Справа № 826/15538/18
08 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Степанюка А.Г., Чаку Є.В.
За участю секретаря: Кондрат Л.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби геології та надр України про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказу в частині,-
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України про визнання дій та бездіяльності протиправними , зобов'язання вчинити певні дії, скасування наказу в частині.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 листопада 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено частково.
15.02.2021 року ОСОБА_1 подала до Шостого апеляційного адміністративного суду заяву в якій просить поновити строк подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат, пов'язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та ухвалити додаткове рішення яким стягнути з бюджетних асигнувань Державної служби геології та надр України на її користь 41000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи вимоги, викладені у заяві, вважає за можливе розглянути дане питання у порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів , що заява підлягає залишення без розгляду з огляду на наступне.
Згідно з п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частинами 1-4 ст.134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами 1-6 ст.139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
В той же час, відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Колегія суддів звертає увагу на те, що заявником не дотримано вимоги ч.7 ст.139 КАС України, а саме до закінчення судових дебатів у справі заяву про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції в розмірі 41 000 грн зроблено не було.
Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що після подання апеляційної скарги ОСОБА_1 ні в апеляційній скарзі, ні у додаткових поясненнях, що подавались в ході апеляційного розгляду справи, не просила суд вирішити питання судових витрат на правничу допомогу та не заявляла про подання доказів про такі витрати протягом 5 днів після ухвалення судом відповідного судового рішення ( т.4, а.с.1, 157, т.3, а.с170).
Із матеріалів справи вбачається, що представник позивачки ОСОБА_1. - адвокат Янчук А.А. був присутнім в судовому засіданні під час розгляду справи та проголошення судового рішення та 26.10.2020 року отримав копію вступної та резхолютивної частини судового рішення.
Окрім того, 09.11.2020 року ОСОБА_1 особисто отримала виконавчий лист в суді першої інстанції ( т. 4, а.с.177).
Заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу та пакет документів, які свідчать про понесені витрати, ОСОБА_1 подала до суду лише 15.02.2021 року.
Що стосується доводів заявника про поновлення строку на подання доказів, що підтверджують розмір понесених витрат на правничу допомогу, то ст. 139 КАС України не передбачає поновлення строку на подання таких доказів.
Зазначена норма закону чітко визначає, що докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом пяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про відповідну заяву.
Як вже зазначено судом, ОСОБА_1 ні в апеляційній скарзі, ні в подальших письмових заявах взагалі не просила суд стягнути витрати на правничу допомогу та не повідомила про подання доказів після прийняття судом рішення протягом 5 днів.
Отже, враховуючи викладені обставини та наведені норми права, колегія суддів доходить висновку, що заява ОСОБА_1 від 15.02.2021 року про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, які позивачка понесла у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції підлягає залишенню без розгляду.
Нормами ч.3 ст.328 КАС України не передбачено оскарження ухвали суду апеляційної інстанції про залишення без розгляду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 132, 139, 241, 243, 253, 248, 311, 328 КАС України, колегія суддів,-
Заяву ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Степанюк А.Г.
Чаку Є.В.