Справа № 609/402/21
3/609/183/2021
08 квітня 2021 року Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Відділення поліції № 1 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: с. Боложівка, Шумського району, Тернопільської області, паспорт громадянина України НОМЕР_1 вид.10.04.2019р. орган видачі 6128, РНОКПП НОМЕР_2 , пенсіонер по інвалідності 3 групи, раніше притягалася до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП постановою суду від 23.02.2021р.
за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 519533 від 26 лютого 2021 року вбачається, що гр. ОСОБА_1 24.01.2021 року близько 10 год. 00 хв. ухилялася від виконання своїх батьківських обов'язків відносно неповнолітнього ОСОБА_2 , 2009 р.н., внаслідок чого останній вчинив дрібне хуліганство відносно ОСОБА_3 , на адресу якого висловлювався незензурними словами та штовхався в приміщенні Боложівської ЗОШ, тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 519534 від 26 лютого 2021 року вбачається, що гр. ОСОБА_1 24.01.2021 року близько 11 год. 00 хв. ухилялася від виконання своїх батьківських обов'язків відносно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , 2009 р.н., внаслідок чого останній вчинив дрібне хуліганство відносно ОСОБА_4 , а саме, висловлювався на адресу незензурними словами, вдарив кулаком в область носа, на території Боложівської ЗОШ 1-2ст., тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 повідомила, що 24 січня 2021 року вона не вчиняла описаного в протоколі правопорушення, події відбувались 24 лютого 2021 року.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вимогами ч.1 ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Частина 2 статті 184 КУПАП встановлює адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, вчинене повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що у них відсутні будь-які відомості, на підставі яких можна зробити висновок про те, що ОСОБА_1 24 січня 2021 року в період часу з 10 по 11 годину вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 184 КУпАП, оскільки, як слідує з рапортів працівників поліції, письмових пояснень неповнолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , директора та вчителів Боложівської ЗОШ ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , дана подія, яка описана в протоколах про адміністративні правопорушення, відбувалась 24 лютого 2021 року.
Будь-яких інших доказів до матеріалів справи працівниками поліції не долучено.
Протокол же про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими доказами, не є вичерпним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, не являє собою імперативного факту доведеності вини, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих, не спростованих презумпцій факту.
У відповідності до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Pociї»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18 січня 1978 року та «Коробов проти України» від 21 жовтня 2011 року, Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Судом встановлено, що обставини відображені у протоколах не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Протоколи складено за відсутності належних, достовірних та достатніх доказів про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.184 КУпАП .
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.
Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Крім цього, згідно ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
За таких обставин справи суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 184 КУпАП, ч. 2 ст. 184 КУпАП матеріалами справи не доведена, а тому провадження у справах відносно неї підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю в її діях складу такого правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 8, 36, 184, 247, 283, 284 КУпАП, суд,-
Об'єднати справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 184 КУпАП (судова справа № 609/402/21; провадження №3/609/183/2021) та справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 184 КУпАП (судова справа №609/403/21; провадження №3/609/184/2021) в одне провадження, присвоївши об'єднаним справам номер №609/402/21 (провадження № 3/609/183/2021).
Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 184 КУпАП та ч. 2 ст. 184 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: О. М. Катерняк