Справа № 127/22158/20
Провадження № 2-а/127/380/20
"06" квітня 2021 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковбаса Ю.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП у Вінницькій області 1 батальйону 4 роти старшого лейтенанта поліції Курочки Вадима Олександровича, про скасування постанови серії ЕАМ № 3209612 від 29.09.2020, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд, -
Позивач звернувся до суду з позовом до інспектора УПП у Вінницькій області 1 батальйону 4 роти старшого лейтенанта поліції Курочки В.О., про скасування постанови серії ЕАМ № 3209612 від 29.09.2020, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позивач мотивував адміністративний позов наступним.
29 вересня 2020 року, інспектором 4 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Курочкою В.О., було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 3209612, про те, що 29.09.2020, близько 08 год. 58 хв. в м. Вінниця, по вул. Соборна, 22, водій ОСОБА_1 , керуючи т/з марки «VOLKSWAGEN PASSAT» р/н НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив п. 8.4(в) ПДР України за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП.
На думку позивача вищевказана постанова є незаконною, винесеною з порушенням його прав та чинного законодавства України, у відсутність жодного належного доказу та такою, що підлягає скасуванню з огляду на те, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він правопорушення у якому його визнав винним інспектор поліції не здійснював та ПДР України не порушував.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку, визначеному ч. 2 ст. 268 КАС України. Також, з матеріалів адміністративного позову вбачається, що ОСОБА_1 просив розгляд справи провести в спрощеному порядку та без його участі.
Відповідач, в судове засідання не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи без його участі, також просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Крім того, надіслав відзив на адміністративний позов.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. Відповідно до ч.2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд прийшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 29.09.2020 інспектором 4 роти 1 батальйону УПП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Курочка В.О., було винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 3209612, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення положень ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень.
Частиною першою ст. 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.
Згідно п. 1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 8.1 ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.
Згідно п. 8.4 (в) ПДР України, дорожні знаки поділяються на групи: заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.
Відповідно до ПДР України дорожній знак 3.34 "Зупинку заборонено". Забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Судом встановлено, що під час патрулювання на вулиці Соборній, 22, в м. Вінниця інспектором поліції було виявлено автомобіль «VOLKSWAGEN PASSAT» р/н НОМЕР_1 , водій якого ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом здійснив зупинку в межах дії дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено», чим порушив п. 8.4 (в) ПДР України.
Разом із тим, судом встановлено, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено допустимими доказами факту порушення позивачем п. 8.4 (в) ПДР України.
З цих підстав суд приходить до висновку, що відсутні об'єктивні докази підтверджуючи заперечення відповідача.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведено факт вчинення позивачем порушень правил дорожнього руху, оскільки в матеріалах справи відсутні документи та матеріали, які б могли бути визнані судом як докази про вчинення адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви, щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням вищенаведеного, а також те, що відповідачем не надано суду достовірних доказів в підтвердження того, що позивач ОСОБА_1 своїми діями порушив ПДР України, тому суд вважає, що позов є обґрунтований та підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 33, 122, 293 КУпАП, ст. ст. 5, 6, 19, 77, 90, 159, 241-246, 268-272, 286, 293 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАМ № 3209612 від 29.09.2020, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити, зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя