08 квітня 2021 року
Київ
справа №480/3179/19
адміністративне провадження №К/9901/18598/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів Калашнікової О.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації про ухвалення додаткового рішення в справі №480/3179/19 за позовом Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,
Постановою Верховного Суду від 21 січня 2021 року касаційну скаргу Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації задоволено. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2020 року в справі №480/3179/19 скасовано. Ухвалено в справі №480/3179/19 нову постанову, якою позов Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку задоволено. Визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України від 1 серпня 2019 року №330 про результати моніторингу закупівлі (ID: UA-2019-05-31-000360-a).
4 лютого 2021 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в цій справі, в якій він просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України на користь Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації витрати на судовий збір, сплачений при зверненні до судів.
У запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №480/3179/19 відповідач зазначив, що оскільки позивач у цій справі є суб'єктом владних повноважень та розгляд заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі не потребував залучення свідків та проведення експертизи, розподіл судових витрат (судового збору) в разі задоволення позову відповідно до положень статті 139 КАС України судом не здійснюється.
Тому відповідач просить відмовити в повному обсязі в задоволенні заяви Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації про ухвалення додаткового рішення в цій справі.
2 березня 2021 матеріали адміністративної справи №480/3179/19 надійшли на адресу Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 7 квітня 2021 року розгляд заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Вирішуючи порушені в заявленому клопотанні про ухвалення додаткового рішення питання, суд дійшов таких висновків.
Згідно з підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 356 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у постанові суду касаційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
За правилами частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, оскільки суд в постанові від 21 січня 2021 року питання про розподіл судових витрат не вирішував, то таке питання належить вирішити за заявою Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
В суді першої інстанції позивачем (юридична особа) заявлено одну вимогу немайнового характеру - про визнання протиправним та скасування висновку відповідача.
Ураховуючи положення пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» судовий збір за подання позову у цій справі підлягав сплаті у розмірі 1921 грн, за подання апеляційної скарги - 2881,50 грн (1921х150%), за подання касаційної скарги - 3842 грн (1921х200%).
Суд касаційної інстанції скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі та ухвалив нову постанову, якою задовольнив позов, визнавши протиправним та скасувавши спірний висновок органу державного фінансового контролю.
За правилами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи підтверджено, що за подання позову, апеляційної та касаційної скарг позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1921 грн (платіжне доручення №296 від 9 серпня 2019 року), 2881,50 грн (платіжне доручення №434 від 11 грудня 2019 року) та 3842,00 грн (платіжне доручення №178 від 13 липня 2020 року) відповідно.
З огляду на те, що Верховним Судом задоволено позовні вимоги Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації, то сплачений судовий збір у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій підлягає поверненню, у розмірі, який підлягав сплаті.
Аргументи відповідача про те, що позивач у цій справі є суб'єктом владних повноважень, а тому розподіл судових витрат (судового збору) в разі задоволення позову відповідно до положень статті 139 КАС України судом не здійснюється, є безпідставними.
Необхідно зазначити, що такі доводи відповідача є помилковими, оскільки Департамент капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації звернувся з позовом у цій справі не як суб'єкт владних повноважень на виконання покладених на нього функцій (завдань), а як юридична особа публічного права, а тому розподіл понесених позивачем у цій справі судових витрат слід здійснювати в загальному порядку.
Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом в постанові від 28 листопада 2018 року (справа №812/246/18) і підстави для відступлення від нього відсутні.
Таким чином, ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивача та ухвалення додаткової постанови в справі №480/3179/19 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України судового збору, сплаченого за подання позову, апеляційної та касаційної скарг у сумі 8644,50 (1921+2881,50+3842) грн.
Керуючись статтями 132, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
постановив:
Заяву Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації про ухвалення додаткового рішення в справі №480/3179/19 задовольнити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (04070, місто Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4, код ЄДРПОУ 40165856) на користь Департаменту капітального будівництва Сумської обласної державної адміністрації (40030, місто Суми, вул. Шишкарівська, 9, код ЄДРПОУ 04014045) суму сплаченого судового збору в розмірі 8644 (вісім тисяч шістсот сорок чотири) гривні 50 копійок.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіМ.В. Білак О.В. Калашнікова Н.М. Мартинюк