№ 2-1349
2010 рік.
16 квітня 2010 року. Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі :
головуючого-судді Богдан С.І.
при секретарі Боднар С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення боргу за договором позики в якому зазначає, що 04.11.2009 року він позичив відповідачу для власних потреб 10000 дол. США. Одержання відповідачем цієї суми підтверджується розпискою, яка знаходиться у нього.
Відповідач зобов'язався повернути гроші до 14.11.2009 року, однак у зазначений в розписці термін грошей не повернув. Не повернув він грошей і на сьогоднішній день, незважаючи на те, що про повернення грошей йому неодноразово нагадувалося і вимагалося.
Згідно зі ст.. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, а відповідно до ст.. 207 ЦК України його укладення може бути здійснено як у формі окремої угоди, так і шляхом обміну листами, телеграмами тощо. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника. Розписка підписана відповідачем і є документом, що підтверджує укладення договору.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог інших актів цивільного законодавства.
Статтями 23,611 ЦК України передбачено право на стягнення моральної шкоди у будь-якому випадку посягання на права учасника цивільного правовідношення та порушення зобов'язання.
Оскільки відповідач до сьогоднішнього дня не повернув боргу, то завдав йому моральної шкоди, спричинивши моральні переживання, які полягають в тому, що на даний час взагалі невідомо чи будуть повернуті гроші взагалі, що спричиняє емоційні страждання. Моральні переживання спричинені також і тим, що відповідач ігнорує вимоги щодо повернення боргу. Таке становище вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, виходячи з характеру та тривалості вимушених змін у життєвих ситуаціях та організації свого життя, він оцінює розмір моральної шкоди в сумі 10000 грн.
Тому просив зобов'язати відповідача повернути йому суму основного боргу в розмірі 10000 дол. США, а в разі неповернення суми боргу в доларах, стягнути з відповідача зазначену суму коштів у гривнях відповідно до офіційного курсу валют встановленого Нацбанком України на момент виконання рішення, стягнути з відповідача також понесені судові витрати по справі за сплату судового збору в сумі 800 грн. та за ІТЗ в сумі 120 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі і дав свої пояснення.
Відповідач в судове засідання не появився двічі, хоча був належним чином повідомлений про день, місце та час розгляду справи, від нього в суд не поступило заяв чи клопотань про зупинення чи відкладення слуханням справи, а тому суд вважає, що справу можна розглянути у його відсутності і постановити заочне рішення.
Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 дійсно 04.11.2009 року позичив гроші в сумі 10000 дол. США у позивача ОСОБА_3 і зобов'язувався повернути їх до 14.11.2009 року.
Це підтверджується розпискою, яка власноручно написана ОСОБА_2 і яка завірена печаткою ОСОБА_2, як підприємця .
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона ( позикодавець ) передає у власність другій стороні ( позичальникові ) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики ) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 як позичальник уклав договір позики з позивачем ОСОБА_3, даний договір відповідає вимогам ст.. 1047 ЦК України і відповідач у підтвердження повернення боргу написав розписку і таким чином зобов'язався виконати договір позики, однак з листопада 2009 року не виконує взяті на себе зобов'язання і до теперішнього часу борг позивачу не повернув.
На попередньому судовому засідання відповідач фактично визнав те, що він винен гроші в сумі 10000 дол. США позивачу, але оскільки грошей на теперішній час у нього не має, то бажав обговорити з представником позивача умови укладення мирової угоди, але і до моменту розгляду справи мирової угоди не досягнуто.
Тому суд вважає, що відповідача слід зобов'язати виконати умови договору позики і повернути суму грошей 10000 дол. США позивачу. В разі неповернення вказаної суми грошей, з відповідача при примусовому виконанні рішення суду слід стягнути суму коштів по договору позики в гривнях відповідно до офіційного курсу валюти встановленої Національним Банком України.
Позивач також просив стягнути з відповідача моральні збитки заподіяні йому відповідачем в сумі 10000 гривень.
Суд вважає, що ці вимоги підлягають частковому задоволенню, оскільки позивач поніс певні моральні страждання, неповернення йому грошей відповідачем привело до неспокою позивача, оскільки переживає чи відповідач взагалі поверне гроші, які для нього є великою сумою. Суд вважає, що розмір моральної шкоди слід оцінити на 1500 гривень і ця сума може відшкодувати позивачу ті моральні страждання, які йому були нанесені.
Також з відповідача слід стягнути в користь позивача понесені ним судові витрати по справі.
На підставі викладеного та ст.ст. 23, 611, 625,1946,1047,1049,1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,60,88,209,213,215,218 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Зобов»язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_3 10000 доларів США згідно умов договору позики.
Вразі неповернення боргу в сумі 10000 доларів США, стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 зазначену суму грошових коштів в гривнях відповідно до офіційного курсу валют встановленого Національним Банком України.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 1500 гривень заподіяної моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_3 понесені судові витрати по справі, а саме за сплату судового збору 800 гривень та 120 гривень за сплату за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді, а всього стягнути 920 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження заочного рішення може бути подана протягом 10 днів з моменту ознайомлення з рішенням суду сторонами.
Заява про апеляційне оскарження або апеляційна скарга може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження рішення до апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці.
Суддя Богдан С.І.