08 квітня 2021 року
Київ
справа №420/6019/19
адміністративне провадження №К/9901/33248/20
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Берназюка Я.О., перевіривши клопотання представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката Дробінової Інги Валеріївни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в адміністративній справі № 420/6019/19 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Фонду державного майна України, треті особи - Державне багатопрофільне підприємство «Урожай», регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, Департамент міського господарства Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Верховного Суду від 25 березня 2021 року призначено розгляд адміністративної справи № 420/6019/19 у відкритому судовому засіданні колегією у складі трьох суддів на 13 квітня 2021 року о 14 годині 30 хвилин.
7 квітня 2021 року на електронну пошту Верховного Суду надійшло клопотання адвоката Дробінової Інги Валеріївни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в адміністративній справі № 420/6019/19.
Вирішуючи це клопотання колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом.
Відповідно до частини першої статті 195 КАС учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Відповідно до частини другої статті 195 КАС учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Відповідно до частини четвертої статті 195 КАС (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)») під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
На виконання цього Закону та відповідно до пункту 10 частини першої статті 152, частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус судів» Державна судова адміністрація України наказом від 8 квітня 2020 року № 169 затвердила Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду (далі - Порядок, зі змінами, внесеними наказом Державної судової адміністрації України від 23 квітня 2020 року № 196).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись з використанням власного електронного підпису в Системі та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам.
Згідно пункту 2 розділу І Порядку учасники судового процесу беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі, у порядку, встановленому процесуальним законодавством.
За пунктами 3-5 розділу ІІІ Порядку учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, зразок якої наведено в додатку 2 до цього Порядку, не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
У заяві учасник справи обов'язково зазначає: назву суду; номер судової справи; дату та час судового засідання, в якому учасник бажає взяти участь в режимі відеоконференції; своє прізвище, ім'я та по-батькові; свій статус в судовій справі; електронну адресу, яка використана їм для реєстрації в Системі; номер телефону для зв'язку із судом.
Копія заяви в той самий строк надсилається учасником, що подав заяву, іншим учасникам справи.
Заява подається до суду та надсилається іншим учасникам справи в порядку, визначеному процесуальним законодавством, дозволеними засобами зв'язку.
Під час перевірки поданого заявником клопотання встановлено, що останнє подано до Верховного Суду через електронну пошту без використання системи «Електронний суд».
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
За вимогами частини другої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Згідно частин сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини десятої статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
На підставі наказу Державної судової адміністрації від 1 червня 2020 року № 247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію систем «Електронний суд» та «Електронний кабінет»» з 1 червня 2020 року у Касаційному адміністративному суді запроваджено в дослідну експлуатацію систему «Електронний суд», під час якої Касаційному адміністративному суду та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції в частині функціонування даних підсистем.
Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Обмеження, що пов'язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
При цьому, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
З матеріалів поданого ОСОБА_8 клопотання вбачається, що його формування у підсистемі «Електронний суд» не здійснено і докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на цей позов, із використанням підсистеми «Електронний суд», відсутні, що свідчить про використання заявником не передбаченого чинним процесуальним законодавством способу подання до Верховного Суду заяви, клопотання.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Оскільки заява подана на електронну пошту Верховного Суду без доказів сформування указаного процесуального документа у підсистемі «Електронний суд» через Електронний кабінет, вона не може вважатися підписаною у встановленому законом порядку, тому не приймається до розгляду і повертається особі, яка її подала.
Аналогічна позиція стосовно необхідності повернення Верховним Судом без розгляду заяв, клопотань з огляду на його подання засобами електронної пошти без використання підсистеми «Електронний суд», висловлена, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20 та Верховним Судом в ухвалах від 12 лютого 2021 року у справі № 640/11479/20, від 21 березня 2021 року у справі № 9901/83/21, від 6 квітня 2021 року у справі № 2а-4477/09/2670 та постановах від 21 січня 2021 року у справі № 823/653/17, від 25 березня 2021 року у справі № 607/2627/20.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про те, що клопотання ОСОБА_8 слід повернути заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 44, 166, 167, 195, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Клопотання представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - адвоката Дробінової Інги Валеріївни про проведення судового засідання в режимі відеоконференції в адміністративній справі № 420/6019/19 повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк