Справа № 640/24938/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:
Аверкова В.В.
08 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» - Гудзери Тараса Сергійовича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року (розглянута у порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутнря) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» про застосування заходів реагування, -
У грудні 2019 року, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (далі - відповідач), в якому просить суд:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації технічних поверхів та паркінгу житлового будинку Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», який здійснює господарську діяльність: м. Київ, вул. Коперника, 3 в Шевченківському районі м. Києві, шляхом виключення джерела електроживлення (розподільчих електрощитів) та накладення печаток на вхідні двері технічних поверхів та паркінгу житлового будинку;
- обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві;
- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» порушень вимог пожежної та технічної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовими зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення перевірки Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» встановлено порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року адміністративний позов задоволено частково.
Застосовано заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації технічних поверхів та паркінгу житлового будинку Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (код ЄДРПОУ 31025659), який здійснює господарську діяльність: м. Київ, вул. Коперника, 3 в Шевченківському районі м. Києві, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
Контроль за виконанням судового рішення щодо усунення Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною постановою, представником відповідача у справі подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, що 26 вересня 2019 року позивачем видано наказ № 791 «Про проведення позапланових перевірок», відповідно до якого у період з 16 по 22 жовтня 2019 року державним інспекторам доручено провести позапланову перевірку Комунального підприємства з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Коперника, 3, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.
На підставі вказаного наказу № 791 видано посвідчення від 16 жовтня 2019 року № 6222 на проведення позапланової перевірки Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс».
Під час здійснення перевірки встановлено, що Комунальне підприємство з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» експлуатується з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
- п. 4. розділу І, п. 22. розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - не визначено необхідність оснащення 2-ї секції будинку рятувальними пристроями колективного користування, їх тип, кількість та місця розміщення (порушення: п. 9.5 ДБН В.2.2-24:2009 «Проектування висотних житлових і громадських будинків»);
- п. 4. розділу І, п. 22. розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - не влаштовано площадку для рятувальних кабін вертольотів на покрівлі 2-ї секції будинку (порушення: п. 9.4. та п. М. 3 додатку М ДБН В.2.2-24:2009 «Проектування висотних житлових і громадських будинків»;
- п. 4. розділу І, п. 22. розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - не влаштовані площадки для оперативних транспортних засобів, що залучаються для пожежогасіння і рятувальних робіт, які слід передбачати за завданням органів державного пожежного нагляду під час відведення земельної ділянки (порушення: п. М. 2 додатку М ДБН В.2.2-24:2009 «Проектування висотних житлових і громадських будинків»);
- п. 4. розділу І, п. 22. розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - не влаштовано на прилеглій до будинку території, на відстані не більше 500 м, наземної вертолітної площадки для доставки врятованих людей розміром не менше 20 х 20 м. (порушення: п. М. 4 додатку М ДБН В.2.2-24:2009 «Проектування висотних житлових і громадських будинків»);
- п. 4. розділу І, п. 22. розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - у місцях перепаду висот покрівель більше ніж 1 м (2-ї секції житлового будинку) демонтовані зовнішні пожежні драбини типів П1, П2);
- п. 4. розділу І, п. 22. розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - не здійснено влаштування внутрішньоквартирних пожежних кран-комплектів, приєднаних до мережі господарсько-питного водопроводу будинку та обладнаних котушкою з пожежним рукавом завдовжки 15 м, діаметром 19 (або 25,33) мм із розпилювачем, що забезпечує можливість подання води у будь-яку точку квартири з урахуванням струменя води 3 м (порушення: п. 4.27 ДБН В.2.2-15- 2005 «Житлові будинки. Основні положення»);
- п. 4. розділу І, п. 22 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - не підтверджено клас вогнестійкості стінок повітроводів в приміщеннях для зберігання автомобілів;
