08 квітня 2021 року
Київ
справа №1140/2618/18
адміністративне провадження №К/9901/11617/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Фільштейном Володимиром Леонідовичем на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі №1140/2618/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області про визнання наказу про звільнення незаконним, скасування наказу, поновлення на роботі,
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ №1356 від 31.07.2018 р.;
- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №371 о/с від 16.08.2018 р. "По особовому складу", яким ОСОБА_1 , звільнено зі служби в поліції з 17 серпня 2018 р.;
- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області №377 о/с від 20.08.2018 р. "По особовому складу", яким внесено зміни до пункту наказу від 16.08.2018 р. №371 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції України;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області виплатити ОСОБА_1 грошове утримання за час вимушеного прогулу.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 лютого 2020 року частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 . Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 травня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись із прийнятими рішеннями, позивачем подано касаційну скаргу, яка надійшла до суду касаційної інстанції 02 квітня 2021 року.
Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України.
Пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Так, зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник підставою касаційного оскарження зазначає пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
В обгрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає про неврахування висновків колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 26 лютого 2020 року, тобто, у постанові по даній справі, яку було направлено на новий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Відповідно до частини 5 статті 353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
Проте, неврахування таких висновків судами не може вважатись підставою касаційного оскарження відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Водночас, інших постанов Верховного Суду з обґрунтуванням того, в чому полягає подібність правовідносин, та які саме норми права застосовані у рішеннях суду апеляційної інстанції по іншому скаржником не зазначено.
При цьому, варто зауважити, що недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
З огляду на викладене, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржнику необхідно вказати постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні з обґрунтуванням того, в чому полягає подібність правовідносин, та які саме норми права застосовані у рішеннях суду апеляційної інстанції по-іншому.
Водночас, зі змісту касаційної скарги вбачається, що скаржник підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів під час застосування відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Верховний Суд наголошує заявнику, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, треба зазначати щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це посилатися.
Верховний Суд не має самостійно визначати підставу для касаційного оскарження судових рішень, а таку підставу має вказувати заявник касаційної скарги з одночасним наведенням підстави касаційного оскарження з огляду на обставини справи та висновки судів попередніх інстанцій.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги (заяви про уточнення касаційної скарги) із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) та викладенням відповідних обґрунтувань, із наданням її копії відповідно до кількості учасників справи.
На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Фільштейном Володимиром Леонідовичем на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року у справі №1140/2618/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області про визнання наказу про звільнення незаконним, скасування наказу, поновлення на роботі залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. А. Губська
Судді М. В. Білак
О. В. Калашнікова