Постанова від 07.04.2021 по справі 560/2271/20

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/2271/20

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

07 квітня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

в квітні 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (відповідача), у якому просив зобов'язати відповідача при обчислені пенсії зарахувати на пільгових умовах із розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців стаж роботи у період з 18.10.1982 по 29.09.1985 в районах Крайньої Півночі та повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 27.02.2020.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 26.10.2020 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що наявність у трудовій книжці позивача записів про прийняття та звільнення його з роботи, які підтверджуються відомостями архівної довідки, є належним доказом перебування позивача у вказаний період у трудових відносинах з роботодавцем навіть за відсутності окремого письмового трудового договору.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що періоди роботи в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, з 1 березня 1960 року до 1 січня 1991 року зараховуються в стаж роботи в півторакратному розмірі при умові укладання трудового договору, в якому повинно бути зазначено, що на працівника поширювались пільги, передбачені п.5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960.

Згідно записів трудової книжки позивач з 18.10.1982 по 07.06.1993 працював на посаді водія у Сургутській транспортній конторі тресту "Запсибенергобуд". Період роботи в транспортній конторі з 30.09.1985 по 31.12.1990 (5 років 3 місяці 2 дні) зарахований до страхового стажу в півторакратному розмірі (як 7 років 10 місяців 18 днів) згідно з довідки від 04.02.2020 року №С-214, виданої управлінням документаційного та інформаційного забезпечення муніципального утворення міського округу міста Сургут.

Також зазначає, що в архівній довідці міститься інформація про те, що в особовій картці ф. Т-2 наявні відомості про договори: "договір укладений по 30.09.1985/88р./89р./90р./91р./92 р./93...". Дублікати строкових договорів на зберігання не надходили, відомості про укладення строкових трудових договорів в наказах відділу кадрів відсутні. Оскільки зазначена архівна довідка не містить дати, з якої позивачем укладений трудовий договір, тому правові підстави зарахувати період роботи позивача з 18.10.1982 по 29.09.1985 до стажу роботи в пільговому обчисленні відсутні. Відсутня також інформація щодо заключення трудових договорів і в трудовій книжці. Враховуючи викладене, страховий стаж позивача становить 25 років 9 місяців 16 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV. Право на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону 1058-ІV позивач набуде при досягненні 63-річного віку, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно з законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV.

Рішенням від 06.03.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком згідно з статтею 26 Закон №1058-ІV у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу, про що повідомило листом №2200-0301-8/10245 від 18.03.2020. У вказаному листі відповідач зазначає, що період роботи в транспортній конторі з 30.09.1985 по 31.12.1990 (5 років 3 місяці 2 дні) зарахований до страхового стажу в півторакратному розмірі (як 7 років 10 місяців 18 днів) згідно з довідки від 04.02.2020 №С-214, виданої управлінням з документаційного та інформаційного забезпечення муніципального утворення міського округу міста Сургут. Період роботи з 18.10.1982 по 29.09.1985 немає можливості зарахувати в пільговому обчисленні, оскільки відсутня дата з якої укладено трудовий договір.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб'єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, статтею 62 закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг передбачене статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV).

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-I період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 "Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі".

Підпунктом "д" пункту 5 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 року "Про упорядкування пільг для осіб, що працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану - два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.

Відповідно до статті 3 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.1967 № 1908-VII "Про розширення пільг на осіб, що працюють у районах Крайньої Півночі і у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", скорочено тривалість трудового договору, що дає право на отримання пільг, передбачених статтею 5 Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960, з п'яти до трьох років та передбачено надання зазначених пільг особам, які прибули в ці райони і місцевості з власної ініціативи, за умови укладення ними трудових договорів на строк три роки, а на островах Північного Льодовитого океану два роки.

Згідно з пунктом 3 постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.1960 року № 148 "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі" зазначено, що працівникам, які користуються в даний час пільгами, кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, після 01.03.1960 року зараховувати за один рік і шість місяців роботи при обрахуванні стажу для отримання пенсії за віком і по інвалідності.

Приписами пункту 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії.

Відповідно до абзац першого підпункту 2 пункту 2.1 Порядку до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637.

Підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку №637).

При цьому, підпункт 2 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген надаються договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на які розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року "Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі", визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.

Як встановлено судом першої інстанції, що згідно з відомостями трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 30.06.1977, позивач у період з 18.10.1982 по 07.06.1993 працював на посаді водія у Сургутській транспортній конторі тресту "Запсибенергобуд".

Також, відомості про роботу позивача у вказаний період на території районів Крайньої Півночі також підтверджуються архівною довідкою від 04.02.2020 року № С-214, виданою управлінням документаційного та інформаційного забезпечення муніципального утворення міського округу міста Сургут.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові від 06.11.1992 № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" Пленум Верховного Суду України зазначив, що згідно зі статтею 24 Кодексу законів про працю України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника підприємства, установи, організації чи уповноваженого ним органу. Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника чи уповноваженого ним органу.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, наявність у трудовій книжці позивача записів про прийняття та звільнення його з роботи, які підтверджуються відомостями архівної довідки, є належним доказом перебування позивача у вказаний період у трудових відносинах з роботодавцем навіть за відсутності окремого письмового трудового договору.

Верховний Суд у постановах від 17 травня 2019 року по справі №644/2182/17, від 31 липня 2019 року по справі №287/15/17-а, від 07 червня 2018 року по справі №173/637/17 щодо аналогічних правовідносин зробив правовий висновок про те, що для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, можуть бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи особи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх обов'язкова сукупність. Крім того, словосполучення "за умови укладення ними трудових договорів" не є тотожним і не відповідає поняттю вимоги про наявність трудових договорів, укладених у письмовій формі, якої законодавство не містить.

Крім того, словосполучення "за умови укладення ними трудових договорів" не є тотожним і не відповідає поняттю вимоги про наявність трудових договорів, укладених у письмовій формі, якої законодавство не містить.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що дії відповідача щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу, який враховується при призначенні, виплаті та перерахунку пенсії періоду роботи в районах Крайньої Півночі у пільговому обчислені рік роботи як один рік і шість місяців з 18.10.1982 по 29.09.1985, у зв'язку із відсутністю інформації щодо заключення трудових договорів, є протиправними.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 590/871/17, від 07 червня 2018 року у справі № 173/637/17, від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справі № 554/1723/17, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а, від 10 січня 2019 року у справі № 352/1612/15-а.

Також, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо виходу за межі позовних вимог та визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 06.03.2020 №222030006604 про відмову ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного стажу роботи, передбаченого статтею 26 закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу, що враховується при призначенні, виплаті та перерахунку пенсії періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 18.10.1982 по 29.09.1985 у пільговому обчисленні рік роботи як один рік і шість місяців, та повторно розглянути заяву позивача від 27.02.2020 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах з прийняттям рішення у відповідності до норм чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права судом першої інстанції апеляційна скарга не містить.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.

Попередній документ
96111624
Наступний документ
96111626
Інформація про рішення:
№ рішення: 96111625
№ справи: 560/2271/20
Дата рішення: 07.04.2021
Дата публікації: 12.04.2021
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Сьомий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (24.05.2021)
Дата надходження: 11.05.2021
Предмет позову: про зобов'язання вчинити дії