лише 5% від кількості державних актів, які необхідно виготовити. Протягом двох місяців (вересень, жовтень) в області виготовлено лише 399 державних актів, з яких 215 видано 137 громадянам.
Слід відмітити, що відповідно до п.4 Порядку безоплатних оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 844 (надалі -Порядок № 844), Територіальні органи Держкомзему згідно з актом (актами) приймання-передачі отримують від органів місцевого самоврядування заяви громадян про видачу державного акта на право власності на земельну ділянку разом з поданими громадянами документами.
Відповідно до п.2 Порядку № 844, до такої заяви додається: копія документа, що посвідчує особу; засвідчена в установленому порядку копія довіреності - для уповноваженої особи; копія документа про присвоєння ідентифікаційного номера згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; копія рішення про передачу земельної ділянки у власність, прийнятого органом місцевого самоврядування чи районною держадміністрацією, а також у разі наявності - технічна документація із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право на земельну ділянку (далі - технічна документація), або проект відведення земельної ділянки, виготовлений та затверджений до 15 серпня 2009 року.
Зі змісту наведеного пункту випливає, що кількість заяв про видачу державного акту про право власності на земельну ділянку, зареєстрованих територіальним органом Держкомзему України, безпосередньо залежить від кількості рішень про передачу земельної ділянки у власність, прийнятих відповідним органом місцевого самоврядування чи районною держадміністрацією.
Таким чином, суд зауважує, що кількість прийнятих заяв громадян на безоплатні оформлення та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки не залежить від волі позивача. Здійснення регулювання подачі громадянами заяв на безоплатні оформлення та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки не входить до посадових обов'язків начальника Головного управління Держкомзему України в Харківській області.
За таких обставин, суд не вбачає вини позивача у тому, що керованою ним установою було зареєстровано лише 31862 заяви громадян на безоплатні оформлення та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки.
Щодо недостатньої, на думку першого відповідача, кількості укладених договорів на реєстрацію і виготовлення технічної документації та державних актів, а також виготовлених та виданих державних актів на право власності на земельну ділянку, суд відмічає наступне.
Пунктом 2 Порядку № 844 на територіальні органи Держкомзему покладено повноваження по укладенню договорів про проведення державної реєстрації державного акта на право власності на земельну ділянку з Центром кадастру.
Зі змісту положень Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за № 354/3647, випливає, що державні акти на право власності на земельну ділянку складаються виключно на спеціальних бланках.
Як вбачається зі змісту п.8 Порядку № 844, обов'язок безпосереднього заповнення бланків державного акта на право власності на земельну ділянку покладено на районні (міські) підрозділи регіональної філії Центру кадастру, які відповідно до п.1 Наказу Держкомзему України № 160 від 26.03.2009 р. «Про отримання бланків державних актів для їх заповнення»подають заявки на отримання необхідної кількості бланків до відповідних управлінь (відділів) Держкомзему у районах (містах) та головних управлінь Держкомзему в містах Києві та Севастополі. Останні, у свою чергу, проводять аналіз наданих заявок та надають копії заявок до Республіканського комітету із земельних ресурсів Автономної республіки Крим, головних управлінь Держкомзему в областях.
Згідно із п.3 вказаного Наказу, Республіканський комітет із земельних ресурсів Автономної республіки Крим, головні управління Держкомзему в областях одержують необхідну кількість бланків від Держкомзему України та забезпечують передачу їх до управлінь (відділів) Держкомзему у районах (містах) не пізніше трьох робочих днів від дня їх одержання.
Як вбачається з матеріалів справи, листами № 13-03-31/3360 від 12.08.2009 р., № 13-09-31/3702 від 02.09.2009 р., № 13-09-31/3799 від 09.09.2009 р., № 13-09-31/4070 від 17.09.2009 р., № 13-09-31/4163 від 21.09.2009 р., № 13-09-31/4730 від 30.09.2009 р. Головним управлінням Держкомзему у Харківській області повідомлено Держкомзем України про надходження заявок від управлінь та відділів Держкомзему у районах та містах області, а також про те, що бланки державних актів на право власності на земельну ділянку, форма яких затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 р. № 449, використані в повному обсязі, а бланків нового зразку управлінням не отримано. У даних листах Головне управління Держкомзему України в Харківській області ставило перед першим відповідачем питання про видачу 60000 комплектів бланків державних актів на право власності на земельну ділянку, оскільки саме така кількість, за прогнозами Головного управління Держкомзему у Харківській області, буде необхідна для реалізації приписів постанови кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 544.