- п. 4. розділу І, п. 22 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - не виконано відокремлення приміщень для зберігання автомобілів від технічних приміщень та приміщень громадського призначення глухими протипожежними перегородками 1-го типу (порушення: п. 6.45 прим. 1 ДБН В.2.3-15 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів»);
- п. 2. розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - керівником не визначено обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки та не призначено відповідальних за пожежну безпеку;
- п. 8 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - приміщення не забезпечені в повній мірі відповідними знаками безпеки;
- п. 15. розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - з працівниками не проведено інструктажі з питань пожежної безпеки;
- п. 16 розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - посадові особи не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;
- п. 21. розділу ІІ Правил пожежної безпеки України - не надано проектну документацію на здійснення технічного переоснащення, реконструкції приміщень, яка затверджена у встановленому порядку щодо: влаштування на покрівлі 3 секції огородженої зони відпочинку; влаштування на технічному поверсі 2 секції офісу та салону краси; влаштування на технічному поверсі 1 та 3 секції офісних приміщень;
- п. 1.1. розділу ІІІ глави 1 ІІІ Правил пожежної безпеки України - мінімальні протипожежні відстані від житлового будинку до поруч розташованих будівель (житловий будинок, приватний житловий будинок) влаштовані в порушення відповідно до п.1 таблиця 1 додатку 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень»);
- п.п. 1.3., 1.6. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - для забезпечення під'їзду пожежних машин та доступу пожежних автодрабин або автопідйомників до будь якого приміщення житлового будинку не влаштовано кругових проїздів з твердим покриттям шириною не менше 8 м. на відстані 8 м. від стін будинку до внутрішнього краю проїзду та радіусом повороту не менше 18 м., (порушення: п. 9.4. та п. М. 1 додатка М ДБН В.2.2-24:2009 «Проектування висотних житлових і громадських будинків»);
- п.п. 1.3., 1.16. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - дозволена стоянка транспорту на відстані менше 10 м від в'їзних воріт на територію житлового будинку. У зазначених місцях не встановлено (вивішено) відповідні заборонні знаки;
- п. 2.3. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - не надано сертифікати що підтверджують межу вогнестійкості на встановлені двері виходів з технічних поверхів, виходів на покрівлю, складських (підсобних) приміщень, вентиляційних камер, ліфтових, ліфтових холів, а також електрощитових (порушення: п. 2.63. ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»);
- п. 2.3. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - вхідні двері в квартири не виконані з межею вогнестійкості ЕІ 30 (порушення: п. 2.34. ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»;
- п. 2.4. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - інженерні комунікації які проходять через приміщення для зберігання автомобілів не відокремлені глухими будівельними конструкціями 3 межею вогнестійкості не менше ЕІ 45 (порушення: п. 8.2. ДБН В.2.3- 15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів»);
- п. 2.4. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - в технічних приміщеннях паркінгу та технічних поверхах секцій житлового будинку клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормативною межею вогнестійкості або через протипожежні перешкоди виконаний меншим, ніж нормативна межа вогнестійкості цієї огороджувальної конструкції або протипожежної перешкоди;
- п. 2.12. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - на дверях технічних приміщень не вказано місця зберігання ключів;
- п. 2.12. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - допускається використання технічних поверхів не за призначенням (на технічних поверхах розміщено офіси, салон краси, тощо;
- п. 2.23. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - евакуаційні виходи з приміщень громадського призначення не ізольовані від житлової частини будинку (порушення: п. 2.53. ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення»);
- п. 2.23. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - з приміщень для зберігання автомобілів не передбачено два розосереджених виїзди (порушення: п. п. 6.47., 6.23. ДБН В.2.3- 15:2007 «Споруди транспорту. Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів»);
- п. 2.23. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - не передбачено влаштування виходу зі сходової клітки типу Н1(3-ї секції житлового будинку) безпосередньо на прилеглу до будинку територію (порушення: п. 7.3.24 ДБН В. 1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»;
