08 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 520/6545/2020
адміністративне провадження № К/9901/11601/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №520/6545/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказів,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд: визнати неправомірним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №284 «Про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейського Шевченківського відділення поліції Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області від 23.04.2020 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади начальника СРПП Шевченківського відділення поліції Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у невиконанні п.5, п.6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області №109 о/с від 12.05.2020 року про переміщення капітана поліції ОСОБА_1 на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції поліції Балаклійського відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади начальника сектору реагування патрульної поліції №3 Шевченківського відділення поліції Куп'янського відділу поліції ГУ НП в Харківській області; поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції Шевченківського відділення поліції Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду 23 липня 2020 року стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, будинок 5, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 40108599) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 8400 (вісім тисяч чотириста) грн. 00 коп.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року та додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року по справі № 520/6545/2020 залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, відповідачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 02 квітня 2021 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
У свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема справи у спорах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що предмет розгляду даної справи стосується визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області про застосування дисциплінарних стягнень до поліцейського Шевченківського відділення поліції Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області від 23.04.2020 року про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади начальника СРПП Шевченківського відділення поліції Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_1 за вчинення дисциплінарного проступку; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області про переміщення капітана поліції ОСОБА_1 на посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції поліції Балаклійського відділу поліції ГУНП в Харківській області; поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді начальника сектору реагування патрульної поліції Шевченківського відділення поліції Куп'янського відділу поліції ГУНП в Харківській області.
Виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями статті 50 Закону України "Про запобігання корупції" не встановлено.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, Харківський окружний адміністративний суд розгляд справи проводив за правилами спрощеного позовного провадження.
Поруч з цим, скаржник зазначає, що дана справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.
Разом з цим, оцінюючи зазначені відповідачем в касаційній скарзі мотиви та доводи, Верховний Суд виходить із того, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.
Верховний Суд зауважує, що оцінка судом «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Доводи скаржника в касаційній скарзі стосуються встановлення фактичних обставин справи та переоцінки доказів у ній, між тим як відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування розумної передбачуваності судового рішення.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; "Гомес де ла Торре проти Іспанії" ("Brualla Gomes de la Torre v. Spain") від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95).
На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 328, 333 КАС України, Суд
У відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 року, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23 липня 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі №520/6545/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про скасування наказів відмовити.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О.В. Калашнікова