Як свідчить надана до матеріалів справи копія накладної (вимоги) № 500, необхідні бланки в кількості 10000 шт. були одержані Головним управлінням Держкомзему у Харківській області лише 12 жовтня 2010 р. При цьому бланки додатків до державного акту на право власності на земельну ділянку в кількості 1000 шт. були одержані ГУ Держкомзему у Харківській області 16жовтня 2010 р. згідно накладної (вимоги) № 511.
Таким чином, відсутність у Головному управлінні Держкомзему у Харківській області бланків державних актів на право власності на земельну ділянку унеможливила якісне виконання управлінням покладених на нього функцій щодо реалізації постанови № 844.
Крім того, суд не може погодитися із доводами першого відповідача про те, що наведені у доповідній записці начальника Управління територіального планування та використання земель Держкомзему України Черноштана С.М. показники виконання рішення Уряду щодо безоплатних оформлення та видачі державних актів громадянам України у Харківській області є найнижчими по Україні серед областей. Так, у відповідності до інформації Державного комітету України із земельних ресурсів про хід безоплатного оформлення та видачі громадянам державних актів на право власності на земельну ділянку станом на 27.10.2009 року, нижчі за Харківську область показники кількості зареєстрованих територіальними органами Держкомзему заяв громадян мають Дніпропетровська, Донецька, Закарпатська, Луганська, Сумська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька області, міста Київ та Севастополь; показники кількості укладених договорів на виготовлення державного акта без технічної документації -Донецька область, міста Киї та Севастополь; показники укладених договорів на виготовлення технічної документації та державного акта -Дніпропетровська, Донецька, Закарпатська, Київська, Херсонська, Черкаська, Чернівецька області, міста Київ та Севастополь.
Слід також відмітити, що з наведених першим відповідачем у наказі та у доповідній записці кількісних показників важко надати порівняльну характеристику показників областей, оскільки дані показники наведені без процентного співвідношення кількості планових (кількість державних актів, які необхідно зареєструвати та видати відповідно до доведеного фінансування; кількість технічної документації із землеустрою, яку необхідно виготовити, відповідно до доведеного фінансування) та фактичних показників.
Суд погоджується з посиланням представника позивача в обґрунтування відсутності вини позивача у незадовільному стані виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 844 на об'єктивні обставини організаційного характеру, які мали місце у діяльності суміжних установ -Харківської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»(надалі -ХРФ ДП «Центр ДЩЗК») та Державного підприємства «Харківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою»(надалі -ДП «ХНДПІЗ»).
Слід відмітити, що дані установи уповноважені здійснювати землевпорядні роботи та складати технічну документацію, необхідну для видачі державних актів про право власності на земельну ділянку.
Так, на запит суду вказаною установою було надано до матеріалів справи копії наказів по ДП «ХНДПІЗ»№ 462-кт від 06.08.2009 р. та № 117-к від 16.11.2009 р., з яких вбачається, що в період з 06.08.2009 р. по 05.10.2009 р. виконання обов'язків директора ДП «ХНДПІЗ»було покладено на заступника директора ОСОБА_10, в період з 12.11.2009 р. по 11.11.2009 р. -на заступника директора ОСОБА_11. Тобто, в період з 05.10.2009 р. по 12.11.2009 р. ДП «ХНДПІЗ»не мав постійного керівника.
Крім того, у серпні, вересні та жовтні 2009 року виробнича діяльність ХРФ ДП «Центр ДЗК»була призупинена у зв'язку з кадровими перестановками у вказаній установі. Слід відмітити, що до посадових обов'язків позивача не входить вирішення кадрових та організаційних питань як ХРФ «Центр ДЗК», так і ДП «ХНДПІЗ».
Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів»№ 9 від 06.11.1992 р. рекомендовано судам у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Суд зауважує, що першим відповідачем не наведено достатніх доказів тяжкості нібито вчиненого позивачем проступку та не зазначено, чиїм конкретно правам, свободам та інтересам та в якому розмірі заподіяно шкоду фактичними показниками стану виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 844.
Слід також відмітити, що першим відповідачем ані у спірному наказі, ані у письмових запереченнях не зазначено, які саме дії або бездіяльність позивача -ОСОБА_1 -підпадають під поняття одноразового грубого порушення трудових обов'язків.
Підсумовуючи викладене, суд не вбачає наявності у першого відповідача підстав для висновку як про наявність самого факту одноразового грубого порушення, так і про наявність ознак такого факту у діях безпосередньо позивача.
Відповідно до ч.1 ст.49 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.