- п. 2.27. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - двері запасного евакуаційного виходу з паркінгу та виходи на зовні із сходових клітин секцій житлового будинку зачинені на ключ та встановлено металеві грати, проте відповідно до ППБУ можуть замикатися лише на внутрішні запори, які відкриваються зсередини без ключа;
- п. 2.33. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - не надано перелік необхідних розрахунків (часу евакуації людей тощо) для 2-ї секції житлового будинку, який визначається в процесі розроблення проектної документації і погоджується з органами державного пожежного нагляду (порушення: п. 9.1 ДБН В.2.2-24:2009 «Проектування висотних житлових і громадських будинків»);
- п. 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - не всі двері незадимлюваної сходової клітки обладнані пристроями для самозачинення (порушення п. 4.9. ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки»;
- п. 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - не всі двері незадимлюваної сходової клітки обладнані склом, що не дає скалок при руйнуванні;
- п. 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - шляхи евакуації (коридори, сходові клітки, проходи) захаращено будівельним сміттям та іншими горючими матеріальними цінностями;
- п. 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - в 2 секції на 24 та 25 поверхах заблокований вихід на незадимлювану сходову клітку шляхом влаштування комори (з однієї сторони замуровано прохід, з іншої встановлено двері);
- п. 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - в коридорах секцій житлового будинку влаштовані вбудовані шафи які зачинені ролетами;
- п. 2.37. розділу ІІІ Правил пожежної безпеки України - заблоковані виходи із сходових кліток типу Н1 безпосередньо на прилеглу до будинку територію (двері не обладнані замками що легко відчиняється з середини, допускається встановлення ґрат на дверях);
- п. 1.7. розділу ІV Правил пожежної безпеки України - в електропроводках вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зон (технічний 20-й поверх 1 секції) відгалужувальні та з'єднувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів;
- п. 1.12. розділу ІV Правил пожежної безпеки України - не надані акти проведення прихованих робіт на прокладання проводів (кабелів) за підвісними стелями;
- п. 1.18. розділу ІV Правил пожежної безпеки України - в паркінгу (теплопункт) та технічних поверхах секцій житлового будинку допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) в технічних приміщеннях;
- п. 1.18. розділу ІV Правил пожежної безпеки України - допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи на технічному поверсі 2-ї секції;
- п. 1.18. розділу ІV Правил пожежної безпеки України - допускається експлуатація електропроводів з пошкодженою ізоляцією в приміщенні вахтера в паркінгу;
- п. 1.20. розділу ІV Правил пожежної безпеки України - не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;
- п. 1.20. розділу ІV Правил пожежної безпеки України - не проведені розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж;
- п. 1.21. розділу ІV Правил пожежної безпеки України - не проведено перевірку захисту будинку від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів;
- п. 1.21. розділу ІV Правил пожежної безпеки України - не надано паспорти блискавкозахисних пристроїв і паспорти заземлювачів пристроїв блискавкозахисту;
- п.п. 1.1., 1.2. розділу V Правил пожежної безпеки України - не надано підтверджуючих документів щодо виведення сигналу від контрольно-приймального приладу системи автоматичної пожежної сигналізації на пульт централізованого пожежного спостереження (порушення: п. 5.8. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);
- п.п. 1.1., 1.4. розділу V Правил пожежної безпеки України - не наданий договір на технічне обслуговування системи пожежогасіння (порушення: п.п. 8.3., 8.4. Додаток Ж. ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»);
- п.п. 1.1., 1.4. розділу V Правил пожежної безпеки України - не наданий договір на технічне обслуговування системи пожежогасіння (порушення: п.п. 8.3., 8.4. Додаток Ж. ДБН В.2.5- 56:2014 «Системи протипожежного захисту»);
- п.п. 1.1., 1.4. розділу V Правил пожежної безпеки України - не наданий договір на технічне обслуговування автоматичної пожежної сигналізації житлового будинку (порушення: п. 7.4., Додаток Ж. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);
- п.п. 1.1., 1.4. розділу V Правил пожежної безпеки України - не наданий договір на технічне обслуговування системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей житлового будинку (порушення: п. 9.9., дод. Ж. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);
- п.п. 1.1., 1.4. розділу V Правил пожежної безпеки України - системи протипожежного захисту житлового будинку, приміщень для зберігання автомобілів знаходяться в непрацездатному стані, а саме: система протидимного захисту, система оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей, автоматична система пожежної сигналізації, автоматична система пожежогасіння (порушення: п.п. 10.9., 9.9., 7.4., 8.3., 8.4., дод. Ж. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);
