Справа № 560/1929/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
07 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, та зобов'язати відповідача зарахувати періоди роботи позивача до пільгового стажу за Списком №2, та призначити пенсію з моменту звернення, а саме з 28 лютого 2020 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року позов задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №222430001407 від 06.03.2020, про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 на посаді електрозварювальника з 24.07.1981 по 11.04.1982, з 11.12.1984 по 08.06.1990, з 08.06.1990 по 30.04.1991, з 02.10.1991 по 11.11.1991, та з 12.11.1991 по 21.08.1992 до пільгового стажу за Списком №2, та призначити йому пенсію на пільгових умовах з 28 лютого 2020 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову. В апеляційній скарзі апелянт вказав на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвели, на його думку, до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, 28.02.2020 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Рішенням від 06.03.2020 року за №222430001407 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відмовило позивачу в призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком №2, про що повідомлено листом від 18.03.2020 року.
Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах орган Пенсійного фонду вказав, ОСОБА_1 звернувся до головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 до якої надав: трудову книжку від 24.07.1981 року серії НОМЕР_1 ; архівну довідку від 23.04.2019 року №04-01-126/2019 видану архівним відділом виконавчого комітету Нетішинської міської ради про роботу ОСОБА_1 у Хмельницькому будівельно-монтажному управлінні тресту "Південенергомонтаж" за період з 11.12.1984 року по 08.06.1990 року; архівну довідку від 23.04.2019 року №04-01-127/2019 видану архівним відділом виконавчого комітету Нетішинської міської ради про роботу ОСОБА_1 у малому підприємстві "Металіст" за період з 12.11.1991 року по 27.09.1993 року; довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 09.07.2019 року №032/169 видану науково-виробничим об'єднанням "Інтеграл" про роботу ОСОБА_1 у науково-виробничому об'єднання "Інтеграл" за періоди з 08.06.1990 року по 30.04.1991 року та з 02.10.1991 року по 11.11.1991 року; довідку уточнюючу пільговий характер робіт від 25.02.2020 року № 5 видану ТОВ "Будівельно-монтажному управлінні № 7 УБ ХАЕС" за період роботи з 29.09.2005 року по 17.09.2007 року; виписку з наказу про результати атестації робочих місць від 29.12.2003 року №73, проведеної у ТОВ "БМУ-7 управління будівництва ХАЕС". Розглянувши подані документи, враховуючи довідку, уточнюючу пільговий характер роботи від 25.02.2020 року №5, видану ТОВ "Будівельно-монтажне управління №7 УБ ХАЕС", наказ про результати атестації робочих місць від 29.12.2003 року № 73, проведеної у ТОВ "БМУ-7 управління будівництва ХАЕС" Головне управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області врахувало стаж роботи з 29.09.2005 року по 17.09.2007 року до стажу який дає право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2. Підстави для зарахування до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 11.12.1984 року по 08.06.1990 року на посаді електрозварювальника в ХБМУ тресту "Південьенергомонтаж", згідно з архівної довідки від 23.04.2019 року № 04-01-126/2019 та з 12.11.1991 року по 27.09.1993 року на посаді електрозварювальника в МП "Металіст", згідно з архівної довідки від 23.04.2019 року №04-01.127/2019 відсутні, оскільки якщо підприємство ліквідовано без правонаступників, факт роботи на пільгових умовах підтверджується Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області. Довідки видані архівними установами не можуть бути підставою для призначення пенсії на пільгових умовах. Згідно з наказом В/О "Союзатоменергострой" трест "Південьенергомонтаж" №43 від 06.03.1990 року ліквідовано Хмельницьке будівельно-монтажне управління тресту "Південьенергомонтаж", правонаступником ліквідованого підприємства стало Науково-виробниче об'єднання "Інтеграл", тому довідку уточнюючу пільговий характер робіт має видати НВО "Інтеграл". Крім того, періоди роботи згідно з довідки від 09.07.2019 року №032/169, виданої НВО "Інтеграл", з 08.06.1990 року по 30.04.1991 року, з 02.10.1991 року по 11.11.1991 року на посаді електрозварювальника не зараховані до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки в довідці зроблено посилання на Списки, які не діяли в період роботи ОСОБА_1 (до 01.01.1992 року були чинними Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173). Щодо вимоги зарахувати період роботи з 24.07.1981 року по 11.04.1982 року та кратно відпрацьованому безперервно після навчання періоду, вказує, що позивач не надав документів, уточнюючих пільговий характер роботи в Київському спецуправлінні механізації БМТ-1 комбінат "Київпромбуд". Трудова книжка серії НОМЕР_1 від 24.07.1981 року не є належним підтвердженням роботи ОСОБА_1 за Списком №2, оскільки Порядком №637 передбачено, що для підтвердження стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Оскільки до пільгового стажу не зараховано період роботи з 24.07.1981 року по 11.04.1982 року, тому немає законних підстав для зарахування періоду навчання в ГПТУ №З в м.Здолбунів з 01.09.1980 року по 18.07.1981 року до пільгового стажу. Враховуючи зазначене, страховий стаж згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу становить 29 років 9 місяців 15 днів, стаж роботи що дає право на пільгове пенсійне забезпечення становить 1 рік 11 місяців 19 днів, тому підстави для призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах відсутні.
Не погодившись з рішенням органу Пенсійного фонду №222430001407 від 06.03.2020 року, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що в процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність рішення про відмову у призначенні пенсії, мотивоване відсутністю необхідного стажу.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.
За визначенням пункту 2 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 зазначеного Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Порядок застосування зазначеного Списку №2 визначається «Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.05 року за №383 і зареєстрований в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за №1451/117731.
Згідно з пунктом 3 зазначеного Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.
Міністерство праці та соціальної політики України наказом від 18.11.2005 №383 затвердило Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі також - Порядок №383).
Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.
З огляду на зазначене колегія суддів зазначає, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці за Списком № 2, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Відтак, аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.
Разом з цим, пунктом 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці від 20.06.1974 № 162 та п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, що діяли на період спірних періодів роботи позивача унормовано, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника- прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Відтак, відповідно до трудової книжки позивача від 24.07.1981 року серії НОМЕР_1 , записи за спірні періоди внесені відповідно до вищезазначених інструкцій, засвідчені відповідними печатками підприємств, вказані накази про призначення та звільнення, а дефекти вчинення записів відсутні.
Розділом XXXII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".
Розділом XXXIII "Загальні професії" Списку № 2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №2 10, передбачалися професії "газозварювальник", "електрозварювальник".
Отже, посада, на якій позивач працював у спірні періоди відноситься до посад, що передбачені Списком №2 та дають право на пільгову пенсії. Зазначені обставини відповідач не заперечує.
Таким чином, стаж позивача на посаді за Списком №2 підтверджений належним доказом - трудовою книжкою.
Крім того, на підтвердження необхідного стажу позивач надав архівні довідки видані архівним відділом виконавчого комітету Нетішинської міської ради від 23.04.2019 року № 04-01-126/2019, про роботу у Хмельницькому будівельно-монтажному управлінні тресту "Південенергомонтаж", від 23.04.2019 року № 04-01-127/2019 про роботу у малому підприємстві "Металіст", довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 09.07.2019 року №032/169 видану науково-виробничим об'єднанням "Інтеграл" про роботу у науково-виробничому об'єднання "Інтеграл", та довідку уточнюючу пільговий характер робіт від 25.02.2020 року № 5 видану ТОВ "Будівельно-монтажному управлінні № 7 УБ ХАЕС".
Щодо доводів апелянта про те, що довідки видані архівними установами не можуть бути підставою для призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки у даних установ є правонаступник, а також щодо посилання апелянта на неможливість зарахування періоду роботи у Київському спецуправлінні механізації БМТ-1 комбінат «Київпромбуд» з 24.07.1981 року по 11.04.1982 року та кратно відпрацьованому безперервно після навчання, без надання уточнюючої довідки, колегія суддів вважає такі аргументи безпідставними, оскільки за правилами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а надання таких довідок вимагається в разі відсутності у ній відповідних записів.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідач не спростовує відомості зазначені у цих довідках, а тому підстав для не врахування її не має.
Стосовно доводів апеляційної скарги про дискреційні повноважень пенсійного органу при призначенні, перерахунку та виплаті пенсії, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Така позиція суду згоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №227/3208/16-а.
Крім того колегія суддів зауважує, що статтею 245 КАС України чітко визначено повноваження суду при вирішенні справи, зокрема при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Пунктом 2 частини 2 статті 245 КАС України встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, що передбачено частиною 3 статті 245 КАС України.
А тому, суду апеляційної інстанції є незрозумілим посилання апелянта в апеляційній скарзі на п. 10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», зокрема на те, що п. 10.2 визначено, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.
Стосовно доводів апеляційної скарги про незалучення судом першої інстанції до участі в розгляді справи НВО «Інтеграл», в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Зі змісту викладених норм слідує, що необхідною умовою залучення третіх осіб є той факт, що судове рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки осіб, які не є стороною у справі.
Однак відповідач не довів та не конкретизував, яким чином та на які права, інтереси або обов'язки НВО «Інтеграл» може вплинути рішення у цій адміністративній справі. До того ж останньому відомо про звернення ОСОБА_1 до органів Пенсійного фонду щодо призначення пенсії на пільгових умовах.
Крім того колегія суддів наголошує, що відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.
Враховуючи вищевикладене, на час звернення із заявою до відповідача пільговий стаж для призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах, який відповідач відмовився врахувати, був підтверджений, в першу чергу, записами трудової книжки позивача, а також додатково архівними довідками та довідкою НВО «Інтеграл», які є у справі.
З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що трудова книжка ОСОБА_1 містить всі необхідні та вичерпні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, а тому вимоги відповідача у наданні позивачем додаткових документів у вигляді належним чином оформлених уточнюючих довідок, які підтверджують пільговий стаж роботи, та, відповідно, відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах із зниженням віку за Списком № 2 з мотивів непідтвердження пільгового стажу роботи, є протиправною.
Отже, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.