02.04.2021 Справа №607/4774/21
Провадження 1-кс/607/1630/2021
м.Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.12.2018 у справі №607/25275/18,
До слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області звернувся ОСОБА_3 із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.12.2018 у справі №607/25275/18 у кримінальному провадженні №12018210010002338 від 14.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, на транспортний засіб марки «Citroen Berlingo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 2006 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 .
Клопотання ОСОБА_3 мотивовано тим, що кримінальне провадження №12018210010002338 від 14.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України в рамках якого було накладено арешт на транспортний засіб, постановою слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 від 06.05.2020 було закрито, у зв'язку із чим необхідності у подальшому арешті та зберіганні транспортного засобу на території спеціального майданчика немає. Крім того, ОСОБА_3 у поданому клопотанні вказав на відсутність потреби у подальшому застосуванні арешту як заходу забезпечення кримінального провадження, оскільки такий суперечить положенням ст.41 Конституції України та ст.16 КПК України щодо непорушності права власності.
В судове засідання ОСОБА_3 не з'явився, подав до суду заяву про розгляд поданого ним клопотання без його участі у зв'язку із хворобою, в якій підтримав доводи клопотання, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду клопотання, особа, за клопотанням якої було арештовано майно, в судове засідання не з'явилася, клопотань та заперечень не подавала.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється, оскільки в судове засідання не прибули всі особи, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно зі ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Арешт майна, відповідно до п.7 ч.2 ст.131 КПК України, є заходом забезпечення кримінального провадження і застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Частиною ч.2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 132 КПК України, доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.
При вирішенні питання про подальше застосування заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судової процедури для забезпечення гарантій дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Відповідно до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.12.2018 у кримінальному провадженні №12018210010002338 від 14.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, накладено арешт на транспортний засіб марки «Citroen Berlingo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 2006 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 , з метою збереження речового доказу.
Відповідно до долученої до клопотання копії свідоцтва серії НОМЕР_3 від 11.07.2018, власником транспортного засобу марки «Citroen Berlingo», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , 2006 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 , являється ОСОБА_3 .
При розгляді клопотання слідчий суддя враховує викладені особою, яка звернулася з клопотанням - ОСОБА_3 доводи, а також те, що постановою слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_4 кримінальне провадження №12018210010002338 від 14.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, закрито у зв'язку із закінченням строку досудового розслідування.
Поряд з цим слідчий суддя враховує і те, що за загальним правилом, визначеним у ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешт майна, допускається тільки у разі коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні слідчого, прокурора та одночасно з цим може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
З огляду на приписи п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання майна, законним володільцем якого він являється, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).
Отже, беручи до уваги, що кримінальне провадження №12018210010002338 від 14.08.2018, в межах якого був накладений арешт, який заявник просить скасувати, було закрито, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність підстав для подальшого арешту транспортного засобу, який належить ОСОБА_3 .
Враховуючи викладене, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що особа, яка звернулась із клопотанням відповідно до вимог ч.1 ст.174 КПК України, довела, що в подальшому застосуванні арешту вказаного майна відпала потреба, в зв'язку з чим вбачається наявність передбачених законом підстав для скасування арешту майна.
За таких обставин, клопотання ОСОБА_3 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.131, 131, 170, 174, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06.12.2018 у справі №607/25275/18 на транспортний засіб марки «Citroen Berlingo», д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 є ОСОБА_3 , мешканець АДРЕСА_1 .
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1