- п. 1.1., 1.4. розділу V Правил пожежної безпеки України - не надано документи щодо відповідності змонтованих систем протипожежного захисту вимогам проектної документації;
- п.п. 1.1., 1.2. розділу V Правил пожежної безпеки України - не всі приміщення 2-ї секції житлового будинку із постійним та тимчасовим перебуванням людей дообладнано системою оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей 4-го типу (порушення: п. 9.2.9., додаток Б, таб. Б.І., п. 17.1. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»);
- п.п. 1.1., 1.4. розділу V Правил пожежної безпеки України - в 3 секції житлового будинку на технічному (20-му) поверсі відсутній клапан системи димовидалення. ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
- п.п. 2.2. 2 розділу V Правил пожежної безпеки України - пожежні кран-комплекти в паркінгу та секціях житлового будинку не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів, а також важелем для полегшення відкривання вентиля;
- п.п. 2.2. 9 розділу V Правил пожежної безпеки України - пожежні кран-комплекти в паркінгу та секціях житлового будинку не перевірені на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;
- п.п. 2.2. розділу V Правил пожежної безпеки України - пожежні кран-комплекти не мають отворів для провітрювання;
- п.п. 3.6. розділу V Правил пожежної безпеки України - приміщення житлового будинку не забезпечені вогнегасниками згідно з типовими нормами належності;
- п.п. 3.17. розділу V Правил пожежної безпеки України - не проведено технічне обслуговування наявних первинних засобів пожежогасіння (вогнегасників);
- п. 2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України - допускається передача приміщень суб'єктам господарювання в орендне користування без наявності у них поданої та зареєстрованої декларації відповідності матеріально технічної бази суб'єктів господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
- п. 2 ст. 57 Кодексу цивільного захисту України - не проведено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки державним інспектором складено акт щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки від 22 жовтня 2019 року № 813.
З матеріалів справи вбачається, що примірник вказаного акту був скерований директору КП з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» Сергію Бовсуновському та отриманий уповноваженою особою за довіреністю 24 жовтня 2019 року.
Наведені порушення, на думку позивача, не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі, її гасіння та швидкого реагування у разі її виникнення.
Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V (далі по тексту - Закон України № 877-V).
Частиною четвертою статті 4 названого Закону передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами.
Згідно з абзацу 1 частини п'ятої статті 4 Закону України № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відповідно до частини 10 статті 4 Закону України № 877-V посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону передбачено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Частина перша статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
На підставі пункту 22 статті 67 Кодексу Цивільного захисту України державним інспектором проведено фотозйомку, як допоміжний засіб документування правопорушень у сфері техногенної та пожежної безпеки. Копії фотографій наявні в матеріалах справи.
Приписами частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Як вже зазначалося раніше, за результатами проведення позапланової перевірки складено акт щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки від 22 жовтня 2019 року № 813, примірник вказаного акту направлено на адресу Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» та отримано уповноваженою особою.
Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу Цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
У пунктах 1, 2 частини першої, частини другої статті 70 Кодексу Цивільного захисту України закріплено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
У свою чергу, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 (далі по тексту - Правила № 76) визначено, що утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Утримання допоміжних приміщень включає, зокрема технічне обслуговування, обслуговування системи протипожежного водопроводу, пожежогасіння та димовидалення.
У допоміжних приміщеннях жилого будинку повинен забезпечуватися, зокрема належний протипожежний стан.
Пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів, спрямованих на попередження пожеж, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожеж.
Забезпечення пожежної безпеки в жилих будинках покладається на власників цих будинків або на уповноважені ними органи.
Управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору.
Утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Отже, управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, уповноважений здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Разом з тим, законодавством одночасно визначено два різні та самостійні за своєю правовою природою наслідки у разі виявлення порушень при проведенні перевірки суб'єкта господарювання, а саме: винесення припису та/або заборона, зупинення, припинення, обмеження роботи такого суб'єкта.
При цьому, не застосування одного з таких заходів не виключає можливості застосування іншого.
Водночас, з викладених правових норм вбачається, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов'язку у підконтрольного суб'єкта, зупинення експлуатації приміщень якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні.
З матеріалів справи вбачається, що наказом Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» від 17 листопада 2016 року № 00097/0/8-16 житловий будинок секції № 1, № 2 з об'єктами соціально-побутового призначення по вул. Коперника, 7 у Шевченківському районі м. Києва було передано на обслуговування і експлуатацію Комунальному підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (Т.1 а.с.76).
Позивач прийняв вказаний будинок на обслуговування на підставі вказаного наказу
У вказаному наказі адресою будинку є: вул. Коперника, 7, у Шевченківському районі м. Києва. Проте, розпорядженням Шевченківської районної в м. Києві Державної адміністрації від 25 листопада 2016 року (Т.1, а.с.77), будинку присвоєна поштова адреса: вул. Коперника, 3, у Шевченківському районі м. Києва.
Отже, суд звертає увагу на те, що саме на КП «Житло-Сервіс» як балансоутримувача житлового будинку з прилеглим до нього паркінгом за адресою: м. Київ, вул. Коперника, 3 покладено обов'язок забезпечувати дотримання відповідних норм пожежної і техногенної безпеки.
При цьому, доводи представника відповідача про те, що КП «Житло-Сервіс» є балансоутримувачем, а такий обов'язок, на його думку, покладено на співвласників парко-місць, не ґрунтуються на нормах законодавства та до уваги судом не приймаються.
У контексті даного питання суд також відзначає, що на момент розгляду даної справи виявлені позивачем порушення усунуті не були.
У свою чергу, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року по справі № 823/589/16.
Так, у відповідності до пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечним чинником є складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень, є заходом, направленим на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Колегія суддів звертає увагу сторін, що поняття «загроза життю та/або здоров'ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем порушені вимоги законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, що підтверджується вищезазначеними актами, та не спростовано відповідачем в процесі розгляду справи.
Також колегія суддів не бере до уваги доводи відповідача відносно того, що Комунальне підприємство з експлуатації та ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» не є належним відповідачем у даній справі, оскільки до суду із заявою про заміну на належного відповідача підприємство не зверталося, доказів на підтвердження своєї позиції також суду не надало.
Частиною 1 статті 372 КАС України передбачено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.
Також, звертає увагу, що опечатування вхідних дверей, приміщень або відімкнення від джерел електроживлення, є в свою чергу відповідним клопотанням про приведення вказаних вище заходів реагування у дію, тобто способом виконання вказаного рішення, у задоволені якого суд відмовляє.
Між іншим, вказаний спосіб виконання вказаного рішення був передбачений наказом МНС України від 21 жовтня 2004 року № 130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2004 року № 1416/10015, який втратив чинність 21 травня 2017 року.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації технічних поверхів та паркінгу житлового будинку Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», який здійснює господарську діяльність: м. Київ, вул. Коперника, 3 в Шевченківському районі м. Києві, є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
За вказаних обставин, та враховуючи встановлені під час розгляду справи порушення відповідачем вимог законодавства в у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, та не надання відповідачем доказів, які б свідчили про повне усунення ним порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, суд вважає необхідним застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації технічних поверхів та паркінгу житлового будинку Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», який здійснює господарську діяльність: м. Київ, вул. Коперника, 3 в Шевченківському районі м. Києві, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
Окрім цього, приходить до переконання про необхідність встановлення контролю за виконанням судового рішення щодо усунення Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, виконання якого покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог повністю.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» - Гудзери Тараса Сергійовича - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
М.І. Кобаль