Справа №485/401/21
Провадження № 1-в/485/38/21
08 квітня 2021 року м.Снігурівка
Снігурівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника ВК ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка Миколаївської області у режимі відеоконференції подання начальника державної установи "Снігурівська виправна колонія (№5)" ОСОБА_6 про умовно-дострокове звільнення засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка Шаргородського району Вінницької області, українця, громадянина України, до засудження проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
1) 28 травня 2004 року Шаргородським районним судом Вінницької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі;
2) 11 листопада 2004 року Тиврівським районним судом Вінницької області за ст. 297, ч.4 ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі; звільнений 23 червня 2006 року умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 17 днів;
3) 15 лютого 2010 року Суворовським районним судом м. Одеси за ч.2 ст.185, ч.2 ст.263 КК України до 2 років позбавлення волі;
4) 06 травня 2010 року Теофіпольським районним судом Хмельницької області за ч.1 ст.122, ч.1 ст.129, ч. 4 ст. 70 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 29 липня 2011 року умовно-достроково на невідбутий строк 2 місяці 26 днів;
5) 16 вересня 2013 року Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області за ч.2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі,
6) 22 січня 2014 року Тиврівським районним судом Вінницької області за ч.2 ст.185, ч. 4 ст.70 КК України до 2 років позбавлення волі; звільнений 10 червня 2014 року в силу ст. 7 Закону України "Про амністію у 2014 році";
встановив:
ОСОБА_5 засуджений вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 19 липня 2018 року за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі.
Початок строку 23 травня 2018 року, кінець строку 23 липня 2022 року.
З 29 грудня 2018 року засуджений відбуває покарання у державній установі "Снігурівська виправна колонія (№ 5)".
Станом на 08 квітня 2021 року відбутий засудженим строк покарання складає 2 роки 10 місяців 15 днів, невідбутий строк покарання складає 1 рік 03 місяці 15 днів.
05 квітня 2021 року адміністрація державної установи "Снігурівська виправна колонія (№ 5)" за погодженням з спостережною комісією Миколаївської райдержадміністрації Миколаївської області звернулася до суду з поданням, в якому просить розглянути питання про умовно-дострокове звільнення засудженого, як такого, що довів своє виправлення сумлінною поведінкою та ставленням до праці.
В судовому засіданні представник установи просив про задоволення подання.
Засуджений подання підтримав.
Прокурор вважав подання таким, що задоволенню не підлягає, посилаючись на те, що засуджений не у повній мірі став на шлях виправлення, раніше неодноразово судимий, попередньо довіри держави не виправдав.
Дослідивши матеріали подання та особової справи засудженого, суд прийшов до наступного.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 81 КК України до осіб, що відбувають покарання у вигляді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання за доведення виправлення сумлінною поведінкою і ставленням до праці після фактичного відбуття засудженим не менше двух третин строку покарання, призначеного судом за корупційний нетяжкий злочин, умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисне кримінальне правопорушення і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисне кримінальне правопорушення, за яке вона засуджена до позбавлення волі.
Таким чином, для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є необхідними дві умови: відбуття певної частини строку покарання та доведеність виправлення засудженого сумлінною поведінкою і ставленням до праці.
Застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є правом, а не обов'язком суду.
Відбутий строк покарання засудженим, станом на 08 квітня 2021 року, складає 2 роки 10 місяців 15 днів,, що є більше, ніж 2/3 строку покарання.
Вирішуючи питання про умовно-дострокове звільнення засудженого, суд враховує поведінку засудженого протягом всього строку відбування покарання.
Так, під час утримання з 31 травня 2018 року в слідчому ізоляторі Вінницької УВП УДПтС України у Вінницькій області № 1, та з 10 вересня 2018 року в ДУ "Стрижавська виправна колонія (№ 81)" Вінницької області засуджений характеризувався посередньо.
Згідно з характеристикою ДУ "Снігурівська виправна колонія (№5)" від 16 березня 2021 року, за час відбування покарання в установі засуджений характеризується позитивно. На виробництві установи не працевлаштований, однак працює кочегаром на котельні установи. За зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці шість разів був заохочений правами начальника установи. Стягнень не має. На даний час дотримується норм, які визначають порядок, умови відбування покарання та розпорядок дня установи. Приймає участь у програмі диференційованого виховного впливу "Правова просвіта", яка позитивно впливає на його виправлення та ресоціалізацію. Періодично читає художню літературу, періодичні видання, відвідує церкву на території установи. На профілактичному обліку не перебуває.
За даними медичної довідки начальника лікарні Снігурівської спеціалізованої туберкульозної лікарні № 5 ОСОБА_7 , засуджений ОСОБА_5 пройшов курс лікування, станом на 15 березня 2021 року стан його здоров"я задовільний. Рішенням лікарсько-консультативної комісії признаний працездатним та може бути працевлаштований за його згодою.
Відповідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами такого виправлення є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Згідно з матеріалами подання та особової справи ОСОБА_5 був засуджений і відбував покарання у виді позбавлення волі за вчинення умисних злочинів, за останнім вироком вчинив умисні тяжкі злочини проти власності, раніше двічі звільнявся умовно-достроково та довіри держави не виправдав, знову вчиняв умисні злочини протягом невідбутої частини покарання та у період непогашеної судимості, що свідчить про його стійку антисоціальну спрямованість та високий рівень криміногенної зараженості.
З матеріалів особової справи не вбачається, що за час відбування покарання засуджений виправився та в повній мірі готовий до самокерованої стійкої правослухняної поведінки.
Наявність заохочень з урахуванням даних про особу засудженого свідчить про те, що він лише стає на шлях виправлення.
Ураховуючи вищевикладене, зважаючи на характер вчинених засудженим злочинів, попередні судимості, реально відбутий та невідбутий термін покарання, поведінку засудженого під час всього періоду відбування покарання, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав стверджувати, що ОСОБА_5 за час відбування покарання остаточно став на шлях виправлення, зміни у особистості засудженого є достатньо позитивними і він повністю готовий до самокерованої правослухняної поведінки, а тому подання є передчасним й задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. ст. 376, 537, 539 КПК України, суд,
постановив:
Подання державної установи "Снігурівська виправна колонія (№5)" про умовно-дострокове звільнення ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена протягом 7 днів з дня її проголошення в Миколаївський апеляційний суд через Снігурівський районний суд Миколаївської області.
Суддя