08 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 320/5975/20
адміністративне провадження № К/9901/11494/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року в справі №320/5975/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ставищенське ВП Сквирського ВП ГУНП в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області №368 від 11.06.2020 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області №171 о/с від 19.06.2020, яким капітана ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію»; поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого інспектора з режиму секретності Ставищенського ВП Сквирського ВП ГУНП в Київській області; стягнення з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25.06.2020 по день прийняття судового рішення з розрахунку 370,13 грн. за кожен робочий день вимушеного прогулу.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області №368 від 11.06.2020 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Київській області №171 о/с від 19.06.2020, яким капітана ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Поновлено ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого інспектора з режиму секретності Ставищенського відділення поліції Сквирського відділу поліції з 25.06.2020. Стягнено з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 25.06.2020 по 21.10.2020 в розмірі 43675,34 грн., з вирахуванням обов'язкових податків та зборів. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області задоволено частково. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року змінено. Доповнено резолютивну частину рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року абзацом наступного змісту: «Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Київській області (адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15, ЄДРПОУ 40108616) на користь ОСОБА_1 , судовий збір за подання позовної заяви до суду першої інстанції, у розмірі 840 (вісімсот сорока) гривень 80 копійок.». В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, Головним управлінням Національної поліції в Київській області подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 02 квітня 2021 року.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню рішення, зокрема судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду даної справи є визнання протиправними та скасування наказів щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції; поновлення на службі в поліції; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що капітан поліції ОСОБА_1 проходила службу на посаді старшого інспектора з режиму секретності Ставищенського ВП Сквирського ВП.
Отже, виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» не встановлено.
Оскаржуючи судові рішення, прийняті у справі незначної складності, відповідачем у касаційній скарзі не наведено наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Інші, наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судові рішення, постановлені у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовча практика, що склалася з приводу спорів цієї категорії, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ставищенське ВП Сквирського ВП ГУНП в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, як у справі незначної складності, не підлягають касаційному оскарженню.
Суд ураховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) в ухвалі від 09 жовтня 2018 року, щодо неприйнятності заяви у справі "Азюковська проти України" (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалася відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, ЄСПЛ указав, що застосування критерію малозначності у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені у справі, яка процесуальним законом віднесена до категорії справ незначної складності, а з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не наведено наявності передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2021 року в справі №320/5975/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Ставищенське ВП Сквирського ВП ГУНП в Київській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О. В. Калашнікова