Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
12 квітня 2010 р. Справа № 2-а- 785/10/2070
Харківський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого - судді Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання Крайник Т.О.,
за участю: представників позивача - Моїсеєнко К.О., Поддашкіної О.Ю., представника відповідача -Носа В.В., Купіна С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Кредо»(в подальшому -ПП «Кредо») до Харківської митниці про визнання рішень нечинними, -
ПП «Кредо»звернулося до суду з адміністративним позовом до Харківської митниці про визнання рішень відповідача про визначення митної вартості товарів № 800000017/2009/003569/1, № 800000017/2009/003570/1 від 20 листопада 2009 р., обґрунтовуючи свої позовні вимоги наступним.
На митну територію України на адресу ПП «Кредо»з території Італії надійшов товар: 1: Iren (100% вовна) 2784 мотка, Merinos (100% вовна) 5851 моток, Juli (100% вовна) 2830 мотків, пряжи Stock з вмістом вовни 100% для роздрібної торгівлі, в мотках по 100 гр. та 50 гр., торгівельної марки YARNA, виробництва GO snc», країна: ІТ, 158 картонних коробок. Puffo Angora (80% вовна, 20% поліамід) 12336 мотка, пряжа Stock з вмістом вовни 80% для роздрібної торгівлі, в мотках по 25 гр., торгівельної марки YARNA, виробництва: «RI GO snc», країна: ІТ, 25 картонних коробок. Крім цього на митну територію України на адресу ПП «Кредо»з території Італії надійшов товар 2: Iren - 100% меринос 8342 мотка, пряжа Stock з вмістом вовни 100% для роздрібної торгівлі, в мотках 100 гр., торгівельної марки YARNA, виробництва: «ТІТАN WOOL S.P.A.», країна: ІТ, 49 картонних коробок. Canada 70% вовна лана, 30% акріл - 100 мотків, Zar Kid -50% кід мохер, 20% вовна, 30% поліамід - 5851 мотков, Merikash -55% вовна, 12% кашемір, 33% акріл - 677 мотків; Super Royal -70% кід мохер, 30% поліамід - 4920 мотків. Пряжа Stock з вмістом вовни менше 85% для роздрібної торгівлі, в мотках по 25, 50 та 100 гр., торгівельна марка YARNA, виробництва «ТІТАN WOOL S.P.A.», країни ІТ, місць 17 картонних коробок. Торs -239, 90кг нетто. Вовна кардочесана Stock, фарбована у вигляді розірваної стрічки (вміст вовни 100%), виробництва «ТІТАN WOOL S.P.A.», країни ІТ, 15 картонних коробок. Aosta -40% кід мохер, 40% акрил, 20% поліамид -3397 мотків. Пряжа Stock із синтетичних штапельних волокон з вмістом менш 85 % цих волокон, для роздрібної торгівлі, в мотках по 40 гр., торгівельної марки YARNA, виробництва «ТІТАN WOOL S.P.A.», країна ІТ, місць 9 картонних коробок.
З метою оформлення товарів у митному відношенні до Харківської митниці було подано вантажні митні декларації № 800000001/2009/116574 та № 800000001/2009/116573 та декларації митної вартості № 800000001/9/116595 та № 800000001/9/116596, де була визначена митна вартість товару за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод № 1) відповідно до ст. 267 Митного Кодексу України.
Позивач зазначає, що оскаржуваними рішеннями без наявності на то правових підстав, встановлених законом, відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості товарів (метод № 6), не зважаючи на те, що позивач надав документи в підтвердження правомірності застосування ним основного методу визначення митної вартості товару за ціною угоди.
На думку позивача, відповідач неправомірно застосував метод № 6 та зазначені рішення не відповідають вимогам ст. ст. 266 - 272 МКУкраїни.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили задовольнити їх у повному обсязі.
У судовому засіданні представники відповідача проти адміністративного позову заперечували та просили відмовити у його задоволенні у повному обсязі, з наступних підстав.
Відповідачем була проведені консультації з декларантом, доведена інформація про рівень цін на ідентичні товари, що оформлювалися іншими митницями та пропозиція надати додаткові документи на підтвердження митної вартості.
Відповідач зазначає, що з урахуванням ненадання додаткових документів та оскільки заявлений декларантом рівень митної вартості значно менший рівнів на ідентичні/подібні товари було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за методом 1 (ціна угоди).
З урахуванням відсутності інформації про час експорту та країну експорту по здійсненню ідентичних/подібних товарів та оскільки деякі характеристики товару відрізнялися митним органом прийняте рішення про неможливість застосування методу 2.
Виносячи оскаржувані рішення відповідач керувався раніше прийнятим Харківською митницею рішенням № 800000017/2009/002414/1 та звітом експертного товарознавчого дослідження № 103 від 14 серпня 2009 р.
Відповідно до ст. 269 МК України, Харківською митницею було застосовано метод оцінки за ціною угоди щодо подібних аналогічних товарів. На підставі вищезазначеного рішення була визначена митна вартість на товар № 1 -6, 3487 євро/кг, на товар №2 -6, 3465 євро/кг.
Також відповідач зазначив, що митна вартість товарів за оскаржуваними рішеннями митного органу була визначена із застосування методу 6 -резервного методу, оскільки митний орган прийняв рішення про неможливість послідовного застосування методів 1-5.
Суд, вислухавши пояснення представників осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.
20 листопада 2009 року в межах зовнішньоекономічного контракту № 9/09 від 02 листопада 2009 р., договору комісії № 1 від 01 лютого 2009 р., на підставі інвойсу № 125 від 11 листопада 2009, СМR А № 003361, зовнішньоекономічного контракту № 1/09 від 01 лютого 2009 р., договору комісії № 1 від 01 лютого 2009 р., на підставі інвойсу № 4285 від 11 листопада 2009 р., СМR А № 003366 позивачем на митну територію України ввезена партія товару. Товар надійшов на розмитнення на Харківську митницю. Для здійснення митного оформлення товару позивачем подані вантажна митна декларація № 800000001/2009/116574 та декларація митної вартості № 800000001/9/116595 (товар 1), вантажна митна декларація № 800000001/2009/116573 та декларація митної вартості № 800000001/9/116596 (товар 2) та відповідна товаросупровідна документація.
В декларації митна вартість товару визначена за першим методом (за ціною угоди).
Митницею не погоджено обраний позивачем метод визначення митної вартості товару та прийнято рішення про визначення митної вартості № 800000017/2009/003569/1 та № 800000001/2009/003570/1 від 20 листопада 2009 р., відповідно яких митна вартість збільшена. Підставою для проведення митної вартості товарів відповідач зазначив відсутність додаткових документів, щодо підтвердження митної вартості товарів.
Відповідно до статті 262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Статтею 266 МК України встановлені методи визначення митної вартості товару та порядок їх застосування. В силу даної норми права визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Постановою Кабінету Міністрів України N 1766 від 20 грудня 2006 р. затверджений порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження, виконуючи п. 7 якого для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару позивач надав до Харківської митниці товаросупровідні та інші документи, що підтверджували об'єктивність визначеної митної вартості товару.
Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи визначення митної вартості митним органом, відповідач послався на наявну цінову інформацію ЄАІС ДМСУ щодо коливання середнього рівня митної вартості на аналогічні товари, які експортуються до України в найближчий час до часу експорту оцінюваного товару від 19,27 дол. США/кг до 119,13 дол. США/кг.
Таким чином, суд приходить до висновку, що основним методом визначення митної вартості зазначеного товару є метод оцінка за ціною угоди, який застосовується відповідно до приписів статті 267 Митного Кодексу України та для підтвердження заявленої митної вартості надаються документи, перелік яких встановлений вище визначеним порядком.
Митний орган має право вимагати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей.
У судовому засіданні встановлено, що позивачем в підтвердження визначення митної вартості товару за основним методом -ціною угоди, надані необхідні документи в підтвердження заявленої ним митної вартості товару та зазначені документи подані відповідно до вищезазначеного порядку, та відповідно до умов купівлі-продажу за договором.
Слід врахувати, що митний орган повинен витребувати, а підприємство надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати такі сумніви.
Посилання відповідача на те, що на його вимогу позивач не надав доказів, які б спростовували сумніви щодо обґрунтованості заявленої митної вартості товару, а саме: відомості цінової інформації ЄАІС ДМСУ щодо коливання середнього рівня митної вартості на аналогічні товари, суд вважає необґрунтованими, оскільки при дослідженні цінової інформації ЄАІС ДМСУ митним органом не враховано країни, часу експорту, конкретних фізичних характеристик товару, його якості, країни походження, виробника, кількості та комерційних умов ввезення товарів.
Таким чином, доводи скаржника, які стали підставою для відмови в митному оформленні товару за першим методом є безпідставними.
Відповідно до ст. 265 МК України, митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу.
Відповідно положень ч. ч. 4, 5 ст. 266 МК України, кожний наступний метод визначення митної вартості товарів застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Згідно вимог статті 273 Митного Кодексу України, у разі неможливості визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі: ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера (п.3); ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн (п.5); довільної чи фіктивної вартості (п.7).
З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування визначення митної вартості товарів із застосування методу 6 представники відповідача посилаються на раніше прийняте Харківською митницею рішення № 800000017/2009/002414/1 та звіт експертного товарознавчого дослідження № 103 від 14 серпня 2009 року. Дослідивши звіт експертного товарознавчого дослідження № 103, суд не погоджується з визначенням митної вартості товарів за оскаржуваними рішеннями на підставі зазначеного звіту, на який міститься конкретне посилання безпосередньо в оскаржуваних рішеннях Харківської митниці (гр. 33). Так, згідно мотивувальної частини звіту, при проведення відповідного дослідження спеціаліст керувався джерелом інформації мережі Інтернет, де дослідив дані ціни на товар, що склалися на внутрішньому ринку Росії. Відтак суд приходить до висновку про порушення відповідачем вимог п. 5 частини 3 статті 273 Митного Кодексу України. Крім цього, зазначений звіт містить коливання вартості товару від 3,2 до 6 Євро, натомість як при визначенні митної вартості товару відповідачем визначений найвищий показник без надання правового та нормативного обґрунтування такого рішення.
Судом також встановлено, що визначаючи митну вартість товару за методом 6 -резервним методом, відповідачем на порушення вимог п. 6 частини 3 статті 273 Митного Кодексу України не зазначено складових її елементів, останнім не подано жодного розрахунку визначеної суми, складових вартості, які використані ним при визначенні митної вартості та не вказано, виходячи з яких критеріїв та економічних чи інших показників митний орган визначив митну вартість товару, натомість як в силу п. 3 ч. 7 ст. 273 МК України для визначення митної вартості товарів за резервним (6) методом не може використовуватися довільно встановлена, тобто достовірно не підтверджена ціна товарів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідачем не доведена недостовірність заявлених декларантом відомостей щодо ціни задекларованого товару, не доведено, що інформація, яка міститься у документах, наданих позивачем в підтвердження митної вартості за ціною угоди є недостовірною, сумнівною та відповідачем порушено вимоги ст. 266 МК України щодо послідовності застосування кожного наступного методу, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу, а також порушено обов'язкові вимоги п. п. 5, 7 частини 3 статті 273 Митного Кодексу України.
На підставі вищевикладеного, керуючись, ст., ст. 262, 265, 266, 273 Митного Кодексу України, ст. ст. 8-14, 71, 72, 94, 159, 160-164, 167, 181, 185, 186, 256 КАС України, суд -
Адміністративний позов Приватного підприємства «Кредо»до Харківської митниці про визнання рішень нечинними - задовольнити.
Визнати нечинним рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів № 800000017/2009/003569/1 від 20 листопада 2009 р.
Визнати нечинним рішення Харківської митниці про визначення митної вартості товарів № 800000001/2009/003570/1 від 20 листопада 2009 р.
Стягнути з державного бюджету України на користь приватного підприємства «Кредо»(61145, м. Харків, пр. Леніна, 31 Б, кв. 22) витрати на сплату державного мита у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі, особою у відсутність якої було проголошено постанову в той же строк з дня отримання нею копії постанови, та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.
Постанову у повному обсязі виготовлено 16 квітня 2010 р.
Суддя О.В. Присяжнюк