Справа № 822/1077/18 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
08 квітня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року (ухвала постановлена у м. Хмельницький, дату складання повного тексту ухвали та час її постановлення не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому, викладене у листі № 138/0-12 від 28.02.2018, про відмову позивачу в перерахунку з 28.02.2018 пенсії за вислугу років в розмірі 90 відсотків від сум місячної заробітної плати, зазначених у листі прокуратури Хмельницької області №18-1712-18 від 19.02.2018 без обмеження максимальним розміром на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991, що діяла на час призначення позивачу пенсії у зв'язку із змінами розміру заробітної плати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" якою підвищено посадові оклади працівникам прокуратури, розміри яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» неправомірними;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому здійснити позивачу з 28.02.2018 перерахунок пенсії від сум місячної заробітної плати, зазначених у листі прокуратури Хмельницької області №18-1712-18 від 19.02.2018 без обмеження максимальним розміром на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 05.11.1991, що діяла на час призначення позивачу пенсії, в розмірі 90 відсотків у зв'язку із змінами розміру заробітної плати відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури", якою підвищено посадові оклади працівникам прокуратури, розміри яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року №505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури»;
- виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, перерахувавши її на особистий рахунок позивачу.
2. У обґрунтування позову, позивач зазначив, що є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ від 05.11.1991. Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" №657 від 30.08.2017 підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури, тому звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, однак йому відмовлено у проведені такого перерахунку. Вважає таке рішення відповідача протиправним, тому звернувся до суду з цим позовом.
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року, яке залишено постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2018 року без змін, адміністративний позов залишено без задоволення.
4. У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами в порядку статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій з урахуванням заяви про уточнення вимог, поданої відповідно до частини 1 статті 47 КАС України, просив задовольнити заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами та скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року і ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково, зобов'язавши ГУПФ України в Хмельницькій області провести перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугу років з 13 грудня 2019 року, виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Хмельницької області від 19 лютого 2018 року № 18-1712-18, без обмеження максимальним розміром та здійснити відповідні виплати з урахуванням фактично сплачених сум.
5. У обґрунтування заяви зазначає, що встановлена Конституційним Судом України неконституційність частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для перегляду рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року.
6. Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами, залишено без задоволення.
7. Скаржник, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву задовольнити .
7.1. Скаржник апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що, залишаючи заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами без задоволення, колегія суддів дійшла помилкового висновку про те, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.04.2018, що є предметом перегляду за виключними обставинами, не може вважатись невиконаним в контексті приписів пункту 1 частини 5 статті 361 КАС України, оскільки рішення, що набрало законної сили, не передбачає примусового виконання, позаяк адміністративний позов судом залишено без задоволення.
7.2. Також вказав, що судом першої інстанції не встановлено, що єдиним аргументом відмови у перерахунку позивачу пенсії стало посилання відповідача саме на те, що Кабінетом Міністрів України відповідно до частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014 умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено. Проте Конституційний Суд України вирішив, що частина двадцята статті 86 Закону України „Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ підлягає застосуванню в первинній редакції.
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
8. Судом встановлено, що 27.02.2018 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому з заявою про проведення йому перерахунку пенсії у зв'язку з затвердженням нової схеми посадових окладів працівникам органів прокуратури.
9. Листом від 28.02.2018 №138/0-12 відповідач відмовив позивачу у здійсненні вказаного перерахунку пенсії, в зв'язку з відсутністю на те правових підстав.
10. Не погодившись з такою відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду із згаданим позовом.
11. Суд першої інстанції, залишаючи позов без задоволення, виходив з того, що згідно з частиною 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України. Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" №657 від 30.08.2017, якою підвищено розміри заробітку працівникам прокуратури та яка діє з 06.09.2017, не містить положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих працівників прокуратури. На час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку пенсій працівникам прокуратури визначено не було.
12. З таким рішенням суду погодився апеляційний суд.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
13. Позивач вважає, що визнання Конституційним судом України неконституційним положення закону, яке стало визначальним при ухваленні судами судових рішень, є виключною обставиною у даній адміністративній справі.
14. Відповідач вважає, що рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 на спірні відносини не може вплинути, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
15. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Згідно зі ст.362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.
17. Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
18. Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
19. У силу приписів частини шостої статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
20. Колегія суддів зазначає, що встановлення Конституційним Судом України неконституційності окремого положення закону, застосованого судом при вирішенні справи, надає лише право на перегляд такого судового рішення за виключними обставинами, а не є беззаперечною обставиною за наявності якої суд зобов'язаний ухвалити судове рішення на користь особи, яка звертається із заявою про перегляд судового рішення за виключними обставинами.
21. Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України за конституційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 справа N 3-209/2018(2413/18, 2807/19), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
22. За положеннями статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
23. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
24. Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
25. Конституційним Судом України в рішенні від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 вказано про втрату чинності положеннями Закону N 1697-VII, з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, та установлено наступний порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
26. Таким чином, саме з 13 грудня 2019 року втратили чинність положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, згідно із якими повноваження щодо визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури делеговано Кабінету Міністрів України.
27. Відповідно, саме з 13.12.2019, з дня втрати чинності положеннями частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, підлягає застосуванню частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII в первинній редакції: "Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".
28. Таким чином, положення частини 20 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, які передбачають умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, застосовуються з 13.12.2019, та не поширюють свою дію на правовідносини, які виникли до 12.12.2019 включно.
27. Оскільки, як на час виникнення спірних правовідносин, звернення позивача до суду, прийняття судом першої інстанцій судового рішення, положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року N 1697-VII зі змінами, діяли в прийнятій редакції і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначалися Кабінетом Міністрів України, відсутні підстави вважати рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 виключною обставиною для перегляду рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2018 року у даній справі.
28. Визнання неконституційними певних положень чинного законодавства в подальшому, не може мати наслідком визнання протиправними дій/рішень відповідача, які були вчинені/прийняті до визнання таких норм неконституційними, оскільки відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, а тому він не мав підстав не враховувати чинні на час прийняття відповідного рішення норми законодавства.
29. За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року N 7-р(II)/2019 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення.
30. При цьому колегія зазначає, що наведене не перешкоджає позивачу звернутися до суб'єкта владних повноважень із відповідною заявою про захист його прав на підставі зазначеного Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019.
31. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для перегляду за виключними обставинами та скасування рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.04.2018 року у справі №822/1077/18 та задоволення заяви.
32. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.
33. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
34. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
35. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
36. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
37. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
38. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.