Суд зазначає, що першим відповідачем (тобто, органом, який повноважний застосовувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення) такі пояснення відібрані не були.
Слід відмітити, що факсограмою № 14-15-ф/1116 від 18.09.2009 р. позивач був викликаний до Держкомзему України на 21.09.2009 р. з метою звітування про організацію роботи підпорядкованих підрозділів з питань реалізації постанови кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 844 «Деякі питання реалізації права власності на землю громадянами України у 2009 році».
На виконання приписів Держкомзему України, викладених у вказаній факсограмі, позивач видав наказ по ГУ Держкомзему у Харківській області № 104-В від 18.09.2009 р. про відбуття у відрядження.
Проте, 19.09.2009 р. у телефонному режимі вказану факсограму було скасовано, що підтверджується як поясненнями позивача, так і показаннями свідка -начальника Управління Держкомзему у Харківському районі ОСОБА_12, допитаного у судовому засіданні, якому було направлено аналогічну факсограму, а 19.09.2009 р. вказану факсограму було скасовано. Зазначена обставина не заперечується і відповідачами по справі.
За таких обставин, позивач був позбавлений можливості надати пояснення щодо фактичного стану реалізації приписів вказаної постанови Кабінету Міністрів.
Суд вважає за необхідне вказати, що частиною 3 ст.40 КЗпП України прямо заборонено звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті).
Суд зауважує, що наказ про звільнення позивача був прийнятий та оголошений у період його тимчасової непрацездатності, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями відповідних листків непрацездатності (№ 417059 про непрацездатність ОСОБА_1 з 11.11.2009 р. по 29.11.2009 р., та № 533902 про непрацездатність ОСОБА_1 з 13.01.2010 р. по 01.02.2010 р.).
Тобто, видання наказу про звільнення позивача у період його тимчасової непрацездатності є прямим порушенням наведеної норми Кодексу законів про працю.
Також слід відмітити, що згідно із п.2 ст. 36 Закону України «Про місцеві держані адміністрації»від 09.04.1999 р. № 586-ХІV, керівники підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, призначаються та звільняються з посад за погодженням з головою відповідної місцевої державної адміністрації, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України, а також керівників навчальних закладів, що призначаються на посаду за умовами конкурсу.
Пунктом 6 статті 39 даного Закону головам місцевих державних адміністрацій надано повноваження з погодження призначення на посади та звільнення з посад керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, крім керівників установ, підприємств і організацій Збройних Сил та інших військових формувань України, а також керівників навчальних закладів, що призначаються на посаду за умовами конкурсу.
Як вбачається з листа Харківської обласної державної адміністрації № 01-28/598 від 05.02.2010 р. і не спростовується відповідачами по справі, звільнення позивача відбулося без погодження з головою Харківської обласної державної адміністрації.
Беручи до уваги наведене, суд вважає обставини звільнення позивача такими, що свідчать не тільки про порушення відповідачами приписів Кодексу законів про працю, а й норм положень Закону України «Про місцеві державні адміністрації».
За таких обставин, спірний наказ № 812-кт від 17.11.2009 р. підлягає скасуванню як такий, що прийнятий з порушенням ч.2 ст.3 КАС України. Внаслідок чого, суд вважає. що позивач, як посадова особа, яка була звільнена на підставі протиправного наказу першого відповідача підлягає поновленню на посаді начальника Головного управління Держкомзему у Харківській області.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 як документально та нормативно обґрунтованих, а заперечення відповідачів відхиляє як безпідставні та такі, що суперечать фактичним обставинам справи.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
З огляду на наведену процесуальну норму права, суд звертає до негайного виконання постанову в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Державного комітету України із земельних ресурсів поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держкомзему у Харківській області.
Керуючись ст. 8 Конституції України, ст.ст.4, 8, 17, 50, 94, 161-163, 167, 186, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного комітету України із земельних ресурсів, Головного управління Держкомзему у Харківській області про скасування наказу та поновлення на посаді - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 17 листопада 2009 року № 812-КТ "Про звільнення ОСОБА_1 за одноразове грубе порушення трудових у обов'язків.
Зобов'язати Державний комітет України із земельних ресурсів поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держкомзему у Харківській області.
Постанову в частині зобов'язання Державного комітету України із земельних ресурсів поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держкомзему у Харківській області звернути до негайного виконання.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (61016, АДРЕСА_1) державне мито у розмірі 3,40 грн.
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова у повному обсязі виготовлена та підписана 30.04.2010 р.
Головуючий суддя Т.С.Перцова
Суддя О.В.Шевченко
Суддя О.М. Шляхова